Після смерті дитини чоловіка арештували на 2 місяці без права внесення застави, проте пізніше звільнили з під варти та призначили цілодобовий домашній арешт. Також надали компенсацію у понад 9 тисяч євро через рішення Європейського суду з прав людини. Крім того, згідно з рішенням суду, з Приходька на користь держави стягнуть понад 135 тисяч гривень. Також він має сплатити мільйон гривень моральної шкоди родичам загиблого хлопчика

Іншому правоохоронцю Володимиру Петровцю суд призначив випробувальний термін на 2 роки за збереження патронів. Ще двох фігурантів справи — Дмитра Кривошея та сина Володимира Петровця, який на момент скоєння злочину був неповнолітнім, суд виправдав. Про це повідомляє кореспондент Суспільного. 

У прокуратурі будуть оскаржувати вироки у справі.

Контекст. 31 травня 2019 року четверо людей, серед яких двоє поліцейських, відпочивали та в стані алкогольного сп’яніння стріляли по металевих банках із вогнепальної зброї. Одна з куль влучила у хлопчика, що був у сусідньому дворі. Третього червня 2019 року п’ятирічний Кирило Тлявов помер у лікарні.

Фото: suspilne

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Володимир Вакуленко — дитячий письменник, поет, якого вбили росіяни під час окупації на Харківщині.

Нагадаємо, за даними слідства, наприкінці березня окупанти викрали письменника та його сина Віталіка. Ірина Новицька, колишня  дружина Вакуленка, розповіла, що на Володимира написали донос місцеві.

Батько письменника звернувся до поліції в жовтні, адже був впевнений, що його сина поховали на Ізюмському кладовищі. Тато Вакуленка розповів, що 23 березня до їхнього  дому увірвалися п’ять невідомих осіб та провели жорстокий допит з побиттям. Вони відпустили їх, але вже наступного дня повернулися і силоміць вивезли Володимира на  автомобілі з позначкою «Z». З того моменту його ніхто не бачив живим. 

12 травня за вказівкою військовослужбовців тіло Володимира поховали. Під час поховання свідки зауважили на тілі кульові поранення та простріляні документи письменника.

За результатами ДНК експертизи правоохоронці підтвердили, що тіло загиблого на Ізюмському кладовищі належало Володимирові Вакуленку. У тілі знайшли дві кулі від пістолета. 

Фото: фейсбук Видавництва Старого Лева

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Чому це важливо. За словами батька загиблого, відомого на Запоріжжі бізнесмена Олега Балабатька, підозрюваний є уродженцем Луганська, а причиною конфлікту стало те, що спортсмен розмовляв українською.

Детальніше. Вбивство сталося ще наприкінці минулого тижня у районі Позняки у Києві. У пресслужбі поліції заявили, що між двома чоловіками виник конфлікт, під час якого один наніс іншому смертельне ножове поранення. Свідок, що викликав поліцію, розповів, що почув крики двох чоловіків, а потім побачив, що один з них лежить на землі.

Микола помер на місці. Підозрюваного затримали майже одразу, вилучивши доказ — ніж зі слідами крові. Кримінальну справу відкрили за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу — умисне вбивство. Підозрюваному загрожує від 7 до 15 років ув’язнення.

Контекст. Наразі бракує доказів, що конфлікт стався через мову. Але поліція повідомила BBC News Україна, що перевіряє мовний аспект вбивства.

Звідки інформація про конфлікт довкола мови в Олега Балабатька — поки невідомо. Тим часом у соцмережах уже котиться хвиля обурення, що через «українську мову вбивають».

Цитати. «Слідчі відпрацьовують всі версії. Слова батька про мову візьмуть до уваги й теж відпрацюють», — розповіли ВВС News Україна у поліції Києва.

«Якщо батько свій допис підтвердить під час допиту, пошлеться на джерело, якщо те саме підтвердить затриманий підозрюваний, то тоді можна вважати, що конфлікт стався через мову», — додав співрозмовник у поліції.

