Детальніше. Голова Національної поліції Ігор Клименко розповів, що він виступає радше за легалізацію проституції: «Якщо на державному рівні буде прийнято цивілізоване, законодавче рішення щодо легалізації проституції, то, напевно, так (підтримую — Авт.). Цієї проблеми ми все одно не позбудемося».
Водночас він висловився проти легалізації легких наркотиків, адже, за його словами, «суспільство до цього ще не готове». Щодо легалізації вогнепальної зброї, то Ігор Клименко вважає, що про це варто розпочинати розмову лише після припинення війни на Донбасі та вилучення вогнепальної зброї.
Контекст. Зазначимо, що питання легалізації проституції залишається доволі дискусійним у суспільстві. Чимало гендерних експерток, правозахисниць, юристок вважають, що проституція — це зґвалтування жінок за гроші та порушення їхніх прав. Тому вони переконані, що легалізовувати проституцію не можна, адже це призведе до легалізації сутенерів та власників борделів і до ще більшого приниження жінок. Противники легалізації проституції пропонують інший варіант вирішення цієї проблеми — Шведську модель.
⟶ Шведська модель боротьби з проституцією: протидія, а не комфортизація. Юристка Олена Зайцева розповідає: «Шведська модель — це правова концепція, яка спрямована на боротьбу з попитом як основною причиною існування проституції. Цю систему було запроваджено у Швеції 1999 року. Вона передбачає кримінальну відповідальність для сутенерів і клієнтів проституції, але звільняє від відповідальності проституйованих осіб і пропонує їм допомогу для виходу з проституції і різні види підтримки, зокрема психологічну, правову, матеріальну.
Новизна скандинавського: увагу переведено на клієнтів / покупців — тих, хто всі ці роки був у тіні. Це і є заміна усталеного сприйняття проституції: злочинцями визнано не осіб, яких бідність і системна нерівність штовхають продавати своє тіло, а «замовників» — тих, хто створює попит, кого надто довго виправдовували. Відбувся перехід від архаїчних уявлень до реальної картини: мільйони незаможних жінок і дівчат змушені погоджуватися на проституцію через бідність, шантаж, погрози або безвихідь».
⟶ Сині, жовті і червоні: поліція створить базу даних домашніх насильників. Поліція планує створити базу даних випадків домашнього насильства. У ній насильників позначатимуть синіми, жовтими і червоними картками. Наявність у досьє насильника такої картки буде підставою для пом’якшення вини жінок, які перевищили допустимі межі під час захисту від домашнього тирана.
Для створення такої бази поліція має намір поширити проект «Поліна» (абревіатура від слів «поліція проти насильства»), який спрямований на боротьбу з домашнім насильством, на всю Україну. З 2017 року цей проект реалізовують лише у Дарницькому районі Києва, Малиновському районі Одеси і Сєвєродонецьку Луганської області.
Фото: unian.ua