Мирні переговори

Запитання, яке найбільше турбує українців: чи варто розраховувати на адміністрацію Трампа у протидії російській агресії? Заяви американських посадовців про необхідність мирних переговорів лунають майже щодня. Втім, звучать вони дещо специфічно. Держсекретар США Марко Рубіо називає агресію РФ проти України «проксі-війною між ядерними державами». Натомість Трамп звинувачує Україну й особисто президента Зеленського у тому, що війна триває досі. Якщо зіставити ці твердження, складається враження, що з погляду команди Трампа російський напад спровокували США і НАТО, а тепер Вашингтон хоче «виправити помилку» і зупинити війну, але цьому нібито перешкоджає Зеленський.

Проводити вибори під час війни забороняє закон України «Про правовий режим воєнного стану». Однак припустимо, що Україна таки змінить свою позицію: почне тісніше працювати з американськими політиками та підпише угоду про ресурси. Чи допоможе це досягти миру? Навряд чи. У своїх заявах американські високопосадовці не згадують одну важливу деталь: немає жодних доказів того, що Росія хоче перемир’я. Про це не говорять ані в Москві, ані сам Дональд Трамп. Американський президент, звісно, каже, що спілкувався з Путіним і що той нібито хоче миру, але жодної офіційної домовленості немає.

Російські вимоги, які Кремль називає обов’язковими для початку мирних переговорів, не змінилися з початку повномасштабного вторгнення. Москва вимагає, щоб в Україні відновили всі права й вплив проросійських політиків та церкви, обмежили чисельність армії й гарантували, що Україна за жодних обставин не вступатиме до жодних міжнародних союзів (щонайменше на це Трамп погодився). А ще — Кремль прагне сумнозвісної «денацифікації», що в російському розумінні означає обмеження й утиски національно-патріотичних сил і, зрештою, всього проукраїнського. Непоганим бонусом для Кремля було б також, якби сили НАТО вивели війська з країн Центрально-Східної Європи, які раніше входили до сфери впливу СРСР.

Якщо погодитися на ці вимоги, у майбутньому Україна мала б значно менше сил для захисту від нового нападу Росії. І жоден американський бізнес чи угода про корисні копалини не зупинять війська Кремля. Саме тому Україна говорить про гарантії безпеки і про те, що Росію можна зупинити лише силою. І самої лише згадки про це вистачило для скандалу в Білому домі.

«У всьому винні попередники»

Спробуймо подивитися на ситуацію з іншого боку. Припустімо, що угода про корисні копалини стане не початком мирних переговорів, а кроком до продовження американської допомоги. Мовляв, це був лише торг, і Трамп хотів вибити для США вигідніші умови. Чи це можливо? Теоретично — так. Однак жодних доказів цього немає. Трамп і його команда ще під час передвиборчої кампанії заявили, що не постачатимуть Україні зброю. Ба більше, вже тоді вони блокували її надання. Республіканці з ентузіазмом звинувачували Байдена в тому, що він віддає гроші американців на фінансування далекої війни в Україні, і запевняли, що за Трампа такого не буде. Треба визнати: свого слова вони дотрималися.

Політика команди Трампа та їхня популярність ґрунтуються на критиці влади демократів. Республіканці постійно гучно розповідають емоційні історії про те, як простих людей кривдять ліберали та їхні правила, як здійснюють утиски традиційних цінностей. Демократів звинувачують у тому, що вони діють на догоду національним меншинам, ЛГБТ-спільноті та іншим групам, які насправді становлять меншість. Ці ідеї знайшли вдячну аудиторію серед значної частини американців, здебільшого за межами великих міст. Кількість прихильників радикальних американських консерваторів виявилася настільки великою, що вони вдруге привели Трампа до влади. 

Чи справді чинний президент США вірить у консервативну ідеологію — невідомо. Можливо, так і є. Але не можна виключати, що Трамп просто підтримує свою харизматичну позицію, аби втриматися при владі, водночас змінюючи країну відповідно до власних інтересів. Зрештою, у США сьогодні скорочують ідеологічних противників республіканців на державних посадах і в армії, а фінансування проєктів, близьких до демократів, зупиняють (згадаймо призупинення діяльності USAID). На фоні цього постає ще одна важлива обіцянка Трампа.

