«Жодного разу ми не опускали руки і боролися за наше право на існування й розвиток. Бо те, що ми намагалися створити, мало стати більшим. «Магура» мала стати середовищем, з якого зародився б паросток, чиє коріння розповсюдилося б на всі Збройні сили», — розповів у відео Валерій Маркус, колишній головний сержант 47-ї окремої механізованої бригади «Магура».
Нова армія проти старої системи: Валерій Маркус розповів про конфлікти з керівництвом бригади


У годинному зверненні військовий розповів про бюрократичні виклики, які стояли на заваді створенню окремого полку. Головною перешкодою, за його словами, досі є стара бюрократична система та люди, які користають із неї й не бажають змінюватись.
Маркус наголосив, що його метою не було створення чергового стрілецького батальйону, який «запакують тими, кого спіймають у наливайках, а потім розформують».
Також із самого початку було вирішено, що публічність бригади й співпраця із зовнішнім світом — це відповідальність Маркуса. «Я дуже турбувався, що хтось недобросовісний, хто має владу й гроші, захоче використовувати нас у своїх цілях: для відбілювання репутації або заробляння політичних балів».
На етапі формування окремого полку бюрократичні процеси затягнулись на місяці, а розмови про це зупинились. Чимало критики від Валерія Маркуса у відео спрямовано на заступника командира 47-ї окремої механізованої бригади Івана Михайловича Шаламагу. Який, за словами Маркуса, навіть не брав участі у відборі командного складу:
«…коли я нарешті отримав від нього згоду, він приїхав, але, пробувши кілька годин із нами, просто поїхав додому, бо йому набридло. Відбір тривав три дні. На всі наступні дні він не з’явився, а замість себе прислав свого заступника».
Начальниця стройової частини, яку обрав Шаламага, проявляла непрофесійність та саботувала процеси оформлення нових військових. «Зі старту хамила людям і ображала їх», — згадує Маркус.
Підрозділ став магнітом для талантів. Серед особового складу були дипломати, програмісти з Кремнієвої долини, архітектори, юристи, професійні музиканти, чемпіони у різних видах спорту. Навіть їдальнею керувала людина, яка відкрила десятки ресторанів по всьому світу.
Фонд Marcus Foundation, окрім збору коштів, займався мобілізацією, організацією навчань, роботою стройової частини та іншими завданнями, які виходили за межі діяльності бригади. За словами Маркуса, Шаламага не брав участі в жодному з цих процесів: «Мене злило, що нам усім це потрібно більше, ніж тому, хто нас, типу, очолював. І хто насправді отримав би найбільше дивідендів. Але з часом ми до цього звикли».
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.