Росія продовжує порушувати права мусульман, греко-католиків, вірян ПЦУ та представників інших конфесій. Про це йдеться в Доповіді про свободу віросповідання у світі за 2020 рік, яку опублікував Держдепартаментом США. Окупаційна «влада» продовжує переслідувати й затримувати вірян, які не є прихожанами Російської православної церкви (так званої Української православної церкви Московського патріархату). Окрім цього, багато релігійних громад не можуть існувати на півострові законно, оскільки окупанти запровадили нові вимоги реєстрації. Від цих вимог звільнена лише Російська православна церква. Зараз на півострові зареєстровані 907 релігійних громад. До окупації Криму Росією їх було майже дві тисячі.

Біля Чорноморська зафіксували російський ракетний корвет. Військовослужбовці морської охорони Державної прикордонної служби України (ДПСУ) 12 травня повідомили, що на Одещині було російське судно «Павло Державін». Після того, як корвет помітили українські прикордонники, він вирушив у напрямку Криму. У ДПСУ кажуть, що корвет міг спостерігати за фрегатом Берегової охорони США Hamilton (WLC753), який брав участь у навчаннях спільно з українськими кораблями.

Росія прискорила видачу своїх паспортів у тимчасово окупованому Криму та на Донбасі. Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова каже, що в Криму окупанти змушують учителів, інших працівників шкіл і членів їхніх родин реєструватися на «тренувальне всеросійське онлайн-голосування на виборах до Держдуми Росії». Якщо вони цього не зроблять, то їх позбавлять роботи. На тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей російські паспорти також отримують здебільшого посадовці органів місцевої влади, учителі, лікарі, яким теж погрожують звільненням.

У Криму за чотири роки стали арештовувати уп’ятнадцятеро більше людей. Також, за даними Кримськотатарського ресурсного центру, кількість обшуків зросла майже вп’ятеро, а незаконного етапування з Криму до Росії ― майже удванадцятеро. У два з половиною рази стали частішими допити, учетверо зросла кількість порушень права людини на справедливий суд.

Під час обшуку в Криму співробітники ФСБ застрелили громадянина Узбекистану. Російські силовики 11 травня проводили обшук у селі Дубки поблизу Сімферополя. Під час них вони вбили Набі (Аюба) Рахімова ― узбекистанця, який жив у Криму. У ФСБ це назвали «ліквідацією озброєного бойовика» і стверджували, що чоловік чинив спротив силовикам. Проте кримські правозахисники не вірять у це.

Цитата. «Ми не знаємо більше подібних випадків з моменту окупації, коли співробітники ФСБ вдиралися б у будинок до людей, вбивали б їх і підкидали б зброю, а потім оголошували, що вбили їх тому, що вони чинили спротив. Це вперше», ― прокоментував ситуацію голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Український військовий загинув 13 липня, підірвавшись на вибуховому пристрої поблизу населеного пункту Зайцеве. Його тіло залишилося на місці загибелі. Група евакуації була у білих касках та з розпізнавальними знаками. Таким чином українські військові подавали сигнал, що вони йдуть забрати тіло загиблого побратима, а не в наступ. На військовому медику були усі відповідні маркування, які свідчили, що він не боєць, а медик. 

Ворог відкрив вогонь на ураження по групі евакуації зі стрілецької зброї. Група одразу почала відходити, але військовий медик поспішив на допомогу пораненому. У цю мить противник знову почав обстріл. Військовий медик загинув, одного військовослужбовця окупанти поранили, а ще один отримав бойове травмування.

Яка ситуація станом на зараз?

Тіла загиблих та поранений воїн перебувають на місці обстрілу. Поки що їх не можуть забрати через загрозу обстрілу з боку російських окупантів. Тривають переговори з моніторинговою місією ОБСЄ щодо їхньої евакуації.

Що відбувається на фронті?

