1 грудня 2024 року почнеться виплата українцям по тисячі гривень з держбюджету. Як зазначив Президент, таке рішення прийняли для підтримки населення в зимовий період. І воно одразу ж викликало жваві дискусії, а петиція про те, щоб нараховувати гроші не всім, а лиш пенсіонерам, малозабезпеченим і багатодітним сім’ям та переселенцям, набрала необхідні 25 тисяч голосів і тепер її має розглянути Зеленський.
У суспільстві виникло багато запитань. Чи доцільним під час війни є виділення таких коштів? Чи це не надто дороге задоволення? Звідки ці гроші? Та почнемо з того, як це все взагалі працює.
Зимові гроші
Отримати кошти можна буде виключно протягом зими — від грудня 2024 року до лютого 2025-го. Способів для цього є три. Перший з них — через «Дію». За цим методом потрібно відкрити в одному з банків картку програми «Національний кешбек». Після цього в «Дії» цю картку потрібно активувати, зробити це можна в розділі «Сервіси». Тоді слід обрати послугу «Зимова єПідтримка», подати заявку на отримання допомоги і чекати, поки гроші прийдуть на рахунок.
Також гроші можна отримати без «Дії», особисто прийшовши в банк. Але зробити це зможуть лише кілька категорій людей: законні опікуни неповнолітніх дітей, люди, у яких через релігійні вірування немає ідентифікаційного коду (РНОКПП) та старші люди віком понад 65 років, у яких немає застосунку «Дія». Та гроші на руки не видадуть, просто в такому випадку картку «Національний кешбек» банк відкриє вручну.
Зрештою, третій спосіб — це «Укрпошта». Скористатися ним можуть пенсіонери та люди з інвалідністю першої та другої групи, які завжди отримують виплати власне через «Укрпошту». Перелік тих, хто зможе отримати зимову тисячу саме так, окремо формує Міністерство соціальної політики. Але тут є нюанс: витратити ці гроші вони зможуть також лиш через «Укрпошту», наприклад, на оплату комунальних послуг чи придбання товарів українського виробництва.
На що можна витратити?
Усі ці ускладнення легко пояснити тим, що зимову тисячу витрачати можна виключно на кілька категорій речей. Так, за них можна оплатити комунальні послуги. У такому разі тисяча буде найбільш буквальним вираженням соціальної підтримки, яке лиш можна придумати в зимовий період. Вочевидь саме через високу вартість утримання помешкань у холодну пору виплати призначили саме на зиму.
Також цю тисячу можна витратити на медичні послуги або ж на освіту. За неї можна купити лікарські засоби або книжки. Можна за ці гроші оплатити мобільний зв’язок, транспорт, включно з квитками Укрзалізниці. Можна вкластися у страхування, або купити військові облігації — державні цінні папери, які Уряд витратить на військо, а з часом вам кошти поверне з відсотком. Ну і, звісно ж, можна віддати ці кошти на благодійність чи задонатити на ЗСУ.
Та все ж, звідки ці гроші?
Державна скарбниця і її пригоди
Усі гроші, які виділяють органи влади, походять з державних заощаджень. Вони собі лежать на рахунках, які обслуговує Казначейство (держструктура, яка безпосередньо обслуговує бюджетні кошти) і Нацбанк, а Уряд з парламентом вирішують, куди їх розподілити. План, у якому розписують, куди вкласти державні кошти, скільки їх треба і звідки їх взяти, називають державним бюджетом. І тут є важливий момент. На державні рахунки гроші потрапляють з двох основних джерел: з податків, які платять українці, зареєстровані в Україні організації тощо; та від зовнішніх і внутрішніх запозичень (серед цих двох зовнішні — значно більші).
Майже всі кошти, які Україна отримує від податків, тобто ті, які не позичені, а власні, витрачаємо на оборону. Платимо воякам, закуповуємо обладнання, техніку, боєприпаси і таке інше. Коштів на решту витрат — а тобто на зарплати вчителям, медицину, державні програми, пенсії, спорт, культурні інституції і ще на безліч інших речей, не залишається. Тож гроші на них мусимо брати у наших іноземних партнерів. І тут є драматичний момент: майже всі наші союзники дають нам гроші з умовою, що Україна витрачатиме їх виключно на цивільні справи, не на військо. (Тут, звісно, пам’ятаємо, що техніку і боєприпаси нам надають окремо).
Витрати на оборону в бюджеті на 2025 рік за даними КМУ
Ось саме з цих позичених коштів, які не можна виділяти на армію, і дали гроші для зимової тисячі. Та чи не можна було їх витратити в інший спосіб? Міністерство економіки пояснює, що за низкою бюджетних програм не встигли використати кошти, тож їх і виділили на підтримку населення. Офіційно Уряд зазначає, що роздача коштів допоможе соціально незахищеним верствам населення легше пережити зиму, а тим, кому грошей вистачає, дозволить придбати щось додаткове і це допоможе підтримати малий та середній бізнес. Втім, як зазначають економісти, раптова поява великої кількості грошей може спричинити інфляцію — якщо купувати стануть різко більше, товарів настільки ж раптово більше не стане, то можуть вирости ціни.
