У межах офіційної програми 81-го Венеційського міжнародного кінофестивалю, який триває на острові Лідо (Італія), 4 вересня відбулася світова премʼєра документального фільму «Пісні землі, що повільно горить» режисерки Ольги Журби. На одязі членів делегації була унікальна вишивка — вісім назв різних місць утримання полонених та відстані до них від острова Лідо. За кожним із цих виробів стоять тисячі життів українців та українок.
Цитата. «Ми хотіли нагадати про страшні умови утримання людей у місцях позбавлення волі, про нелегітимні судові справи та сфабриковані звинувачення, про тортури та смерть. Про все, що досі безкарно здійснює Росія — країна-терорист — з людьми, які взагалі не мали там опинитись, — розповідає режисерка фільму Ольга Журба.
Формат і вигляд майбутньої вишивки розробила мультидисциплінарна мисткиня та дизайнерка Аліса Любомська. Вона заклала у вишивку багато різних сенсів, і сподівається, що кожен побачить щось своє: для когось це буде схожим на написаний лист, а комусь нитки нагадають кров.
Довідка. «Пісні землі, що повільно горить» — це аудіовізуальний щоденник занурення України у прірву тотальної війни, відзнятий протягом перших двох років повномасштабного вторгнення Росії. Фільм складений із місць, людей, рідкісних діалогів, виразних звуків і тиші, які поволі оприявнюють трагічну хронологію нормалізації відчуття війни в суспільстві. На тлі колективної катастрофи нове покоління українців та українок прагне уявити майбутнє.
Венеційський міжнародний кінофестиваль — найдавніший кінофестиваль у світі, заснований у 1932 році як кінематографічна частина виставки Венеційської бієнале (подія, що відбувається раз на два роки — ред.) та зарахований до пʼятірки головних кінофестивалів світу.
Фото: Alexander Kalka
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики










