Контекст. Учора «Спадщина» зазначала, що музейний комплекс може опинитися в оточенні багатоповерхівок. Доля музею залежала від рішення Касаційного господарського суду щодо дозволу або заборони забудови земель довкола.

Нагадаємо. Як повідомляло Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, восени 2020 року група людей спробувала переписати на підставних осіб нежитлові будівлі та земельну ділянку площею 17 800 квадратних метрів Національного музею народної архітектури та побуту України. Музей подав скаргу до Офісу антирейдерства Міністерства юстиції України, який скасував незаконну реєстрацію, а Офіс Генерального прокурора відкрив кримінальну справу.

Згодом рейдери подали позов до Господарського суду Києва, але 26 лютого 2024 року суд відмовив у задоволенні позову. Однак 7 серпня Північний апеляційний господарський суд скасував це рішення та дозволив переписати майно. Міністерство культури заявило, що таким чином суд фактично легалізував рейдерське захоплення частини території музею, і оскаржуватиме це рішення у Верховному Суді.

Що відомо ще? У червні 2020 року Bihus.Info оприлюднили розслідування про спробу забудови 230 гектарів біля Національного музею народної архітектури та побуту України в Пирогові. У травні 2018 року підготували драфт «понятійки» — неофіційної домовленості між бізнесменами Андрієм Івановим, Степаном Черновецьким (сином ексмера Києва) та Вадимом Столаром. Іванов і Черновецький мали забудувати ділянку, а Столар за 15 млн доларів — розв’язати питання з Київською міською радою: затвердити детальний план території, отримати дозвіл на багатоповерхівки, які б мали не менше дев’яти поверхів, і знизити орендну ставку.

У грудні 2018 року Департамент містобудування КМДА видав містобудівні умови — документ, який дає старт забудовам в Києві — саме на ділянку, яка в «понятійці» була першою. Ще у 2007 році цю землю вже намагалися вивести під забудову через фіктивні кооперативи, але тоді через суди її повернули місту. Розслідування повʼязувало ці схеми з Денисом Комарницьким. Він з’явився в Києві восени 2019 року, працював із народним депутатом Миколою Тищенком під час парламентських виборів і пов’язаний із політичними подіями навколо зміни влади в міській адміністрації Києва.

Довідка. Національний музей народної архітектури та побуту України — найбільший скансен країни, який представляє різні історико-етнографічні регіони: Полісся, Слобожанщину, Карпати, Наддніпрянщину, Поділля та Південь. Музей заснували 6 лютого 1969 року на південній околиці Києва, на землях, які колись належали Києво-Печерській лаврі. Для гостей його відкрили у 1976 році. 

Зараз музей налічує близько 300 пам’яток народного будівництва XVI-XX сторіччя, серед яких найстаріша — хата з Волині 1587 року. Фонди зберігають близько 100 тисяч артефактів народного побуту та мистецтва. Музей активно відроджує українські традиції через ярмарки, майстер-класи, народні свята й обряди. 

Що таке скансен? Це — музей просто неба, де зібрані старовинні хати, церкви, вітряки та господарські будівлі з різних регіонів України. Це не просто експонати, а цілі мінісела з тином, криницями й людьми в народному вбранні, які показують старовинні ремесла. Назва походить зі Швеції, де у 1891 році Артур Хазеліус відкрив перший такий музей у Стокгольмі. Він запропонував зберігати історію не в стінах, а в реальному середовищі.

Фото: pyrohiv.com

Що нам відомо про поділ ділянки навколо скверу?

Влітку 2023 року Київрада публікує проєкт рішень про затвердження технічної документації щодо поділу орендованої забудовником ділянки, яка заходить на територію Літературного скверу. 

Ділянка, яку хочуть поділити має кадастровий номер 8000000000:88:055:0030 (орієнтовний розмір 4,84 сотки), а закріпити за сквером хочуть її меншу частину — площею 1,7 сотки з кадастровим номером 8000000000:88:055:0888.

За словами активістів, це не вирішить проблеми. «Наша позиція як киян — розширювати сквер, тому найліпшим рішенням для мешканців столиці буде приєднати до скверу всю 0030 [ділянку, яку ділять], а не тільки її маленький шматочок. Там всі 20 років нічого не відбувається, просто розрито і будівельне сміття. Нащо Києву таке?» — каже в коментарі НЗЛ активістка Євгенія Харламова. 

Проєкт рішення про закріплення за сквером меншої ділянки намагалися погодити 30 червня та 4 липня. Однак через те, що люди збиралися під КМДА з протестом, цього не зробили

У чому особливість скверу?

Цей сквер раніше називався Чкалівським — 17 квітня торік кияни проголосували за його перейменування на Літературний. Свого часу у ньому збиралися київські письменники 30-х років, які творили тогочасний літературний процес. Також у цьому районі, в багатоквартирних будинках, проживало чимало письменників.

«Це була унікальна комунікативна система, так би мовити письменницька сусідська община і літературний неофіційний нетворкінг», — розповідає українська письменниця та докторка історичних наук Марина Гримич на своєму YouTube-каналі. 

«Літературний сквер — ковток свіжого повітря після тривалої прогулянки центром. Довкола скверу розкидані красиві кількасотрічні будівлі, але стовідсотково, саме сквер є місцем, яке довершує цю частину міста», — каже в коментарі НЗЛ активістка Євгенія. 

Від офісного центру до багатоповерхівки: історія, яка почалася ще у 2004 році
20 років тому керівництво Інституту Геологічних Наук НАН України уклало угоду із забудовником про пайову участь в будівництві у їхньому дворі комерційної споруди. Спочатку ця будівля називалася офісним центром, потім — багатоповерхівкою, зараз фігурує в запитах на дозволи як «багатофункціональний житловий комплекс з паркінгом».

Крім цієї ділянки, що на Гончара, 55-Б, під забудову хочуть відвести ще інші дві — за адресою Богдана Хмельницького, 80-Б. У 2005 році на цих ділянках хотіла звести багатоповерхівку компанія «Молодіжний житловий комплекс «Оболонь». Проте вона так і не почала будівництво, а  передала цю територію в суборенду іншій компанії — «Ділайвест». 

Довідка. Фірма «Ділайвест» може бути пов’язана з підприємницею Владою Молчановою, співзасновницею будівельної компанії «Столиця Груп». Жінка є бізнес-партнеркою депутата Київради Дениса Москаля (був помічником народного депутата Андрія Портнова) і була довіреною особою кандидата в президенти Юлії Тимошенко на останніх виборах. Про це писали «Наші гроші».

У лютому 2017 року забудовник вирив поруч з будівлею інституту котлован і поставив дерев’яний паркан, захопивши частину Літературного скверу. У тому ж році Міністерство культури видає припис про призупинення робіт через будівництво, яке ведеться з порушенням законодавства. Місцеві жителі у той момент ведуть свою боротьбу — зносять огорожу. Проте вже у 2019 році Верховний Суд скасовує припис Мінкульту. 

«Протягом 2020-21 років громада мешканців мікрорайону та міських активістів провела численні публічні акції з вимогою захистити цю місцевість від будівництва. Акції проводили майже щомісяця: зібрання у сквері за підтримки різноманітних музичних гуртів, виступи на районних фестивалях мистецтв і активізму, мітинги під будівлями судів під час суду між КМР і забудовниками, мітинги під міською адміністрацією», — розповідають активісти, які протистоять незаконному будівництву чергової багатоповерхівки на території пам’ятки архітектури Інститут Геологічних Наук, впритул до Літературного скверу.

До чого тут Літературний сквер? 

12-поверховий будинок хочуть звести на території, що охоплює і ділянку Інституту Геологічних Наук, і Літературного скверу. Це перетворить сквер на прибудинкову територію. 

Авторка тексту: Ірина Кравець

Фото: Олена Макаренко

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики