«Вільні голоси Криму» — це збірка портретів шістнадцяти політвʼязнів-журналістів, які борються за права людини та свободу слова на окупованому півострові. Вони фіксували обшуки та суди над активістами, створювали правозахисні рухи, боролися проти корупції, волонтерили — показували правду.
Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти
За ці дії Росія позбавила їх волі на терміни від семи до дев’ятнадцяти років — здебільшого за сфабрикованими звинуваченнями у «терористичній діяльності», «екстремізмі» або «диверсії». Їх катували до півсмерті, аби ті визнали свою «провину». Більшість героїв цієї книжки — кримські татари.
Де придбати книжку? Видання доступне у книгарнях Vivat або в електронному форматі на сайті видавництва. Також є англомовна електронна версія книжки.
Хто створював книжку? «Вільні голоси Криму» — це спільна ініціатива The Ukrainians Media, Українського ПЕН, видавництва Vivat і Центру прав людини ZMINA за підтримки Національного фонду на підтримку демократії (NED).
Спершу портрети політвʼязнів були опубліковані на The Ukrainians. Інна Березніцька, редакторка і співзасновниця The Ukrainians, курувала медіапроєкт та знаходила авторів та авторок.
Передмову до книжки написав кримськотатарський політик і правозахисник Мустафа Джемілєв, який за свою діяльність провів пʼятнадцять років у радянських вʼязницях і таборах.
Анастасія Левкова, авторка кримського роману «За Перекопом є земля», редагувала тексти «Вільних голосів Криму» й виступила як експертка з кримськотатарської теми.
Журналістка Олеся Яремчук стала співупорядницею книжки та кураторкою англомовного видання.
Документальна частина книги базується на матеріалах, зібраних Центром прав людини ZMINA. Значну частину архіву упорядкувала правозахисниця Надія Добрянська.
Фото: колаж НЗЛ
Видання українською та англійською мовами розповість про жертв російського окупаційного режиму і допоможе адвокатувати права українських громадян, яких РФ тримає в неволі.
«Вільні голоси Криму» — це серія з 16 текстових портретів про громадянських журналістів-політвʼязнів. Команда проєкту розповідає історії їхнього життя, затримання та перебування в неволі. Публікації містять уривки з щоденників, листів, виступів у судах. Автори текстів досліджують судові справи, комунікують з родинами і правозахисниками.
Це спільна ініціатива Українського ПЕН, The Ukrainians Media, Центру прав людини ZMINA та видавництва Vivat, що є продовженням кампанії Українського ПЕН та ZMINA #SolidarityWords на підтримку авторів-політв’язнів в окупованому Криму.
Усі текстові портрети про журналістів-політв’язнів будуть опубліковані на сайті The Ukrainians. Наразі вже вийшло 4 матеріали. Перша історія — про кримськотатарського журналіста й політика, першого заступника голови Меджлісу Нарімана Джеляла, якого Росія звинуватила в «диверсії» та увʼязнила на 17 років. Другий портрет — ув’язненого позаштатного журналіста «Крим. Реалії» Владислава Єсипенка. Його РФ засудила до шести років колонії загального режиму. Третя історія — про Амета Сулейманова, громадянського журналіста з Бахчисарая, батька чотирьох синів, котрого російські окупанти ув’язнили за бажання показувати правду. Четверта — про Сервера Мустафаєва, правозахисника, засудженого до 14 років колонії суворого режиму. Його родина була депортована з Криму у 1944 році.
Редакторкою історій є авторка книжки «За перекопом є земля» Анастасія Левкова. Серед журналістів проєкту — Олександра Єфименко, Ірина Славінська, Олеся Яремчук, Віра Курико, Рустем Халілов, Ольга Духнич, Євгенія Генова.
Спецпроєкт стане основою документальної книжки. Упорядницями є репортерка Олеся Яремчук та співзасновниця The Ukrainians Media Інна Березніцька. Книжка вийде друком українською та англійською мовами у видавництві VIVAT восени. Видання важливе для адвокаційної роботи українських правозахисників.
«Мета “Голосів вільного Криму” — привернути увагу до справ українських заручників Кремля. Кожен текст покликаний тримати у фокусі уваги українців історії кримських журналістів, яких незаконно ув’язнила російська окупаційна влада. Друге завдання проєкту — адвокаційне — сприяти міжнародному тиску на росію задля звільнення політв’язнів. Саме тому книжка вийде двома мовами — англійською та українською», — говорить Тетяна Терен, виконавча директорка Українського ПЕН та ініціаторка проєкту.
«З початком повномасштабного вторгнення в українському суспільстві зі зрозумілих причин дещо змістився фокус уваги — ті злочини проти людських свободи і прав, що нині відбуваються в окупованому Криму, опинилися в тіні загальної ситуації в країні. Тому нині дуже важливо продовжувати говорити про це та підтримувати тих, хто стоїть за свої права в надзвичайно складних умовах. Наша місія — зберегти історії кримських політв’язнів та максимально зробити їх почутими в глобальному співтоваристві. Саме тому видання, яке вийде наприкінці року у видавництві “Vivat”, готується паралельно українською та англійською мовами», — говорить Юлія Орлова, генеральна директорка видавництва «Vivat».
Станом на 24 квітня 2024 року окупанти незаконно ув’язнили — 218 людей, з яких 133 — кримські татари. Арештовані — 40 (з них 29 кримські татари), ув’язнені — 150 (з них 98 кримські татари), без статусу — 28 (з них 6 кримські татари). Серед тих, кого Росія тримає в неволі — 16 медійників, блогерів і громадянських журналістів. Це дані Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим.
Крім того, за словами менеджерки проєктів Центру прав людини ZMINA Вікторії Нестеренко, протягом 2022-2023 року ZMINA зафіксувала у Криму 162 випадки атак проти професійних працівників ЗМІ та громадянських журналістів, редакцій традиційних та онлайн-видань, телеграм-каналів, а також онлайн-активістів.
«Найчастіше кримські журналісти зіштовхуються з погрозами, затриманнями, арештами та штрафами за звинуваченнями в адміністративних правопорушеннях», – додала Вікторія.
Спецпроєкт «Вільні голоси Криму» втілюється за підтримки Національного фонду демократії (NED).
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Важливе