За минулу добу, 13 липня бойовики 18 разів порушили режим припинення вогню. Унаслідок обстрілів троє українських військовослужбовців загинули, один — дістав поранення, ще один — бойове травмування.

Що ще варто знати про війну на сході України

• Загиблому воїнові Тарасу Матвіїву присвоїли звання Героя України. Молодший лейтенант Тарас Матвіїв загинув на Донбасі 10 липня. Президент посмертно присвоїв бійцеві звання Героя України й нагородив орденом «Золота Зірка».
• На кордоні з Україною три групи російських військ. Вони здатні розпочати повноцінне вторгнення. На українсько-російському кордоні розміщені три міжвидові групи військ бойовиків. Їхні сили дозволяють розгорнути повномасштабний наступ на територію України без додаткової мобілізації та за найменшої підготовки.
• На Донбасі шостий день поспіль українські військові зазнають поранень. Бойовики, контрольовані Росією, 12 разів порушили режим припинення вогню: двоє українських військових отримали поранення. Про це повідомили у пресцентрі штабу операції Об’єднаних сил. Це уже шосту добу поспіль — з 25 до 30 червня — на Донбасі зазнають поранень або гинуть українські військові через обстріли.

Фото: pexels.com

Детальніше. Журналіста Павла Шеремета підірвали у його авто. Слідство у справі про вбивство Шеремета підозрює щонайменше п’ятьох людей: медсестру одного з парашутно-десантних батальйонів Яну Дугарь, лікаря й волонтера Юлію Кузьменко, музиканта й добровольця Андрія Антоненка, добровольців Владислава та Інну Грищенків. 

За версією правоохоронців, закладала вибухівку під авто Шеремета Кузьменко, а допомагав їй Антоненко. У Кузьменко й інших фігурантів відбулися обшуки. Нацполіція уже затримала Антона Антоненка. Йому обиратимуть запобіжний захід у п’ятницю, 13 грудня.

Народна депутатка й ветеранка Яна Зінкевич опублікувала довідку, що Яна Дугарь на момент убивства Шеремета перебувала у зоні проведення АТО. 

Довідка. Павло Шеремет — білоруський, російський та український журналіст телебачення, радіо та періодичних видань. Загинув внаслідок замаху.

Працював керівником відділу спеціальних інформаційних проектів ОРТ, згодом — «Першого каналу», надалі — на Громадському телебаченні Росії. З 2012 року працював в Україні — в «Українській правді», на телеканалі «ТВі» та на «Радио Вести».

⟶ Поліція проводить обшуки у волонтерів у справі Шеремета. Зокрема, поліцейські обшукали дім волонтерів Євгена та Наталії Акастьолових. За інформацією ТСН, поліція у квартиру Акастьолових на лівому березі Києва прийшла пізно вночі. Обшук закінчився близько 5-ї ранку. Вилучили флешки, жорсткі диски, непрацюючі комп’ютери і зареєстрований мисливський карабін.

У коментарях до посту Євгена Акастьолова Володимир Вербицький пише, що до помешкання волонтерів «нагнали десь біля 20-ти чорних масок зі зброєю», з квартири нікого не випускали.

Також відбулися обшуки у Юлії Кузьменко, однієї з підозрюваних у справі Шеремета. Її ж саму повезли до відділку для оформлення затримання. Вилучили особисті речі деякі, окуляри, одяг, флеш накопичувач. Ніякої вибухівки, зброї, детонаторів, нічого такого не було. Забрали одяг камуфльований, у якому Кузьменко їздила в ООС. За словами адвоката, обрання запобіжного заходу для жінки має відбутись 13 грудня.

⟶ Іменем Шеремета назвали сквер в Києві. Ім’я журналіста носитиме зелена зона на перетині вулиць Рейтарська та Стрілецька. Відповідну земельну ділянку у Шевченківському районі обралио за попереднім погодженням з близькими Шеремета.

Фото: unian.ua