Українські слідчі органи порушили кримінальне провадження за фактом вбивства дітей. Наразі Медійна ініціатива за права людини вважає, що хлопців могли вбити навмисно. Окупаційні органи могли докласти зусиль, щоб зберегти життя підлітків, але цього не відбулося. Для прикладу, під час «слідчих дій» Слідчий комітет у справі Оганнісяна і Ханганова залучав десятки силовиків. «За нашою інформацією, Тігран і Микита вбиті пострілами снайперів», — уточнили в ініціативі.

У матеріалі розповідаємо все, що відомо про хлопців станом на зараз.

Що знаємо про останні дні життя юнаків? 

Медійна ініціатива за права людини (МІПЛ) зазначає, що досі невідомі всі обставини, що призвели до загибелі хлопців. «Окупаційна влада Бердянська стверджує, що їх вбивство нібито сталося внаслідок нападу на «поліцейських», який здійснили Тігран та Микита. 

Інформація з відкритих джерел та власні джерела МІПЛ підтверджують, що перестрілка в Бердянську ввечері 24 червня справді була. Проте наразі жодних підтверджень про постраждалих серед цивільних, на чому наголошують окупанти, ми не знайшли. Цей інцидент потребує додаткового розслідування і з’ясування всіх обставин».

Кілька днів тому за Тіграном і Микитою приїздив слідчий з озброєним конвоєм, але їм вдалося втекти. Вдень перед убивством хлопці відзначилися в окупаційній поліції. За пів години до дзвінка слідчого батькам про те, що хлопці вбиті, мама Тіграна розмовляла з сином. Юнак був спокійний, казав, що гуляють з Микитою і думають, як святкувати день народження останнього. 

Тіл хлопців батьки ще не бачили. Натомість рідних з учорашнього вечора допитують і обшукують. А батьки вважають, що вся ця перестрілка і передсмертне відео — постановка, щоб убити хлопців.

За словами МІПЛ, відповідальними за вбивство є окупаційна влада Бердянська, керівництво Слідчого комітету РФ, Міжнародний комітет Червоного Хреста та ООН. До них напередодні у своїй резолюції звертався Європейський парламент із закликом втрутитися у ситуацію навколо підлітків та сприяти їхньому виїзду на територію, контрольовану урядом України. Жодної реакції на цей заклик не відбулося. Нині ініціатива розслідує і з’ясовує всі обставини.

Як все почалося?

У вересні торік «слідчі» з окупованих територій викрали Тіграна з дому і пʼять днів жорстоко його катували. Родина хлопця на початку повномасштабного вторгнення евакуювалася до Німеччини. Тігран залишився у Бердянську з бабусею. 

«У ніч 30 вересня, з 2 години ночі до 4:50 ранку росіяни обшукували будинок, били прикладом автомата мою маму і дитину», — про це МІПЛ розповіла Оксана Старовєрова, мама Тіграна. Микиту і його батька теж допитували, але відпустили. 

24 травня 2023 року обом оголосили обвинувачення, що передбачає покарання від 10 до 20 років ув’язнення. Хлопців звинувачували у змові для підтримки ЗСУ. Вони нібито спільно пошкодили залізничні колії, аби не дозволити російським збройним силам отримати матеріальне забезпечення.

Коли Медійна ініціатива за права людини звернулася до міжнародної спільноти, Європарламент прийняв резолюцію, де вимагав відпустити хлопців з окупованої території.

Реакція українського омбудсмена. «РФ має понести покарання! Вбивці мають бути засуджені!», — Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що без повного звільнення окупованих територій це буде продовжуватися, адже там щоденно росіяни порушують права людини. 

Довідка. Місто Бердянськ Запорізької області перебуває під російською окупацією з 26 лютого 2022 року.

Фото: expres.online

The Ukrainians Media — 9 років. Підтримуйте розвиток якісної української журналістики. Приєднуйтеся до нашої Спільноти

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.