Якір, житній колос, лук зі стрілою: тризуб у Київській Русі

У часи Української Народної Республіки тризуб затвердили державним гербом України, що підкреслює спадкоємність із попередніми періодами української історії.

Він є давнім українським символом. Його найдревніше зображення, віднайдене археологами, датується 10 століттям. Припускають, що це був магічний знак роду, оберіг. Відомо до 40 його тлумачень: тризубець, підсвічник-трикірій, сокіл, якір, житній колос, лук зі стрілою, триєдина жертва в ім’я перемоги життя над смертю… Є також гіпотеза, що це знак триєдинства світу та поєднання символів поширених колись культів сонця і якоря. Окремий пласт тут становлять знаки Рюриковичів — двозуби та тризуби, що виконували функцію княжих символів. 

Під час досліджень фундаментів великокняжого палацу біля Десятинної церкви в Києві експедиція Вікентія Хвойки 1907 року знайшла фрагмент глиняної плитки з рельєфним зображенням тризуба, схожим на знак Володимира Великого. Від 10 до першої половини 13 століття знаки Рюриковичів були поширені по всіх князівствах Київської Русі, вони постійно змінювалися і модифікувалися, маючи форми то двозубів, то тризубів з різними додатковими елементами. Натомість термін «тризуб» утверджується й поширюється лише після затвердження цього знака гербом Української Народної Республіки 1918 року.

Саме тризуб, карбований на монетах Володимира Великого, став головним українським національним знаком. А із сучасною інтерпретацією — як символ державності та соборності України. 

Сокіл та оливковий вінок: тризуб в УНР

Упродовж історії тризуб набував різноманітних форм та сенсів. Коли графік Василь Кричевський розробляв герб і печатку УНР за дорученням Грушевського, художник нібито трактував його як стилізоване зображення сокола, який летить додолу за здобиччю, і вважав, що сокіл символізує силу, тому й був гербом держави Святого Володимира. На проєктах Кричевського тризуб оточений стилізованим оливковим вінком, що мав відображати мирну політику УНР. Ймовірно, його він додав за пропозицією Грушевського, який ще у своїй другій статті про герб писав: «Оливним галузем можна б і окружити сей щит, замість якої-небудь арматури — так, як се має герб Португалії». Під час розробки герба Михайло Грушевський також орієнтувався на символи тогочасних держав із республіканським устроєм. 

З різних історичних та особистих переконань тризуб неодноразово намагались замінити на попередні символи. Наприклад, герб Гетьманщини з козаком з мушкетом на плечі — на київського архістратига Михаїла. Однак тризуб залишався офіційним державним гербом. Після проголошення Акту Злуки ЗУНР та УНР 22 січня 1919 року його прийнято й на західних землях — ним замінено лева на печатках, хоча офіційних зображень ніхто не затверджував.

Вила, голуб і ВВО: трактування українського тризубу за кордоном

Герб України на поштових марках викликав інтерес в закордонних філателістів — колекціонерів та дослідників поштових марок. Німецькі видання мали найрізноманітніші версії про значення тризуба: вила; голуб, що летить додолу; Святий Дух в образі голуба; «голуб святого Володимира»; силует старохристиянської церкви; символічне зображення трисвічника з Софійської церкви у Києві. 

У каталозі «Братів Зенф» за 1921 рік герб України пояснювали як монограму ВВО, що нібито мала тлумачитися як імена Володимира Великого і княгині Ольги. Наступного року цей каталог уже повідомляв, що тризуб походить від атрибута античного бога Посейдона і потрапив із грецької міфології до візантійських царів, а звідти — в Україну.

Меч і трисвічник: тризуб у західній Україні

Наприкінці 1920-х у Галичині та на Волині, що опинились під контролем поляків, заборонили використання українських національних символів — це вважалось проявом зневаги та ворожості до польської державності. Тоді українські легальні організації хитрували: у своїх емблемах і відзнаках вони поєднували різні елементи, які разом складались у форму, схожу на тризуб. 

У 1923 році художник Роберт Лісовський розробив печатку для Львівського таємного українського університету. Основним символом на печатці був трисвічник, який уособлює освіту й водночас асоціюється із тризубом. Лісовський також створив емблему ОУН — стилізований тризуб з двосічним мечем замість середнього «зуба». Пізніше він став автором і емблеми ОУН під проводом Бандери. 

Спотворення української символіки в СРСР

Радянська пропаганда почепила на тризуб та синьо-жовтий прапор ярлики «буржуазно-націоналістичних» символів. Майже всі україномовні газети й журнали в УРСР регулярно публікували карикатури на «українських буржуазних націоналістів» з державними символами. Іронія була в тому, що хоч радянська влада спотворила тризуб та український прапор, однак не змогла стерти їх з пам’яті українців. Напередодні розпаду СРСР люди домоглись легалізації заборонених національних символів України.

Тризуб у незалежній Україні 

У 1992 році на розгляді постанови про «Про державний герб України» депутати не могли дійти згоди щодо його вигляду. Колишні компартійці взагалі намагались завадити затвердженню герба, пояснюючи це тим, що він був гербом бандерівців, що він символізує зброю, і що не варто забирати серп і молот. Лише після скандалів і повторного голосування Леонід Кравчук вніс у проєкт постанови: «затвердити тризуб як Малий герб України, вважаючи його елементом Великого герба України». 

Однак ніхто не готував на розгляд Верховної Ради проєкту Великого герба, тому його прописали як політичний компроміс на майбутнє. У Конституції України золотий герб на синьому щиті досі зафіксований як «малий». Хоча він повноцінно працює в усіх сферах суспільного життя, тому особлива потреба у великому гербі зникла. За понад 25 років так і не вдалось вирішити цю справу через штучну політизацію герба тризуба, скандали з проведенням конкурсів на його проєкти та складну процедуру затвердження. 

Матеріал підготувала Валерія Скидан

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Про відкриття повідомив мукачівський міський голова Андрій Балога. Український тризуб, за його словами, встановили на честь захисників та захисниць, що зараз обороняють нашу країну.

Довідка. 13 жовтня на засіданні Мукачівської міськради виконавчий комітет вирішив демонтувати птаха турула з бастіону замку та замінити його на малий Герб України. Згодом міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто через це викликав главу українського посольства та назвав знесення пам’ятника «непотрібною провокацією».

Контекст. Замок «Паланок» є архітектурною пам’яткою національного значення. А угорський турул використовувався в першій половині ХХ століття як символ правоконсервативних рухів в Угорщині. Прихильники цих сил часто виступають за ідею «Великої Угорщини»: повернення угорських кордонів до укладання Тріанонського договору 1920 року.

Фото: t.me/andriybaloha

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики