Детальніше. За новим наказом Володимира Зеленського, з 2020 року до військової служби залучатимуть громадян віком з 18 до 27 років, які не мають права на звільнення або відстрочку від призову до армії. Однак особи, яким є 18-19 років цього року служитимуть в ЗСУ за власним бажанням.

«Ми розуміємо і враховуємо бажання молодих українців мати можливість пройти службу в такому віці, аби вже у 20 років планувати подальший життєвий шлях. Підтвердження цьому є звернення, які ми отримуємо», — зазначив Андрій Загороднюк.

Військовий призов діятиме: у квітні – червні та у жовтні – грудні 2020 року.

⟶ Офіс Омбудсмана повідомив про ймовірний витік персональних даних українців. У вільному доступі опинилися копії документів громадян, які подавалися на вакантні посади державної служби на сайті career.gov.ua.

«Як вбачається з повідомлень у соціальній мережі Facebook персональні дані громадян (копія паспорта та інших від сканованих документів, які особа завантажує до Єдиного порталу вакансій державної служби) знаходяться у вільному доступі», — зазначає відомство.

Офіс пише, що працівники Департаменту в сфері захисту персональних даних проводять моніторинговий візит у Національному агентстві України з питань державної служби, яке адмініструє Єдиний портал вакансій держслужби.

⟶ ЄС може на 3-5 років заборонити технологію розпізнавання облич. Європейський. Союз планує заборонити на кілька років використання технології розпізнавання облич як приватними особами, так і державними установами через побоювання, що зібрану інформацію можуть використовувати для стеження за європейцями, пише Громадське з посиланням на Euractiv.

Єврокомісія пропонує п’ять загальних варіантів можливого регулювання технології розпізнавання облич:

• добровільне маркування — компанії, які планують використовувати технологію розпізнавання облич, добровільно заявляють про дотримання певних правил, після чого ЄС присвоює їм спеціальну «марку» довіри;
• секторальні вимоги для державного управління й розпізнавання облич — цей напрямок стосується суто використання технології розпізнавання облич у держструктурах, де пропонується адаптувати відповідні положення Регламенту про загальний захист даних ЄС (2018);
• введення законодавчих обмежень лише для тих випадків використання штучного інтелекту, які пов’язані з високим рівнем ризику — охорона здоров’я, транспорт, правоохоронна діяльність, судова діяльність тощо;
• питання безпеки й відповідальності — тобто захист прав людей унаслідок кібератак, загроз персональним даним тощо;
• урядування — зобов’язання ввести на рівні ЄС ефективну систему впровадження ухвалених рішень.

Фото: texty.org.