Вихованці також розповідали, що зазнавали психологічного тиску, насильства, погроз, інші повідомляли, що були свідками вчинення насильства над іншими дітьми. 

Наразі триває досудове розслідування за фактами насильства над дітьми в цьому навчально-реабілітаційному центрі. Водночас у цей час у закладі продовжують перебувати діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, та діти, які перебувають в складних життєвих обставинах.

Контекст. 7 жовтня з’явилося відео, де на кадрах видно, як жінка б’є дитину залізним прутом, а коли остання опиняється на канапі – продовжує бити її кулаками, зокрема по голові. Відео опублікувало медіа «УП.Життя» з посиланням на анонімні джерела. За повідомленням журналістів, це був один з навчально-реабілітаційних центрів на Львівщині.

В цей день виховательку відсторонили від виконання службових обов’язків, а також оголосили про підозру через побиття учениці. 

Раніше, 28 вересня омбудсман Дмитро Лубінець повідомляв, що на Львівщині вихованки навчально-реабілітаційного центру надали свідчення, що директор закладу скоював над ними сексуальне насилля, публічно принижував та погрожував побиттям і поміщенням до психіатричної лікарні. Тоді правоохоронці відкрили кримінальне провадження.

Пізніше, Суспільне з посиланням на власні джерела, повідомило, що це навчально-реабілітаційний центр у Великому Любені на Львівщині. У коментарі Суспільному директор центру Степан Мащак повідомив, що не вважає себе винним, але у подальшому спілкуванні відмовив.

4 жовтня у Львівській ОВА створили нову робочу групу, а стару, яка працювала раніше, розширили. Як повідомив заступник голови Львівської ОВА Олександр Кулепін, одна комісія має дослідити діяльність директора закладу Степана Мащака, а друга — дослідити те, як у навчально-реабілітаційному центрі захищають права дітей.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Під час цих візитів проводиться індивідуальна оцінка потреб кожної дитини, перевіряється наявність необхідних документів, доступ до освіти та кількість осіб, які супроводжують дитину. Підтримку в організації таких візитів надає Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ). 

Цитата. «З урахуванням потреб дітей ми визначаємо форми їхнього влаштування в Україні, обовʼязково враховуємо наявність у них сестер і братів, адже їх не можна розлучати», — стверджує Голова Державної служби України у справах дітей Петро Добромільський.

Станом на зараз за кордоном залишається близько двох тисяч дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування. Мінсоцполітики наголошує, що повернення дітей в Україну дозволить їм зберегти національну ідентичність, отримати повноцінний доступ до української освіти та виховуватися в сімейному середовищі. Крім цього, безпекова ситуація у віддалених від лінії фронту регіонах наразі дозволяє активно працювати над планом їх повернення.

«Найчастіше усиновлювачі стикаються з проблемами на етапі пошуку дитини». Фонд «Рідні» — про виклики процесу усиновлення. За законом, якщо дитина має рідних братів або сестер, то їх розділяти не можна, лише в певних випадках. 

«Кандидатам у таких випадках пропонується усиновити всю сімейну групу, тобто це може бути троє і більше дітей. Проте більшість усиновлювачів готові усиновити не більше двох», — розповідають експерти благодійного фонду «Рідні».

Також багато дітей, які перебувають в спеціалізованих закладах, не мають статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування. Через це їх не можна усиновити.

«Найчастіше усиновлювачі стикаються з проблемами на етапі пошуку дитини. До цього процесу вони часто приходять з очікуваннями щодо дітей, яким вони не відповідають. Багато кандидатів хочуть усиновити маленьку, здорову дитину. Водночас у закладах більшість дітей, що підлягають усиновленню та мають відповідний статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування — це діти старшого віку зі своїми індивідуальними життєвими обставинами», — кажуть про виклики у фонді. 

Корисне. Фонд «Рідні» має гарячу лінію з питань усиновлення, сімейних форм виховання та патронату. Аби звернутися по допомогу, телефонуйте за номером 0 800 300 484 з 10:00 до 19:00.

Загалом весь процес усиновлення може тривати від 6 місяців до 1,5 роки. Експерти з «Української мережі за права дитини» також кажуть, що найдовше часу займає саме пошук дитини.

«Найдовше шукають «свою» дитину. Бо 80-84% кандидатів (дослідження Vox Populi Agency — ред.) хочуть усиновити дитину до 5 років. Але на обліку з усиновлення таких дітей трохи більше ніж 6%», — кажуть експерти зі спілки УМПД.  

Довідка. Інформація про 80-84% кандидатів — це дослідження Vox Populi Agency «Усиновлення і протидія сирітству в Україні під час війни листопад» за листопад 2022 року та квітень 2023 року.

Як відбувається процес усиновлення: заяви, навчання, пошук знайомство та адаптація. Аби усиновити дитину, спочатку потрібно звернутися з письмовою заявою до Служби у справах дітей. Ось тут залишаємо зразок, як краще її написати. 

До заяви необхідно додати документи, зокрема копію паспорта, довідку про заробітну плату та висновок про стан здоров’я. Повний перелік документів читайте за ось цим посиланням. Також зареєструватися кандидатом в усиновлення тепер можна й онлайн, про це ми розповідаємо далі у тексті. 

