Про що законопроєкт №10242? Документ впроваджує кримінальну відповідальність за розміщення у вільному доступі конфіденційної інформації з публічних реєстрів, або інші дії, що створюють можливість вільного доступу до такої інформації невизначеного кола осіб. 

Законопроєкт пропонує покарання — до 5 років (за оновленою редакцією, раніше пропонували 8 років покарання) позбавлення волі за такі дії в умовах воєнного стану. Тож, за його нормами, до відповідальності можуть притягнути авторів цих розслідувань — «Тису не перепливали: як працювала схема незаконного виїзду чоловіків за кордон», «Дівчина на мільйон доларів: котедж, Porsche та салон краси для обраниці заступника генпрокурора Вербицького» та інших.

Також законопроєкт не передбачає механізмів захисту для тих, хто розголошує конфіденційну інформацію, що має суспільне значення, тобто для журналістів.

«Кримінальна відповідальність за розголошення конфіденційних відомостей з реєстрів має супроводжуватися створенням надійних механізмів захисту журналістів та викривачів корупції», — йдеться у заяві. 

Контекст. Учора, 17 грудня, правоохоронний комітет Верховної Ради вдруге погодив законопроєкт №10242. 4 грудня документ не набрав необхідної кількості голосів у сесійній залі. Тоді його відправили на повторне друге читання.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Про що законопроєкт? Він посилює та впроваджує кримінальну відповідальність за розміщення у вільному доступі конфіденційної інформації з публічних реєстрів, або інших дій, що створюють можливість вільного доступу до такої інформації невизначеного кола осіб.

Законопроєкт пропонує покарання — до 8 років позбавлення волі за такі дії в умовах воєнного стану. Тож за його нормами до відповідальності можуть притягнути авторів цих розслідувань — «Тису не перепливали: як працювала схема незаконного виїзду чоловіків за кордон», «Дівчина на мільйон доларів: котедж, Porsche та салон краси для обраниці заступника генпрокурора Вербицького» та інших.

Також законопроєкт не передбачає механізмів захисту для тих, хто розголошує конфіденційну інформацію, що має суспільне значення, тобто для журналістів. Тому Медіарух закликає міжнародні організації та правозахисників долучитися до оцінки цього законопроєкту та висловити свою позицію щодо його впливу на свободу слова в Україні.

Довідка. Медіарух — спільнота, що об’єднала журналістів провідних українських медіа, журналістів-розслідувачів та експертів медійних громадських організацій.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. У заяві Медіаруху йдеться: «Лідери і члени ОПЗЖ не раз використовували контрольовані ними медіа для маніпуляцій громадською думкою і пропаганди, зокрема проросійської. Один з лідерів ОПЗЖ Віктор Медведчук… послідовно просуває в Україні інтереси країни-агресора, зокрема через маніпуляції і цензуру у фактично підконтрольних йому ЗМІ».

За даними моніторингу медіа, телеканали соратника Медведчука Тараса Козака 112. Україна, NewsOne і ZiK систематично відтворюють пропагандистські меседжі, які просуваються російськими каналами. Автори заяви назвали ці канали розповсюджувачами «мови ворожнечі та гендерних стереотипів» і дорікнули їм грубими маніпуляціями на темі свободи слова. Вони закликали народних депутатів підібрати на посаду голови комітету з питань свободи слова більш гідну кандидатуру.

Контекст. Медіарух створили 5 лютого 2019 року. Тоді низка українських медіа, громадських організацій і журналістів підписали меморандум про створення руху «Медіа за усвідомлений вибір». Усього близькл 70 учасників. Учасники Медіаруху зобов’язалися об’єктивно висвітлювати вибори й інші політичні процеси в країні, ретельно перевіряти поширювану інформацію. 

⟶ Підготовча група затвердила керівників комітетів. Список винесуть на затвердження сесійною залою. Фракція «Слуга народу» отримала в комітетах 19 посад голів і 49 посад заступників і секретарів. Партія «Опозиційна платформа – За життя»  — лише один голова комітету і 14 заступників та секретарів. «Батьківщина» і «Європейська солідарність» очолили по одному комітету, отримавши відповідно 10 і 3 посади заступників і секретарів. Із «Голосу» 13 депутатів стали заступниками та секретарями в комітетах. Позафракційні взяли 1 комітет і 10 посад заступників та секретарів.

⟶ Українські журналістки проти сексизму високопосадовців. Журналістки вимагають від влади розробити етичний кодекс, який би забороняв сексизм та передбачав відповідальність політиків і чиновників за дискримінацію жінок. Також медійниці закликають розробити і впровадити рекомендації щодо боротьби з сексизмом у діяльності державних інституцій, запровадити законодавство, яке забороняє сексизм. Зараз звернення підписало 113 журналісток. Підписи збирають отут. Таке звернення створили як реакцію на сексистський вислів новообраного депутата від «Слуги народу» Максима Бужанського. Нагадаємо, що він назвав журналістку «Нового времени» Ольгу Духніч «тупою вівцею.

Фото: wikipedia.org