Хто може отримати виплату? 

• діти, які перебувають під опікою чи піклуванням;
• діти з інвалідністю, а також діти-вихованці прийомних сімей і дитячих будинків сімейного типу (включно з дітьми з інвалідністю);
• особи з інвалідністю І групи серед внутрішньо переміщених осіб;
• діти з-поміж ВПО, які вже отримують виплату на проживання;
• діти із малозабезпечених сімей віком до 18 років;
• одинокі пенсіонери, які отримують надбавку на догляд.

Як подати заявку?

Через портал або застосунок «Дія», а також у будь-якому сервісному центрі Пенсійного фонду України.

Отримані кошти можна буде використати протягом 180 днів на одяг, взуття, ліки або вітаміни.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

«Національний кешбек»

Для цієї програми Уряд потребував лише дані про транзакції, які стосуються купівлі чи повернення певних товарів. Це ті товари, які підпадають під програму «Національного кешбеку», тому, якщо надається дозвіл на отримання даних про транзакції, то це є достатньою підставою для нарахування кешбеку. 

«Зимова єПідтримка»

Кошти за програму «Зимова єПідтримка» зараховують на карту «Національного кешбеку». Громадяни можуть відкрити таку картку в застосунку «Дія» чи будь-якому відділені банку-партнера програми. Якщо громадянин зацікавлений виключно в отриманні коштів за програму «Зимова єПідтримка», то банки не повинні вимагати згоду на розкриття інформації про персональні дані та транзакції, які не стосуються програми. 

Мінекономіки просить банки привести договори клієнтів та інші документи у відповідність до цих роз’яснень.

Фото: з порталу «Дія»

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Зимові гроші

Отримати кошти можна буде виключно протягом зими — від грудня 2024 року до лютого 2025-го. Способів для цього є три. Перший з них — через «Дію». За цим методом потрібно відкрити в одному з банків картку програми «Національний кешбек». Після цього в «Дії» цю картку потрібно активувати, зробити це можна в розділі «Сервіси». Тоді слід обрати послугу «Зимова єПідтримка», подати заявку на отримання допомоги і чекати, поки гроші прийдуть на рахунок.

Також гроші можна отримати без «Дії», особисто прийшовши в банк. Але зробити це зможуть лише кілька категорій людей: законні опікуни неповнолітніх дітей, люди, у яких через релігійні вірування немає ідентифікаційного коду (РНОКПП) та старші люди віком понад 65 років, у яких немає застосунку «Дія». Та гроші на руки не видадуть, просто в такому випадку картку «Національний кешбек» банк відкриє вручну.

Зрештою, третій спосіб — це «Укрпошта». Скористатися ним можуть пенсіонери та люди з інвалідністю першої та другої групи, які завжди отримують виплати власне через «Укрпошту». Перелік тих, хто зможе отримати зимову тисячу саме так, окремо формує Міністерство соціальної політики. Але тут є нюанс: витратити ці гроші вони зможуть також лиш через «Укрпошту», наприклад, на оплату комунальних послуг чи придбання товарів українського виробництва.

На що можна витратити?

Усі ці ускладнення легко пояснити тим, що зимову тисячу витрачати можна виключно на кілька категорій речей. Так, за них можна оплатити комунальні послуги. У такому разі тисяча буде найбільш буквальним вираженням соціальної підтримки, яке лиш можна придумати в зимовий період. Вочевидь саме через високу вартість утримання помешкань у холодну пору виплати призначили саме на зиму.

Також цю тисячу можна витратити на медичні послуги або ж на освіту. За неї можна купити лікарські засоби або книжки. Можна за ці гроші оплатити мобільний зв’язок, транспорт, включно з квитками Укрзалізниці. Можна вкластися у страхування, або купити військові облігації — державні цінні папери, які Уряд витратить на військо, а з часом вам кошти поверне з відсотком. Ну і, звісно ж, можна віддати ці кошти на благодійність чи задонатити на ЗСУ.

Та все ж, звідки ці гроші?

Державна скарбниця і її пригоди

Усі гроші, які виділяють органи влади, походять з державних заощаджень. Вони собі лежать на рахунках, які обслуговує Казначейство (держструктура, яка безпосередньо обслуговує бюджетні кошти) і Нацбанк, а Уряд з парламентом вирішують, куди їх розподілити. План, у якому розписують, куди вкласти державні кошти, скільки їх треба і звідки їх взяти, називають державним бюджетом. І тут є важливий момент. На державні рахунки гроші потрапляють з двох основних джерел: з податків, які платять українці, зареєстровані в Україні організації тощо; та від зовнішніх і внутрішніх запозичень (серед цих двох зовнішні — значно більші).

