1. Міф. Радянська влада постійно забороняла будь-яку пам’ять про загиблих, а громадськість відчайдушно за цю пам’ять боролася

Інформація про розстріл євреїв Києва з’явилася у центральних радянських газетах вже восени 1941 року. Наприкінці 1943 року, після вигнання нацистів з Києва, до Бабиного Яру привезли велику групу іноземних журналістів. Численні публікації почали з’являтися у радянських газетах.

У березні 1945-го ухвалили рішення про встановлення пам’ятника жертвам Бабиного Яру, тобто ще до закінчення війни. Про масовий розстріл євреїв говорили не лише на міжнародному Нюрнберзькому процесі, а й на відкритому Київському процесі над нацистськими воєнними злочинцями у січні 1946 року.

2. Чому євреї не втекли з Європи ще до війни?

Євреям просто не було куди тікати. У 1938 році Франклін Рузвельт скликав Міжнародну конференцію у справах біженців, яка з тріском провалилася. З 32 країн лише Домініканська республіка запропонувала допомогу єврейським біженцям із Німеччини й Австрії. Інші держави аргументували свою відмову «економічною недоцільністю», до того ж у багатьох панували ксенофобські настрої серед громадян.

У 1942 році керівництво Німеччини вирішило: «Особи, які намагаються дістати статус біженця виключно на підставі своєї расової приналежності, наприклад, євреї, політичними біженцями не вважаються». Багатьох німецьких, австрійських та французьких євреїв депортували або видали нацистам.

3. Який народ був на другому місці за кількістю жертв від нацистів в Україні?

До ромів у Німеччині ще до приходу нацистів ставились негативно. Їх вважали злочинцями. Після встановлення диктатури Гітлера становище ромів зовсім погіршилось. На території України вбили близько 25 тис. ромів, а у Європі — від 200 до 250 тис.

4. Чи могли євреї уникнути смерті? Фактично ні.

 Євреї могли врятуватись при умові, якщо їхні бабусі й дідусі прийняли християнство до 18 січня 1871 року, тобто до дати заснування Німецької імперії.

5. У Бабин Яр потрапили не тільки жертви німецької окупації. Хто з української інтелігенції загинув у Бабиному Яру? Олена Теліга.

Олена Теліга була поетесою, діячкою української культури, членкинею ОУН. Після арешту редакції «Українського слова» жінка не брала до уваги постанов німецької влади й зухвало і принципово ігнорувала вказівки німців. За даними істориків, 22 лютого 1942 р. українську письменницю-патріотку розстріляли в Бабиному Яру разом із чоловіком та соратниками.

6. Окрім євреїв, до кого з упередженістю ставились німецькі нацисти? До гомосексуалів.

Згідно з матеріалом британського журналу Attitude, переслідування геїв розпочалось, коли Гітлер прийшов до влади. Їх відправляли до таборів й намагались «навернути»: примушували раз на тиждень мати статеві контакти з жінками, яких забирали з в’язниць і використовували як сексуальних рабинь. Водночас лесбійство вважалось тимчасовим відхиленням, тому жінки страждали менше. 

7. Кого ще переслідували нацисти? Свідків Єгови.

Представників Свідків Єгови відправляли у концтабори, бо вони відмовились служити в армії, вступати у нацистські структури й були політично нейтральними.

8. Яке було покарання українців за переховування євреїв? Смерть рятівникові і його родині.

9. Хто вперше вжив термін «Голокост»? Елі Візель.

«Голокост» походить із давньогрецької, що у перекладі — «всеспалення». Слово позначало геноцид вірмен в Османській імперії 1915 року. Проте у 1940 році єврейський письменник Елі Візель почав вживати його щодо дій німецьких нацистів під час Другої світової війни. Після цього слово «Голокост» прижилось у всьому світі як злочин проти євреїв.

Фото: suspilne.media

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.