Як відомо, у мережі поширилося відео, на якому, ймовірно, російські військові розстріляли українського військового, що потрапив до них у полон, за патріотичне гасло. 

«Навіть у війни є закони. Є норми міжнародного права, якими систематично нехтує злочинний російський режим. Та рано чи пізно за злочином буде кара. Усі причетні відповідатимуть перед Законом», – прокоментував генпрокурор.

Ганна Маляр, заступниця міністра оборони, закликала дочекатися офіційних даних про підтвердження особи військового та поважати загиблих і їх родини, хоч тактовність і соцмережі — непоєднувані.

«За попередніми даними, загиблим є військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади Тимофій Миколайович Шадура. Чоловік вважається зниклим безвісти з 3 лютого 2023 року після бойових дій в районі міста Бахмут», — повідомляє 30-а ОМБ у фейсбуці.

Український омбудсмен Дмитро Лубінець назвав це черговим злочином російських окупантів і надіслав відео колегам і партнерам з усього світу як підтвердження злочину, наголошуючи на відповідальності за геноцид, якої Росії не уникнути.

Авторка: Ольга Гушул

Фото: radiosvoboda.org

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Увечері 10 липня бойовики відкрили вогонь і обстріляли українські позиції біля села Троїцького Попаснянського району Луганської області. Одна міна потрапила у бліндаж з двома військовиками. Тарас Матвіїв врятував обох бійців, але сам загинув від поранення осколком другої міни. Чоловікові був лише 31 рік.

Зважаючи на мужність, відвагу й відданість захисника, його побратими та командування частини 24-ї окремої механізованої бригади ЗСУ ініціювали подання на відзначення молодшого лейтенанта Тараса Матвіїва званням Героя України.

Хто такий Тарас Матвіїв?

Випускник Львівського національного університету імені Івана Франка. Журналіст, майданівець, активіст, волонтер, доброволець, координатор «Пошукової ініціативи Майдану». 2019 року став військовослужбовцем і захищав українські кордони від російської агресії.

Щоб краще зрозуміти, якою людиною був Тарас, читайте його слова, опубліковані директором «Дому Франка» Богданом Тихолозом:

«Мені не соромно дивитись в очі батькам загиблих і зниклих. Не соромно за людей, що стояли праворуч і ліворуч у балаклавах і без. З палицями і без. В Києві чи будь-де. Що звертались до Христа чи Магомета. Повага. Рівність. Жертовність. Цього ніхто не забере. Як би не старались речники холуйських мас нівелювати, очорнити, стерти навіть згадку про здвиг Майдану. Смак стихійної свободи назавжди в’ївся в пам’ять. Ті, хто її скуштували бодай одного дня, вже не забудуть. Решті той смак нестерпний.Коли ж мене запитає нащадок, що я робив у ті страхітливі миті, я знатиму що відповісти. Щонайменше – не стояв осторонь. Тож мені не соромно. А вам?»

Копайте глибше:

• Просять звання Героя України: ким був загиблий на фронті Тарас Матвіїв (Громадське)

Фото: пресслужба 24 ОМБр імені короля Данила