Чи це взагалі доцільно?
Ми вже писали про те, як розподілили кошти в бюджеті на 2025 рік. Більшість із них виділили на військо та оборону загалом. Другою найбільшою статтею витрат стала соціальна підтримка, тобто виплата пенсій, пільг тощо. Ну а третьою за розміром статтею є охорона здоров’я. Тобто очевидно, що пріоритетом України станом на сьогодні є виживання. Це, зрештою, логічно: аби витримати війну, потрібно і забезпечувати військо, і потурбуватися, щоб цивільне суспільство нормально функціонувало. Без цього вся система держави й оборони може просто посипатися, як це було в УНР на початку минулого століття.
Отже, підтримувати ті групи населення, які цього потребують у складних умовах — це виправдано, це одна з основних функцій суспільства. Та чи виплата тисячі є найкращим для цього варіантом? Чи, можливо, гроші вирішили роздати, аби покращити думку людей про владу цим вкрай нехитрим способом?
«Юлина» і «Вітіна» тисячі
В історії України такі ситуації вже були. У 2008 році була так звана «Юлина тисяча», названа на честь тодішньої прем’єрки Юлії Тимошенко. Тоді тисячу гривень мали видати як компенсацію тим людям, які ще в часи до здобуття Україною незалежності мали вклади в Ощадбанку СРСР. З розпадом тієї держави вклади згоріли, та Україна зобов’язалася їх виплатити. Втім, у 2008 році грошей навіть на обіцяну тисячу гривень не вистачило і виплатили їх тільки половині вкладників (враховуємо, що на ті часи, з урахуванням інфляції, це були значно більші гроші, ніж у 2024 році). У 2012 році такі ж компенсації вирішив поновити вже Віктор Янукович і то була вже «Вітіна тисяча», з обіцянкою якої той йшов на вибори. Зрештою, пам’ятаємо і «ковідну тисячу» — її виплачували людям, які пройшли вакцинацію від коронавірусу.
Саме через те, що виплата тисячі всім людям може мати негативні наслідки, є дорогою і має за собою шлейф політичного, а не економічного ходу, і з’явилися заклики виділяти гроші виключно тим, кому вони справді потрібні — пенсіонерам, вимушеним переселенцям чи іншим верствам суспільства, які опинилися у складній ситуації. У будь-якому разі слід пам’ятати, що гроші з держбюджету є спільними коштами всіх українців і вирішувати, як саме ними слід розпоряджатися, можемо лише ми самі — чи через обраних нами посередників у парламенті, чи особисто. Тож, якщо маєте таку змогу і таки отримаєте зимову тисячу, задонатити її на допомогу війську — це дуже гарний варіант.
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення України». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win
Сьогодні, 14 січня, Верховна Рада підтримала кандидатуру Дмитра Наталухи на посаду голови Фонду держмайна. За проголосували 244 депутати. Про це стало відомо з трансляції пленарного засідання.
Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти
Читати далі
+ 14 слів
Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.
За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.
Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.
Верховна Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля Першим віцепремʼєром — міністром енергетики України. За його кандидатуру проголосували 248 депутатів. Про це стало відомо з трансляції засідання.
Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти
Читати далі
+ 13 слів
Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.
Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних.
З п’яти населених пунктів Запорізької області оголосили обов’язкову евакуацію дітей разом з батьками чи законними представниками. Йдеться про 40 дітей з 26 родин у двох громадах. Про це заявили в Мінрозвитку.
Читати далі
+ 23 слів
Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.
Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти
Сьогодні, 14 січня, НАБУ і САП оголосили підозру керівниці депутатської фракції парламенту. З опублікованих матеріалів прослуховування випливає, що йдеться про лідерку партії «Батьківщина» Юлію Тимошенко.
За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.
Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти
Читати далі
+ 65 слів
Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.
На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.
У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.
Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.
Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».
Верховна Рада підтримала призначення Михайла Федорова міністром оборони України. Призначення міністра підтримали 277 депутатів, ще 9 — утрималися. Про це стало відомо з трансляції засідання.
Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти
Читати далі
+ 12 слів
Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.
Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.
Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.
Вісім українських художників потрапили до переліку фіналістів 60-ї Болонської виставки ілюстраторів. Про це повідомили на сайті премії.
Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти
Читати далі
+ 23 слів
Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт», Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».
Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.
Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.
НАБУ і САП оголосили підозру керівниці депутатської фракції парламенту. З опублікованих матеріалів прослуховування випливає, що йдеться про лідерку партії «Батьківщина» Юлію Тимошенко.
Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти
Читати далі
+ 12 слів
Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.
Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».
Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням». Про це вона повідомила у соцмережах.
Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти
Читати далі
+ 7 слів
За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».
Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.
Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.