Що змінилося з січня? Мірошниченко зазначила, що у відповідь на запит журналістів у закладі повідомили про виділення коштів на облаштування укриття. Зараз вони розробляють проєктну документацію. Однак, за словами Мірошніченко, завершення робіт потребує значного часу, тому вимога щодо евакуації дітей залишається актуальною.
Цитата. «Усе це може зайняти, ну, ми розуміємо, рік, а може, і більше — зважаючи на те, як працюють комунальні й державні об’єкти. На цей час діти мають перебувати в безпечному місці», — пояснила адвокатка.
Що відомо про насильство у закладі? За словами Інни Мірошниченко, повідомлення про психологічне та фізичне насильство надходили від людей, які мали контакт із закладом або його вихованцями, зокрема під час відвідувань дітей. Вони розповідали, що вихователі вдавалися до принизливих висловлювань і фізичних дій: штовхали дітей, давали ляпаси, тягнули за руки чи волосся.
«”Подивіться на них — вони інваліди і нікому не потрібні”. І все це говориться при дітях і про дітей представникам органу контролю», — зазначила Інна. Наразі невідомо, чи зробив персонал висновки після моніторингу, та чи змінили вони свою поведінку.
Чому почали говорити про це зараз?
«Зараз ми підняли знову хвилю, тому що ми знаємо, що нічого не міняється. І останній обстріл, який був в Кременчуці, показав, що так далі не може бути, що кожен наступний обстріл він може мати фатальні наслідки. Там знаходяться діти в паліативному відділенні, діти зі складними неврологічними порушеннями. Для таких дітей гучні звуки можуть мати вкрай негативні наслідки для здоров’я і для нервової системи. Вони можуть запускати сильні запальні процеси, руйнівні, врятувати які потім фактично неможливо. Для таких дітей в принципі небезпечно знаходитися в гучному середовищі», — розповідає Інна.
Хто має дозволити переміщення? Рішення щодо евакуації дітей ухвалює місцева влада, якій вони підпорядковуються. «Таких закладів у нас дуже багато. Вони зазвичай евакуюються — на Закарпаття, ближче до кордону. В Чернівцях, у “Місті добра”, є евакуйовані заклади — зокрема з Одеси; свого часу туди евакуювали заклад з Миколаєва. Місця є. У принципі, це може бути будь-який заклад, який відповідає вимогам для проживання там дітей, зокрема й безпековим», — зазначила Інна Мірошниченко.
Заклади переміщують разом із працівниками, а після стабілізації ситуації діти повертаються. Таку практику використовують з 2022 року, вона передбачає евакуацію в межах України.
Чому так відбувається? Інна пояснила, що, до прикладу, «Місто добра» — приватний заклад, який фінансується лише благодійними коштами. Тоді як державні заклади має забезпечувати державна підтримка. Середній бюджет таких будинків на рік складає близько 36 млн гривень на сорок одну дитину, а штат налічує від ста до трьохсот працівників, але фактично на місці присутні значно менше людей.
За словами Мірошниченко, в середньому в таких закладах вночі на 40 дітей залишаються троє вихователів, які фізично не можуть швидко евакуювати всіх. Більшість коштів іде на утримання будівлі, зарплати та комунальні послуги, лише невелика частка — на потреби дітей. «І діти всі живуть в таких умовах, де вони носять одні труси, всі по черзі доношують речі маленькі, у них дуже бідне харчування, і вони можуть не гуляти місяцями. Відсутні належні умови», — розповіла вона про деякі державні будинки дітей.
Контекст. Пресслужба Уповноваженого Верховної ради України з прав людини 28 січня повідомила про порушення прав дітей у будинку дитини на Полтавщині. Моніторингова група виявила системні проблеми у закладі, де перебувають діти-сироти та діти з інвалідністю віком до шести років, зокрема двоє, які потребують паліативного догляду. Хоча офіційно назву закладу не вказували, за даними «Кременчуцької газети», йшлося саме про Кременчуцький спеціалізований будинок дитини.
Серед головних порушень:
- Відсутність належного освітнього процесу, деякі діти не отримують жодних освітніх послуг;
- Недотримання права на охорону здоров’я: психотропні препарати видають без письмової згоди законних представників. Діти з інвалідністю не отримують реабілітаційні послуги, а дитина, яка потребувала паліативної допомоги, перебувала фактично в ізоляції;
- Неналежні умови проживання: спільна білизна, переповнені спальні для 10 дітей різного віку та статі, відсутність перегородок у туалетах;
- Відсутність пропускного режиму та непридатність укриття в умовах воєнного стану;
- Поміщення у заклад дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, замість надання альтернативної підтримки, і стигматизація дітей («інвалід», «таку дитину ніколи не всиновлять»);
- Діти з однієї сім’ї роз’єднані, що унеможливлює спілкування між ними.
Довідка. «Місто Добра» — це приватний благодійний центр, що надає притулок і комплексну підтримку мамам із дітьми, дітям-сиротам, людям з інвалідністю та самотнім літнім людям. Центр забезпечує соціальну, медичну, психологічну, юридичну та освітню допомогу, включно з професійною підготовкою для жінок та розвитком і реабілітацією дітей, а також має реабілітаційний центр і паліативне відділення для дітей.
Фото: ombudsman.gov.ua
Важливе 