Війна за 24 години

Мільярдер стверджував, що зупинить російсько-українську війну за 24 години. Чи говорив він це, бо так звучало гарно, чи він справді у це вірив — невідомо. Проте це була чудова вдала нагода покритикувати Байдена. Республіканці наполягали, що демократи лише продовжують війну, марно витрачаючи американські гроші. Тепер Трамп став президентом і почав переговорив з РФ, на які Україну навіть не запросили. Проте, схоже, після переговорів стало очевидно: Москва просто так своїх позицій не здасть. На неї можна було б тиснути, але це потребує витрат, за які Трамп так критикував Байдена. У такому разі Вашингтон фактично не має важелів впливу на РФ. Натомість має важіль тиску на Україну. Чому б не звинуватити у провалі своєї політики «слабшого»? А можливо, вдасться змусити цього «слабшого» прийняти російські вимоги й зупинити війну? 

Можливий також інший варіант. Ймовірно, ідея домовлятися з РФ за спиною України була у Трампа від самого початку. Консервативна політика республіканців — із забороною абортів, нетерпимістю до критики, тиском на меншини та хрестами, намальованими на чолі топполітиків — може ставити їх ближче до Росії, ніж до демократичних союзників. Якщо Європа грає на руку американським демократам, то чому республіканці мають її підтримувати? Ілон Маск та Джей Ді Венс агітують європейців голосувати за ультраправих політиків не з власних примх. Це — чітка стратегія: утримати владу вдома і мати «своїх людей» у всьому світі. Яка в такому разі цінність України для Трампа? Що може запропонувати менша демократична держава порівняно з великою, багатою на ресурси консервативною імперією з центром у Москві?

Якщо виходити з такого погляду, можна припустити, що суперечка в Овальному кабінеті була зовсім не випадковою. Так само як і відсутність запрошення України та ЄС на мирні переговори з РФ. Як і пропозиції передати США величезні обсяги українських ресурсів в обмін на ніщо. Усе це могло бути цілеспрямованою політикою, спрямованою на те, щоб спровокувати Україну відкинути зусилля Вашингтона щодо переговорів і, зрештою, виставити Київ винним у продовженні війни. Для Трампа це означало б можливість припинити допомогу Україні та Європі й натомість відновити бізнесові зв’язки з Росією.

Геополітика амбітних самодурів

Ще за часів минулої адміністрації Трампа Китай вважали основним суперником Вашингтона: тривала торговельна війна, ситуація була напруженою. Уже за адміністрації Байдена пріоритети дещо змінилися, а Росія перебрала на себе всю міжнародну увагу. Тепер, вочевидь, усе повертається назад. Швидкий погляд на команду Трампа показує, що більшість його близького оточення — так звані «китайські яструби» — люди, які налаштовані на активні й різкі дії проти КНР. 

Економіка, ресурси та можливості Пекіна незрівнянно більші за російські. Як саме Трамп збирається протистояти Китаю — наразі невідомо. Поки що в хід йдуть тарифи. Втім, можна припустити, що перед тим, як зосередитися на КНР, США хочуть припинити витрачати «зайві гроші» і укріпити свою владу вдома. Для цього треба зменшити допомогу для захисту Європи і ліберальних організацій по світу, а також вирішити проблеми на Близькому Сході, посилюючи підтримку Ізраїлю. Можливо навіть взяти під контроль Сектор Газа та депортувати звідти корінне населення. А ще було б дуже добре швидко домовитися з Росією. Можливо, навіть вдасться перетягнути Москву на свій бік. На відміну від Китаю, Росія не виглядає для США надто загрозливою. Так, вона має ядерну зброю, тому Вашингтон не хотів би з нею воювати. Але що, окрім цього, РФ може протиставити у культурному чи економічному плані?

Росія регулярно втручається у вибори, зокрема й у США. Але команда Трампа на це не зважає. Навпаки, у своїй промові в Мюнхені Джей Ді Венс, згадуючи втручання росіян у вибори в Румунії, звинуватив саме румунів у тому, що вони не відреагували на дії Кремля. 

Чи вдасться США разом з РФ боротися проти Китаю і світових лібералів? Навряд чи. Наразі скорочення американської допомоги у світі, зокрема через зупинку діяльності USAID, лише розв’язало руки Пекіну. Китай має власну програму підтримки та розвитку іноземних держав — «Один пояс, один шлях». Низка сусідніх з Китаєм країн могла б користатися нею, але раніше віддавала перевагу фінансуванню з Вашингтона. Тепер такого вибору просто немає. Європейські країни відреагували на зміни в американській політиці не поверненням у бік ультраправих сил, а згуртованістю. Сьогодні Європа обмірковує шляхи посилення власної армії та розвитку ядерного потенціалу.

Очікування, що Росію можна перетягнути на свій бік у протистоянні з Китаєм, теж виглядає наївним. Москва сприймає Вашингтон як свого давнього геополітичного супротивника. До того ж немає гарантій, що домовленості, яких Путін зможе досягти з Трампом, не скасує наступна адміністрація. Навіть якщо Трамп захоче змінити конституцію США, він не зможе бути президентом довго, з огляду на свій вік і факт того, що його підтримує далеко не цілковита більшість громадян (а це лише початок його терміну). З Китаєм таких непевностей немає. Це, зрештою, більш зрозуміла для Росії диктатура, у якій навряд чи щось зміниться.

Цілком можливо, що з часом Трамп усвідомить: домовитися з Росією не вдається. Двоє самозакоханих президентів навряд чи зможуть терпіти амбіції один одного, нехай вони й обоє вважають себе консерваторами. Європейські імперії теж були ідеологічно схожими країнами, але це не завадило їм почати Світові війни. Які можуть бути наслідки такого потенційного конфлікту між Америкою Трампа і Росією Путіна — передбачити неможливо. Єдине, що відомо точно: Україні необхідно намагатися зберігати відносини зі США, але водночас бути готовою протриматися без американської допомоги. З цим може допомогти Європа, яка несподівано почала шукати нові рішення та активніше підтримувати українців, коли відчула холодний вітер з боку Атлантики. Зміни вже почалися, хоч би хто як цього не бажав.

Автор статті: Дмитро Спорняк

Фото: Matias J. Ocner / Miami Herald / TNS / ABACAPRESS.COM

Ми об’єднали всі наші матеріали на одній платформі, щоб зробити користування сайтом зручнішим і створити спільний простір, де можна обрати тексти для різночитання.

Цю сторінку команда НЗЛ більше не наповнюватиме — усі нові тексти й новини публікуватимемо на сайті The Ukrainians Media.

Люті зміни лютого: що відбулося?

Кінець 2024-го. Протягом усього року ціни на ліки залишалися відносно стабільними, навіть фіксували позитивну динаміку: їхня вартість зросла на 10,8% у порівнянні з майже 19% у 2023-му. Однак у листопаді вони почали стрімко зростати.

Січень 2025-го. Зафіксували найбільше підвищення цін. Тоді вартість 100 найпопулярніших препаратів — які згодом внесли до переліку ліків, ціна яких має знизитися на 30% — стала вищою на майже 20% порівняно з листопадом 2024-го. 

10 лютого 2025-го. У вечірньому відеозверненні Володимир Зеленський заявив, що «ціни абсолютно неадекватні» й анонсував засідання РНБО для розгляду пропозицій щодо зниження вартості ліків.

Того ж дня Аптечна професійна асоціація України відправила до МОЗ «Декларацію про взаємодію щодо зниження вартості лікарських засобів», у якій п’ять найбільших аптечних мереж України («Аптека АНЦ», «Подорожник», «Аптека доброго дня», «Аптека 9-1-1», «Бажаємо здоровʼя») підтримали ініціативу зниження цін за умови, якщо це відбудеться на всіх етапах: виробники знижують відпускні ціни, дистриб’ютори — оптові, аптеки — роздрібні. 

Напередодні, 7 лютого, подібну декларацію підписали українські фармацевтичні виробники — АТ «Фармак», ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця», ПАТ «Київський вітамінний завод» та ще сім компаній. У ній вони, зокрема, узгодили зниження відпускних ціни з 1 березня на 100 найбільш вживаних препаратів на 30% у порівнянні з січнем 2025 року.

