Що таке «Альтернатива для Німеччини»?

У 2013 році група німецьких політиків та економістів заснувала партію АдН. Нова політична сила виступала проти співпраці Німеччини в межах Єврозони — групи країн, які використовують євро як свою валюту. Заснування партії було відповіддю на так звану «кризу Єврозони», коли кілька європейських держав виявилися нездатними виплатити власні борги.

Аби разом з економікою країн-боржників не завалилося спільне для всіх євро, ЄС і його найбільш потужна фінансова сила — Німеччина, виділили кошти для допомоги. Саме ця небезпека, коли крах далекої грецької економіки ставив під загрозу добробут німецьких сімей і вимагав від німців виділяти власні гроші, був початковим поштовхом для євроскептичної АдН.

Згодом АдН почала ставати більш радикальною. У 2015-2016 роках до Німеччини прибули 1,2 млн біженців, незадоволення німців зростало і АдН вирішила цим скористатися. Ліберальних політиків витіснили з партії, а основою партійної ідеології став опір міграції і щораз більш критичне ставлення до участі Німеччини в ЄС.

Чому німецькі ультраправі стають популярнішими?

Критичним моментом для зростання популярності АдН було російське повномасштабне вторгнення в Україну. Війна спричинила зростання цін на енергоносії, подорожчання їжі та вартості життя в Європі. Торік економіка Німеччини, традиційного економічного двигуна цілого ЄС, скоротилася, а у 2024 році очікувані темпи її зростання є одними з найнижчих серед розвинених країн.

У такій ситуації дії німецького уряду викликають у людей все більше незадоволення. Влада Німеччини скорочує субсидії, виплати, пільги та інвестиції в інфраструктуру. Причиною для цього є німецька Конституція, яка законодавчо обмежує рівень боргу і просто не дозволяє витрачати більше, навіть коли це необхідно. Саме на цьому і зіграли праві популісти з АдН. 

Німецькі ультраправі політики різко критикують чинний уряд країни та стверджують, що вони самі виступають за добробут звичайних людей. Нікуди не поділися й суспільні дискусії щодо тисяч мігрантів, які прибувають до Європи. Саме на цих двох гострих суспільних темах набирають свою популярність опозиційні популісти з АдН.

Чого очікувати Україні?

Вже не один рік АдН виступає за скорочення допомоги Україні і скасування санкцій проти РФ, вважаючи їх шкідливими для німецької економіки. Німецькі ультраправі політики неодноразово стверджували, що ФРН краще утриматися від втручання у війну в Україні і підтримували китайські спроби просування мирних переговорів. У ситуації, коли схожі дискусії відбуваються і в політичних колах США, успіх АдН може бути небезпечним для України.

Втім, далеко не всіх у Німеччині влаштовують погляди АдН. 19-21 січня цього року в країні відбулися багатотисячні мітинги проти ультраправої партії після того, як стало відомо, що представники АдН обговорювали з екстремістами плани масових депортацій мігрантів та «неасимільованих громадян». Як вказують оглядачі, рейтинги партії від цього не знизилися, але протести показали, що легкої перемоги АдН здобути не вийде.

Від літа минулого року АдН перебуває на другому місці в опитуваннях після опозиційних християнських демократів, яких раніше очолювала Ангела Меркель. Це означає, що для доступу до уряду ультраправим політикам доведеться вступати в коаліцію з іншими партіями. Наразі, як зазначають оглядачі, така ситуація є малоймовірною, адже політики з інших німецьких партій вважають АдН надто «токсичними» для встановлення партнерства. Тож, завдяки демократичним правилам німецької політики, Україна продовжує отримувати допомогу.

Фото: Michael Probst/AP/The Times of Israel

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.