Майже всі кошти, які Україна отримує від податків, тобто ті, які не позичені, а власні, витрачаємо на оборону. Платимо воякам, закуповуємо обладнання, техніку, боєприпаси і таке інше. Коштів на решту витрат — а тобто на зарплати вчителям, медицину, державні програми, пенсії, спорт, культурні інституції і ще на безліч інших речей, не залишається. Тож гроші на них мусимо брати у наших іноземних партнерів. І тут є драматичний момент: майже всі наші союзники дають нам гроші з умовою, що Україна витрачатиме їх виключно на цивільні справи, не на військо. (Тут, звісно, пам’ятаємо, що техніку і боєприпаси нам надають окремо).

Витрати на оборону в бюджеті на 2025 рік за даними КМУ

Ось саме з цих позичених коштів, які не можна виділяти на армію, і дали гроші для зимової тисячі. Та чи не можна було їх витратити в інший спосіб? Міністерство економіки пояснює, що за низкою бюджетних програм не встигли використати кошти, тож їх і виділили на підтримку населення. Офіційно Уряд зазначає, що роздача коштів допоможе соціально незахищеним верствам населення легше пережити зиму, а тим, кому грошей вистачає, дозволить придбати щось додаткове і це допоможе підтримати малий та середній бізнес. Втім, як зазначають економісти, раптова поява великої кількості грошей може спричинити інфляцію — якщо купувати стануть різко більше, товарів настільки ж раптово більше не стане, то можуть вирости ціни.

Чи це взагалі доцільно?

Ми вже писали про те, як розподілили кошти в бюджеті на 2025 рік. Більшість із них виділили на військо та оборону загалом. Другою найбільшою статтею витрат стала соціальна підтримка, тобто виплата пенсій, пільг тощо. Ну а третьою за розміром статтею є охорона здоров’я. Тобто очевидно, що пріоритетом України станом на сьогодні є виживання. Це, зрештою, логічно: аби витримати війну, потрібно і забезпечувати військо, і потурбуватися, щоб цивільне суспільство нормально функціонувало. Без цього вся система держави й оборони може просто посипатися, як це було в УНР на початку минулого століття.

Пріоритети держбюджету на 2025 рік за даними КМУ

Отже, підтримувати ті групи населення, які цього потребують у складних умовах — це виправдано, це одна з основних функцій суспільства. Та чи виплата тисячі є найкращим для цього варіантом? Чи, можливо, гроші вирішили роздати, аби покращити думку людей про владу цим вкрай нехитрим способом?

«Юлина» і «Вітіна» тисячі

В історії України такі ситуації вже були. У 2008 році була так звана «Юлина тисяча», названа на честь тодішньої прем’єрки Юлії Тимошенко. Тоді тисячу гривень мали видати як компенсацію тим людям, які ще в часи до здобуття Україною незалежності мали вклади в Ощадбанку СРСР. З розпадом тієї держави вклади згоріли, та Україна зобов’язалася їх виплатити. Втім, у 2008 році грошей навіть на обіцяну тисячу гривень не вистачило і виплатили їх тільки половині вкладників (враховуємо, що на ті часи, з урахуванням інфляції, це були значно більші гроші, ніж у 2024 році). У 2012 році такі ж компенсації вирішив поновити вже Віктор Янукович і то була вже «Вітіна тисяча», з обіцянкою якої той йшов на вибори. Зрештою, пам’ятаємо і «ковідну тисячу» — її виплачували людям, які пройшли вакцинацію від коронавірусу.

Саме через те, що виплата тисячі всім людям може мати негативні наслідки, є дорогою і має за собою шлейф політичного, а не економічного ходу, і з’явилися заклики виділяти гроші виключно тим, кому вони справді потрібні — пенсіонерам, вимушеним переселенцям чи іншим верствам суспільства, які опинилися у складній ситуації. У будь-якому разі слід пам’ятати, що гроші з держбюджету є спільними коштами всіх українців і вирішувати, як саме ними слід розпоряджатися, можемо лише ми самі — чи через обраних нами посередників у парламенті, чи особисто. Тож, якщо маєте таку змогу і таки отримаєте зимову тисячу, задонатити її на допомогу війську — це дуже гарний варіант.

Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення України». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win

Автор статті: Дмитро Спорняк

Фото: Рівненська ОДА

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики