Науковець подорожував Південною Америкою після восьми років роботи в Лондоні. Немає жодних доказів причетності Коатті до організованої злочинності. Італійська прокуратура розслідує справу разом з колумбійськими правоохоронцями. Повідомляється, що однією з версій розслідування є припущення, що біолога вбили через «зведення рахунків» між місцевими злочинними угрупованнями, переплутавши його з кимось іншим.

Експертка з прав людини Норма Вера Салазар зазначає, що місцеві бандити використовують подібні вбивства для залякування і позначення своєї території.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Ізраїльтяни подали до суду на Міжнародний Комітет Червоного Хреста

Десятки людей, яких раніше викрали терористи ХАМАСу, та родичі заручників звинувачують міжнародну організацію у невиконанні своїх обов’язків. У судовому позові вказано, що Червоний Хрест не відвідав заручників, щоб перевірити стан їхнього здоров’я, надати їм ліки і повідомити родичам про їхній стан.

Ізраїльтяни вимагають від міжнародної організації робити більше для того, щоб отримати дозвіл відвідати людей, які досі перебувають в полоні. Червоний Хрест заявляє, що не знає, де в Газі утримують заручників і не може їх відвідати без гарантій безпеки через активні бойові дії, стверджуючи, що це може поставити життя самих заручників під загрозу.

Колумбія планує дістати з морського дна скарби на мільярди

Уряд країни спробує підняти на поверхню об’єкти з іспанського корабля «Сан-Хосе», який затонув у 1708 році. Вартість вантажу цього галеона оцінюють у мільярди доларів. Вважається, що він перевозив 11 млн золотих та срібних монет, смарагди й інші цінності з іспанських колоній, коли потрапив в бій з британським судном і пішов на дно.

Раніше на затонулі коштовності претендували також США та Іспанія. ООН закликає Колумбію не експлуатувати затонулий корабель в комерційних цілях, адже це може спричинити втрату значної культурної спадщини. Колумбійський міністр культури обіцяє, що експедиція буде виключно науковою.

Суд у США виправдав чоловіка, який пробув у в’язниці 48 років за злочин, якого не здійснював

70-річний Глін Сіммонс провів більшість свого життя за ґратами за звинуваченням у вбивстві під час пограбування алкогольного магазину в 1974 році. Спершу йому разом з іще одним підсудним присудили смертну кару, але згодом вирок змінили на довічне ув’язнення.

Гліна Сіммонса звільнили в липні цьогоріч, коли суд встановив, що ключові докази у його справі не передали адвокатам підсудного. Цього тижня чоловіка визнали невинним. Водночас в Сіммонса діагностували рак четвертої стадії, тож зараз він перебуває на лікуванні. Дона Робертса, якого засудили разом з Гліном Сіммонсом, звільнили умовно-достроково ще у 2008 році.

В Азії знайшли п’ять нових видів їжаків

Двоє із цих видів — цілком нові для науки. Інших трьох підвищили з рівня підвидів. Усі ці їжаки мають м’яку шерсть замість голок. Вони активні і вдень, і вночі, їдять комах та інших безхребетних, а також фрукти. Один з нових видів, який назвали H. vorax, проживає виключно на горі Лойзер на Суматрі. Інший вид назвали H. macarong на честь в’єтнамського слова, яке позначає вампіра, через його довгі ікла.

Фото: Колаж НЗЛ

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Президентом Аргентини обрали ультраправого анархо-капіталіста

Хав’єр Мілей виграв у другому турі президентських виборів з 56% голосів. Раніше політик пропонував скасувати центральний банк країни, замінити місцеву валюту на долари США, легалізувати торгівлю органами, розірвати стосунки з Бразилією та Китаєм і закрити понад десяток міністерств.

Крім цього, Мілей заперечував реальність змін клімату, виступав проти абортів і ставив під сумнів кількість жертв військової хунти в Аргентині, яка вбила близько 30 тисяч людей у 1976-1983 роках. При цьому, новий президент, як і решту його конкурентів на виборах, підтримує Україну. Мілей обіцяв зустрітися із Зеленським в перші місяці на посаді президента, а Путіна називав «автократом».

Колумбія стерилізує «кокаїнових гіпопотамів» Пабло Ескобара

Чотири гіпопотами, яких наркобарон імпортував, щоб тримати як домашніх тварин, потрапили у дику природу після вбивства Ескобара в 1993 році. Відтоді їхня популяція зросла до 170 особин. До 2035 року кількість гіпопотамів в Колумбії може зрости до тисячі.

Завезені тварини становлять серйозну загрозу для місцевої екосистеми. У Колумбії немає для них природних хижаків, тож гіпопотами можуть витіснити деякі місцеві види, такі як ламантини та капібари. Для контролю за популяцією вирішили стерилізувати частину тварин, ще частину, можливо, вбити, а також відправити частину гіпопотамів до притулків в інших країнах.

Єменські повстанці захопили британсько-японський корабель

Повстанці-хутисти стверджують, що захоплене судно є ізраїльським вантажним кораблем і вважають усі пов’язані з Ізраїлем судна «законними мішенями». Натомість Ізраїль повідомив, що захоплений корабель належить Великій Британії, експлуатувала його Японія, а жодних ізраїльтян на борту не було.

Захоплення корабля Ізраїль назвав «іранським актом тероризму», адже повстанці-хутисти є союзниками Ірану. Раніше бойовики вже здійснювали ракетні та дронові удари по Ізраїлю в межах підтримки угруповання ХАМАС. Іран свою причетність заперечує.

Оригінальний капелюх Наполеона продали за 1,9 млн євро (близько 78 млн грн)

Головний убір, який носив французький імператор, зібрав рекордну суму на аукціоні в Парижі. Причиною такого попиту називають ажіотаж навколо виходу цього місяця біографічного фільму про Наполеона від режисера Рідлі Скотта. 

Капелюх є одним з двадцяти вцілілих екземплярів зі 120 уборів, які імператор, як вважається, носив протягом життя, знаменито одягаючи їх боком, щоб виділятися на полі бою. Разом з ним на аукціоні виставляли нічну сорочку Наполеона, вкрадену з його карети срібну тарілку, а також косметичку із засобами особистої гігієни.

Фото: Колаж НЗЛ

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Аргентинського священника намагаються притягнути до відповідальності за участь у викраденнях та тортурах

Борються за це люди, які пережили злочини військової хунти в Аргентині у 1970-х роках. Постраждалі звинувачують місцевого священника у співучасті, зазначаючи, що він регулярно перебував у приміщенні, в якому катували людей, і не допомагав жертвам. Натомість дивився на катування і, тримаючи Біблію в руках, наказував жертвам надати катам інформацію, яку ті вимагали, бо «така воля Божа».

Вперше про участь священника в катуваннях жертви заявили у 2010 році, коли зустріли його на суді як свідка. Після цього священник втік в Італію, звідки він родом. Аргентина вже двічі вимагала екстрадикції чоловіка, востаннє — у 2021 році. Влада Італії погодилася видати священника, але його адвокат подав апеляцію, завдяки чому підозрюваний досі залишається на батьківщині.

Військова хунта керувала Аргентиною із 1976 року. За час правління військових вбили близько 30 тисяч людей, переслідували усіх, хто виступав проти диктатури. До демократії ця південноамериканська країна повернулася лише у 1983 році. Досі у країні відбуваються судові процеси над причетними до злочинів хунти. Серед них уже був один священник, якого засудили до довічного ув’язнення.

Активістів із Бангладешу кинули до в’язниці за висвітлення вбивств, які вчинила влада 

Двох захисників прав людини звинувачують у тому, що звіт, який вони опублікували у 2013 році, містить неправдиву інформацію, зачіпає релігійні почуття та підриває імідж держави. Документ стосувався протестів ісламістських груп, що вимагали запровадження більш суворих правил для суспільства Бангладешу. Тоді влада провела операцію із розгону протесту, внаслідок якої загинула як мінімум 61 людина.

Судовий процес над активістами почався відразу після оприлюднення звіту й тривав 10 років. Протягом цього часу активістів затримали, випустили під заставу та затримали знову. Захисників засудили до двох років ув’язнення. При цьому уряд країни заблокував роботу правозахисної групи, учасниками якої були активісти, заборонивши їй доступ до коштів та не продовживши реєстрацію.

Ув’язнені активісти десятиліттями документували тисячі заявлених випадків позасудових убивств, зникнень опозиціонерів та насильства з боку поліції у Бангладеші. Чинний уряд звинувачують в утисках активістів та політичних опонентів із 2009 року.

Сину Байдена висунули кримінальні звинувачення

Гантера Байдена звинувачують у тому, що він збрехав, заповнюючи форми при купівлі зброї. У той час син американського президента був залежним від наркотиків. Володіння зброєю під час вживання наркотиків та брехня у відповідній документації є федеральними злочинами у США. Байдену-молодшому загрожує до 25 років ув’язнення.

Сторона захисту зазначає, що короткочасне володіння незарядженою зброєю не було загрозою публічній безпеці і звинувачує республіканців (членів однієї із двох основних партій у США) у втручанні в справу. Засудження Гантера Байдена до реального терміну вважають малоймовірним й експерти з права.

Раніше сина Байдена уже звинувачували у несвоєчасній сплаті податків у 2017 та 2018 роках. Скандали розгоралися також навколо самого президента Байдена щодо його можливого залучення у бізнес-інтереси свого сина, які стосувалися й України. Юридичні проблеми Гантера Байдена привертають велику увагу у США у зв’язку із намірами його батька переобратися на пост президента попри те, що сам Байден-молодший ніколи не займав політичних позицій в адміністрації свого батька.

Політики та бізнесмени заробляють мільйони на пересиланні мігрантів через джунглі до США

Понад 360 тисяч людей уже перетнули джунглі на межі Колумбії та Панами по дорозі до США. Це більше, ніж за увесь минулий рік, коли мігрантів було близько 250 тисяч. Усі вони перетинають небезпечний Дар’єнський розрив — ділянку неосвоєного густого тропічного лісу, що кишить малярійними комарами та іншими загрозами, які характерні для такого клімату.

У квітні США, Колумбія та Панама підписали угоду, щоб припинити цей міграційний потік, але безрезультатно. Північні регіони Колумбії, де починається тропічний ліс, перебувають під контролем потужної банди наркоторговців, тож центральна влада не має там впливу. 

Натомість до справи взялися місцеві політики. Вони організували громадську організацію, що допомагає мігрантам, які походять здебільшого із Венесуели, Еквадору та Гаїті. Вони забезпечують їх продуктами, місцями для перепочинку, транспортом, провідниками через джунглі та різноманітним спорядженням — усе за окрему плату. Виграє на цьому і місцевий наркокартель, збираючи податок за прохід через джунглі та за «охорону».

Представники місцевої влади, мери маленьких містечок, через які проходять мігранти, називають потоки біженців «найкращою річчю, що могла статися» із їхніми бідними поселеннями. Влада Панами, що лежить по той бік джунглів, обурена діями південних сусідів. Натомість влада Колумбії стверджує, що розв’язати проблему із біженцями можна лише налагодивши соціальну ситуацію на батьківщинах мігрантів.

Фото: Колаж НЗЛ

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

У Сальвадорі відкрили «мегав’язницю», яка стала найбільшою в Америці

Всього в’язниця розрахована на 40 тис. ув’язнених. Причиною для її будівництва стала суперечлива політика президента Букеле, спрямована на «боротьбу з бандами», через яку він запровадив надзвичайний стан. З тих пір затримали близько 64 тис. підозрюваних, серед яких були й невинні люди. Проте зв’язатись з рідними, або ж попросити адвоката влада не дозволяла. Тож 24 лютого до в’язниці прибули перші 2000 затриманих. 

Поблизу Італії розбився човен з мігрантами

26 лютого внаслідок шторму на південному узбережжі Італії розбився човен, в якому перебувало близько 200 мігрантів. Зараз кількість загиблих становить 67 осіб, проте повідомляють, що цифра може перевалити за сотню. Серед загиблих знайдено 12 дітей та одне немовля.

У Нігерії після суперечливих виборів оголосили президента

28 лютого Бола Тінубу був оголошений президентом Нігерії. Проте опозиційні партії намагалися визнати результати недійсними через технічні труднощі, що виникли в новій технології виборчої комісії. Але після кількох днів протестів Тінубу все-таки став президентом, здобувши 8,79 млн голосів. Володимир Зеленський вже привітав нового очільника та вислових надії на тісну співпрацю.

У Греції зіткнулись два потяга

Аварія сталась в ніч проти 1 березня та кількість загиблих на сьогодні складає 57 осіб. Очільник уряду Греції назвав причиною аварії «людську помилку». Зазначимо, що залізнична система Греції є застарілою, адже багато поїздів їздять одноколійною залізницею, а системи сигналізації немає в багатьох районах.

У Колумбії 79 поліцейських взяли в заручники

2 березня в колумбійській провінції Какета загинув 1 поліцейський і 79 взяли в заручники. Причиною цього стали протести жителів, які вимагали в  нафторозвідувальної компанії Emerald Energy допомоги в будівництві та ремонті доріг. Також схопили 10 працівників компанії. Президент Колумбії закликав звільнити заручників, а сама Emerald Energy відмовляється коментувати ситуацію.