Що таке мита?
Мита — це податки, які держава стягує з продавців товару під час перетину кордону. Вони можуть бути імпортними (коли ними обкладають товари, які купують з-за кордону) або експортними (коли їх стягують з товарів, які продають за кордон). Трамп упроваджує перші.
Водночас мита є одним із так званих непрямих податків. Це означає, що вартість цього податку враховують у ціну товару. Що вище мито — то вища ціна продукту. Тому, коли держава впроваджує мита, вона не лише хоче отримати більше грошей з податків до бюджету, але й намагається змінити ціну товарів.
Навіщо потрібні мита?
Якщо держава встановлює імпортні мита на товари з інших країн, вона намагається зробити їх дорожчими для людей. Зазвичай це роблять, щоб товари, вироблені всередині країни, були для покупців відносно дешевшими порівняно із закордонними продуктами. Таким чином держава намагається підтримати своїх виробників у конкуренції з іноземними або навіть спонукати іноземців будувати фабрики всередині країни.
Однак тут слід бути обережним: деякі іноземні товари можуть бути необхідними для самих вітчизняних виробників. Наприклад, якщо у вашій країні збирають комп’ютери, але не роблять для них мікрочіпів, то, імовірно, вітчизняні виробники купують ці деталі в компаній з Тайваню. Якщо ви впроваджуєте мита на мікрочіпи, то підвищуєте і ціну комп’ютерів, вироблених у вашій державі, через що люди можуть почати купувати їх менше — і виробникам, зрештою, буде лише гірше. Тому, впроваджуючи мита, слід усе обережно обраховувати.
То нащо це Трампу?
Він вірить у те, що США повинні мати більше виробництв усередині країни. Однак із цим є певна проблема. Усі виробники прагнуть зменшити витрати, щоб бути більш конкурентоспроможними й більше заробляти. Однією з найбільших статей витрат майже в кожній сфері діяльності є заробітна плата. У США та в інших розвинених державах праця коштує дуже дорого: там високі ціни, але й високі зарплати.
Натомість у країнах, що розвиваються, а також в певних державах із великою кількістю населення — як-от в Китаї — людям платять менше. Тому виробники прагнуть будувати фабрики й заводи саме там, за кордоном, щоб зекономити (звідси й засилля товарів, вироблених у Китаї).
І чим тут корисні мита?
Якщо за допомогою мит зробити товари з-за кордону дорожчими, то, як сподівається міністр фінансів США Скотт Бессент, вигода від дешевшої оплати праці в умовному Китаї не матиме значення, і виробники почнуть будувати фабрики у США. У всякому разі міністр закликає виробників робити саме так.
Натомість голова Ради економічних радників при президентові США Стівен Міран вважає, що причиною всіх цих проблем є роль долара як світової резервної валюти.
Що це означає? Сьогодні фактично всі країни мають власні резерви: гроші, золото та інші цінні папери. У разі потреби держави використовують резерви, щоб регулювати коливання валюти й підтримувати економіку стабільною. Раніше всі зберігали резерви у золоті, але сьогодні цю роль виконують найсильніші валюти — здебільшого долар США. Це підвищує попит на долари й робить цю валюту дорогою.
Коли, наприклад, українські виробники продають товари на міжнародному ринку за долари, то вдома вони обмінюють ці долари на гривні. Що більше гривень їм дають за долар — то вигідніше експортерам (і менш вигідно імпортерам). Тому Стівен Міран вважає, що мита є гарним способом перекласти втрати США, спричинені почесним статусом американського долара, на інші країни.
Чи це дійсно допоможе США?
Міністр фінансів Бессент вважає, що залежність США від імпорту може становити загрозу безпеці країни: «Одним із небагатьох хороших результатів від ковіду було те, що ми провели бета-тест того, як може виглядати кінетична війна з великим супротивником, і виявилося, що ці високоефективні ланцюжки постачання не були стратегічно безпечними», — стверджує міністр.
Втім, торговельна війна Трампа створює низку інших проблем. Впровадження тарифів може зіпсувати відносини зі союзниками США у світі. До того ж інші країни можуть у відповідь впроваджувати мита проти США (це зробили Китай та ЄС, пізніше Європа призупинила мита на імпортні товари та сировину із США на 90 днів), що призводить до скорочення американського експорту. Така різка митна політика спричиняє ріст цін і невизначеність на фінансових ринках, через що прибутки компаній падають. Трамп вважає це «короткотривалим болем заради довгострокової вигоди». Та проголошена ним пауза у введенні мит вказує на те, що сумніви виникають не лише в фінансових аналітиків, а й у самого президента США.
Автор статті: Дмитро Спорняк
Фото: Reuters / Sarah Meyssonnier / Pool
Важливе 