Після подачі документів та заяви необхідно пройти навчання — курс тривалістю 72 години. Згодом ви отримаєте рекомендацію від тренерів, яка діятиме два роки. Також потрібно отримати оцінку житлових умов. Її надає Служба у справах дітей.

Протягом 10 робочих днів ця ж Служба має надати висновок щодо усиновлення. А далі — пошук дитини чи дітей. Загалом на старті найважливіше саме звернутися до цього органу, там охочих усиновити дитину скерують — що саме і як потрібно зробити.

«Радимо не обмежуватись віком до 5 років чи зовнішніми рисами. Наприклад, майже неможливо буде знайти блакитнооку дівчинку 4 років з білявим волоссям. І щоб у неї не було братів і сестер (сімейні групи не можна розділяти)», — радять в «Українській мережі за права дитини».

Фото: скриншот зі сайту Міністерства соціальної політики України для пошуку дитини для усиновлення)

Після пошуку ви зможете познайомитися з дитиною, проте лише в присутності представників соціальних служб. Потім необхідно звернутися до Служби у справах дітей за місцем проживання дитини із заявою про бажання усиновити її. Документ можете написати за ось цим зразком.

Після висновку Служби ви можете звертатися із заявою про усиновлення до суду за місцем проживання або перебування дитини. 

Чому потрібно звертатися до суду? Тому, що Служби у справах дітей супроводжують кандидатів, але рішення про усиновлення приймає суд. 

«На жаль, ці справи зараз не у пріоритеті і їх можуть розглядати досить довго. Проте якщо усі документи подали, то сім’я може забрати дитину до себе, не чекаючи фінального судового рішення», — кажуть експерти УМПД із посиланням на рішення Уряду. 

Чи обов’язково бути одруженим або заміжньою? Усиновити дитину може як подружжя, так і один з батьків. Для цього необов’язково перебувати у шлюбі. 

Чи може бути житло кандидата в усиновлювачі орендоване? «У переліку причин, коли можуть відмовити кандидату в усиновлювачі є пункт: «не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу)», — кажуть в «Українська мережа за права дитини».

Проте вимог щодо власності житла немає — воно може бути орендоване. Коли служба у справах дітей проводить обстеження житлово-побутових умов, то перевіряє, чи є достатньо місця для комфортного проживання дитини, простір для занять та окреме спальне місце. 

Чи важливий дохід майбутніх батьків? Сума сукупного доходу на кожного члена сім’ї має бути не менша, ніж прожитковий мінімум — 2 920 грн.

Корисне. «Українська мережа за права дитини» створила чат «Тисячі родин», де є понад 1200 батьків, які поділяться своїм досвідом з кандидатами в усиновлювачі чи потенційним опікунам. Також можна пройти онлайн-курс «Народжені серцем» для тих, хто цікавиться усиновленням.

Фото: скриншот зі сайту онлайн-курсу

Усиновлення і державний портал Дія. Українці, які хочуть усиновити дитину, можуть подати заяву онлайн. Це триває не більше 30 хвилин, а сама послуга безоплатна. Якщо все добре, то потенційних батьків направлять на навчання для подальшої реєстрації кандидатами. Подати заяву на реєстрацію в кандидати можна ось тут.

Фото: скриншот з державного порталу Дія

Ми створили цей матеріал як учасник мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.

Авторка тексту — Ірина Кравець

Колаж створений командою Новин здорової людини

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Прокурори перевіряють інформацію про те, що посадовці Служби у справах дітей та сімʼї міста Києва та Центру соціально-психологічної реабілітації дітей №1 Києва організували виїзд за кордон кількох осіб, зокрема своїх родичів, під виглядом працівників закладів, що супроводжують дітей під час евакуації за кордон. Також перевірять інформацію про те, що ніхто з супроводу не повернувся в Україну.

Досудове розслідування проводитимуть за статтею про незаконне переправлення через державний кордон осіб призовного віку за попередньою змовою групою осіб. За це винним загрожує до семи років в’язниці.

Контекст. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець розповів, що в березні 2022 року, коли поблизу Києва тривали активні бойові дії, 68 вихованців Центру соціально-психологічної реабілітації дітей № 1 у супроводі 20 людей евакуювали до Німеччини.

Цьогоріч представники Лубінця навідалися до табору, проте їх туди не допустили. Причина — на території не було супровідників з України, а діти перебували виключно під опікою німецької сторони. Німці розповіли, що до них потрапили 55 дітей. Де ще 13 дітей — невідомо.

Офіс омбудсмана дізнався, що ті, хто супроводжував дітей, не мали стосунку до цієї сфери. Їх працевлаштували в заклади за день до евакуації або взагалі цього не зробили. За словами Лубінця, кожен з чоловіків, який супроводжував дітей за кордон, звільнився з посади після того, як опинився за межами держави, і жоден з них наразі не працює у цих органах.

Фото: Володимир Зеленський у Telegram

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Тим часом Генштаб ЗСУ повідомив, що російські війська мали частковий успіх поблизу села Лук’янці, однак українські захисники зупинили наступ ворога. Сили оборони України проводять контратакувальні дії. Для посилення Харківського напрямку туди перемістили завчасно створені резерви. 

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики