21 січня 1990 року в Україні відбулась акція «Живий ланцюг», яка стала не тільки днем вшанування 71-річчя Злуки УНР і ЗУНР, а й символом об’єднання східних і західних земель країни. Довжина ланцюга з людських рук перевищувала 770 кілометрів. За офіційними даними, до акції долучилося близько 450 тисяч людей, а за неофіційними — від 1 до 5 мільйонів.
«Живий ланцюг». 34 роки тому мільйони українців взялися за руки від Івано-Франківська до Києва


Організував «Українську хвилю» Народний Рух, а ініціатором був дисидент та політв’язень Михайло Горинь. Приготування до акції почалось у вересні 1989 року. Організатори від різних областей збиралися на наради щомісяця (або й раз на два тижні) у Рівному.
«Сьогодні великий день у нашій історії. І цей день стане поворотним пунктом, коли Україна усвідомлює, що вона повинна жити незалежним життям: економічним, політичним, культурним — як і інші великі народи. Слава Україні! Героям слава!», — цитата з архівного відео Михайла Гориня, яке опублікувало Радіо Свобода.
«Шлях йшов поблизу трас і доріг. Багато молоді виходило із прапорами та співало гімн. Люди співали пісень, а автівки, що їхали повз, сигналили їм на знак підтримки. Ланцюг повністю «зімкнувся» рівно о 12 годині дня. У той момент [на нашій ділянці] пішов лапатий тихий сніг, наче хтось піддував ці сніжинки, і вони не хотіли сідати на землю. Це було дуже велике натхнення», — пригадує член Народного Руху Іван Заєць.
Після проведення ланцюга в Києві на Софійському майдані, в Івано-Франківську на Вічевому майдані й у Львові біля пам’ятника Іванові Франкові відбулися мітинги-молебні.
Фото: Радіо Свобода
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики