Важливе Політики заробляють мільйони на сотнях тисяч мігрантів у джунглях, бенгальська влада переслідує активістів за розповіді про вчинені нею убивства, аргентинського священнослужителя звинувачують в участі у військовому терорі, а син американського президента — під слідством. Ми зібрали для вас основні події, які відбуваються у світі сьогодні.
Різне
Бізнес на гуманітарній катастрофі та пошуки священника-ката: що відбувається у світі 15 вересня
Аргентинського священника намагаються притягнути до відповідальності за участь у викраденнях та тортурах
Борються за це люди, які пережили злочини військової хунти в Аргентині у 1970-х роках. Постраждалі звинувачують місцевого священника у співучасті, зазначаючи, що він регулярно перебував у приміщенні, в якому катували людей, і не допомагав жертвам. Натомість дивився на катування і, тримаючи Біблію в руках, наказував жертвам надати катам інформацію, яку ті вимагали, бо «така воля Божа».
Вперше про участь священника в катуваннях жертви заявили у 2010 році, коли зустріли його на суді як свідка. Після цього священник втік в Італію, звідки він родом. Аргентина вже двічі вимагала екстрадикції чоловіка, востаннє — у 2021 році. Влада Італії погодилася видати священника, але його адвокат подав апеляцію, завдяки чому підозрюваний досі залишається на батьківщині.
Військова хунта керувала Аргентиною із 1976 року. За час правління військових вбили близько 30 тисяч людей, переслідували усіх, хто виступав проти диктатури. До демократії ця південноамериканська країна повернулася лише у 1983 році. Досі у країні відбуваються судові процеси над причетними до злочинів хунти. Серед них уже був один священник, якого засудили до довічного ув’язнення.
Активістів із Бангладешу кинули до в’язниці за висвітлення вбивств, які вчинила влада
Двох захисників прав людини звинувачують у тому, що звіт, який вони опублікували у 2013 році, містить неправдиву інформацію, зачіпає релігійні почуття та підриває імідж держави. Документ стосувався протестів ісламістських груп, що вимагали запровадження більш суворих правил для суспільства Бангладешу. Тоді влада провела операцію із розгону протесту, внаслідок якої загинула як мінімум 61 людина.
Судовий процес над активістами почався відразу після оприлюднення звіту й тривав 10 років. Протягом цього часу активістів затримали, випустили під заставу та затримали знову. Захисників засудили до двох років ув’язнення. При цьому уряд країни заблокував роботу правозахисної групи, учасниками якої були активісти, заборонивши їй доступ до коштів та не продовживши реєстрацію.
Ув’язнені активісти десятиліттями документували тисячі заявлених випадків позасудових убивств, зникнень опозиціонерів та насильства з боку поліції у Бангладеші. Чинний уряд звинувачують в утисках активістів та політичних опонентів із 2009 року.
Сину Байдена висунули кримінальні звинувачення
Гантера Байдена звинувачують у тому, що він збрехав, заповнюючи форми при купівлі зброї. У той час син американського президента був залежним від наркотиків. Володіння зброєю під час вживання наркотиків та брехня у відповідній документації є федеральними злочинами у США. Байдену-молодшому загрожує до 25 років ув’язнення.
Сторона захисту зазначає, що короткочасне володіння незарядженою зброєю не було загрозою публічній безпеці і звинувачує республіканців (членів однієї із двох основних партій у США) у втручанні в справу. Засудження Гантера Байдена до реального терміну вважають малоймовірним й експерти з права.
Раніше сина Байдена уже звинувачували у несвоєчасній сплаті податків у 2017 та 2018 роках. Скандали розгоралися також навколо самого президента Байдена щодо його можливого залучення у бізнес-інтереси свого сина, які стосувалися й України. Юридичні проблеми Гантера Байдена привертають велику увагу у США у зв’язку із намірами його батька переобратися на пост президента попри те, що сам Байден-молодший ніколи не займав політичних позицій в адміністрації свого батька.
Політики та бізнесмени заробляють мільйони на пересиланні мігрантів через джунглі до США
Понад 360 тисяч людей уже перетнули джунглі на межі Колумбії та Панами по дорозі до США. Це більше, ніж за увесь минулий рік, коли мігрантів було близько 250 тисяч. Усі вони перетинають небезпечний Дар’єнський розрив — ділянку неосвоєного густого тропічного лісу, що кишить малярійними комарами та іншими загрозами, які характерні для такого клімату.
У квітні США, Колумбія та Панама підписали угоду, щоб припинити цей міграційний потік, але безрезультатно. Північні регіони Колумбії, де починається тропічний ліс, перебувають під контролем потужної банди наркоторговців, тож центральна влада не має там впливу.
Натомість до справи взялися місцеві політики. Вони організували громадську організацію, що допомагає мігрантам, які походять здебільшого із Венесуели, Еквадору та Гаїті. Вони забезпечують їх продуктами, місцями для перепочинку, транспортом, провідниками через джунглі та різноманітним спорядженням — усе за окрему плату. Виграє на цьому і місцевий наркокартель, збираючи податок за прохід через джунглі та за «охорону».
Представники місцевої влади, мери маленьких містечок, через які проходять мігранти, називають потоки біженців «найкращою річчю, що могла статися» із їхніми бідними поселеннями. Влада Панами, що лежить по той бік джунглів, обурена діями південних сусідів. Натомість влада Колумбії стверджує, що розв’язати проблему із біженцями можна лише налагодивши соціальну ситуацію на батьківщинах мігрантів.
Фото: Колаж НЗЛ
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
відреагувати