12 лютого 2025-го. Уже за два дні РНБО провела засідання, де визначила подальші кроки, що вводилися в дію з 1 березня. Головне з рішення:

1. Зниження цін на 100 медичних засобів, що найчастіше купують українці, на 30%. 
2. Заборона маркетингових послуг, які виробники чи дистриб’ютори сплачували аптекам, щоб вони займалися промоцією саме їхніх товарів (наприклад, вигідне розташування на полицях, рекомендації провізорів споживачам тощо).
3. Встановлення відсотка граничних надбавок (максимальних націнок) на ліки: для постачальників — 8%, для аптек — 35% на безрецептурні препарати, від 10% до 25% (залежно від вартості) — для рецептурних та тих, що внесені до Національного каталогу цін.
4. Відновлення державного нагляду (контролю) за учасниками фармринку. 

Того ж дня Володимир Зеленський підписав указ про введення в дію цього рішення.

14 лютого 2025-го. Європейська Бізнес Асоціація закликала Президента України ветувати ухвалений законопроєкт. У заяві вперше заявили про можливий дефіцит препаратів: «Для низки ліків виробники, імпортери та дистриб’ютори об’єктивно не зможуть виконати запропоновані вимоги, а отже певні ліки будуть поступово виведені з обігу». 

19 лютого 2025-го. МОЗ опублікувало список зі 100 ліків, вартість яких мала знизитися з 1 березня. У ньому зазначили їхню максимальну допустиму вартість для споживачів. Серед них — Парацетамол-Дарниця (37,92 грн), Ібупрофен-Дарниця (86,36 грн), Корвалол ® 50 мг (63,07 грн), Магнікум-Антистрес ® (333,07 грн), Мукалтин ® 50 мг (120,12 грн) й інші. 

20 лютого 2025-го. Аптечна професійна асоціація України опублікувала звернення із застереженням: таке державне регулювання цін — економічно необґрунтоване, доступність медикаментів потрібно забезпечувати без знищення фармацевтичної галузі. 

Що пішло не так: на що нарікає громадськість?

Ціни. Попри те, що вартість ліків мала знизитися, вже наприкінці березня 2025 року почали з’являтися публікації про протилежне — ціни зростають. Водночас один місяць — надто короткий термін для остаточних висновків — деякі впровадження вступали в дію пізніше. Наприклад, закон про референтне ціноутворення набув чинності 12 лютого — через два місяці після офіційної публікації. Також аптеки мали збути препарати, які закупили за старою ціною. Тож зараз, через 11 місяців, ми проаналізували динаміку цін на ліки за 2025 рік. Для дослідження обрали по два препарати кожної компанії, чиї продукти входили до початкового переліку 100 найуживаніших, й порівняли середню ціну по Україні за рік (за даними сервісу Tabletki.ua та Національного каталогу цін).

ПрАТ «Фармацевтична фірма «ДАРНИЦЯ»

АТ «ФАРМАК»

АТ «Київський вітамінний завод»

ТОВ «Кусус Фарм»

ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ»

Корпорація «Артеріум»

ПрАТ ФФ «Віола»

ПАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ»

ТДВ «ІнтерХім»

На 16 із 18 аналізованих препаратів ціни на кінець 2025 року були нижчими порівняно з його початком. На два інші вартість зменшувалася впродовж року, проте наприкінці стала вищою — у межах однієї гривні. То в чому ж полягає проблема?

Вартість на препарати знизилася в порівнянні з початком року. Проте саме тоді, в січні 2025 року, ціни на найпопулярніші ліки зросли на майже 20% у порівнянні з листопадом 2024 року. Тож вартість не так знижували, як повертали до попередньої.

Ціна на деякі ліки, що не ввійшли до переліку 100 найпопулярніших, почала підвищуватися. В Аптечній професійній асоціації України це пояснили забороною маркетингових договорів, завдяки яким вдавалося обмежувати націнку на рівні 14-15% і створювати програми лояльності. 

На противагу — у відповіді НЗЛ Фармацевтичне управління Міністерства охорони здоров’я України вказало, що вже завершено всі етапи формування Національного каталогу цін, що має допомогти «уникнути необґрунтованого завищення цін і забезпечить прозорість закупівель ліків». 

Суперечки між виробниками й аптечними мережами. Через зміни, впроваджені у 2025 році, загострилися конфлікти між тими, хто виробляє ліки, і тими, на чиїх полицях ми їх купуємо. Особливо це помітно на прикладі «Дарниці». Протягом минулого року компанія кілька разів призупиняла виробництво: не через брак необхідного, а через переповнення складів препаратами.

Виробник нарікає на аптечні мережі, що скоротили продаж їхніх ліків із березня 2025-го, коли після скарги виробника заборонили маркетингові договори. Аптеки це заперечують і пояснюють це обов’язком продавати ліки дешевше. Тут «Дарниця» — не в найкращій позиції, адже, ймовірно, не знизила відпускні ціни на певні препарати. Станом на вересень 2025 року склад був заповнений на 95%, штат поступово скорочували. 

Наприкінці вересня «Дарниця» звернулася до Антимонопольного комітету (АМКУ). Той 2 жовтня почав розслідування щодо порушення найбільшими мережами аптек законодавства про захист економічної конкуренції. У відповіді НЗЛ комітет повідомив, що наразі проводить збір й аналіз доказів у справі. 

У результаті на полицях аптек складніше знайти знайомі препарати, натомість пропонують їхні аналоги. Виробники й аптечні мережі продовжують конфліктувати, а органам контролю наразі не вдалося це врегулювати. 

Закриття аптек у прифронтових територіях. Доставляти ліки в достатній кількості для людей, які проживають у зоні активних бойових дій та у віддалених селах, було складним завданням і до початку врегулювання в лютому 2025 року, проте воно загострило ситуацію.

• Мобільні аптеки. У серпні «Аптека 9-1-1» зупинила роботу двох мобільних аптечних пунктів на Харківщині й Херсонщині. Через це без доступу до ліків таким способом залишилися жителі 52 населених пунктів у Херсонській області. Причина — зміни в законодавстві негативно вплинули на фінансування стаціонарних аптек мережі, відтак забезпечувати роботу мобільних пунктів («аптек на колесах») стало важче (купівля й устаткування 1 такого пункту коштує близько 1,45 млн грн, обслуговування — приблизно 100 тисяч грн на місяць).
• Стаціонарні аптеки. Робота «нерухомих» аптечних пунктів у прифронтових територіях також ускладнилася. У відповіді НЗЛ виконавчий директор СЕО мережі «Подорожник» Тарас Коляда прокоментував: «Наприкінці березня 2025 року в дев’яти прифронтових областях працювали 407 аптек мережі “Подорожник”. Наприкінці жовтня — 416. Ці населені пункти зазнають найбільше обстрілів, тут найчастіше доводиться закриватись. Торік “Подорожник” був найдинамічнішим ритейлером, але цього року ми відстаємо від своїх планів і зросли всього на девʼять аптек за пів року. Для найбільшої мережі це низький показник». 

Виконавчий директор додав, що попри все «Подорожнику», як одній з найбільших аптечних мереж, легше втриматися в таких умовах, але загально на ринку ситуація «значно гірша».

«З початку року в Україні стало на 270 аптек менше [відповідь станом на листопад 2025 року, — ред.]. Для розуміння: в середньому одна аптека «Подорожник» обслуговує 2100 клієнтів на місяць. Кожне закриття означає, що понад 115 000 українців змушені шукати, де їм тепер купувати ліки. А що, як в одному районі закриваються відразу декілька аптек? Знижується доступність ліків, виникає локальний дефіцит, бо інші аптеки не справляються з додатковим попитом, люди витрачають більше часу на пошуки ліків, який, на жаль, може коштувати здоровʼя та навіть життя».

Що про це кажуть у МОЗ? Станом на листопад 2025 року функціонували 28 мобільних аптечних пунктів у 19 областях України — про це МОЗ повідомило у відповіді НЗЛ. Для порівняння: у травні — 29 пунктів у 17 областях. У МОЗ зазначили, що постійно працюють над питанням збільшення доступності ліків, а також згадали співпрацю з Укрпоштою: «Проєкт “Укрпошта. Аптека” масштабовано на всі регіони України, у тому числі прифронтові та території, де ведуться активні бойові дії».

Чому говорять про можливий дефіцит?

Кількість ліків на полицях аптек залежить від кількох сторін: виробників, логістики, дистриб’юторів і безпосередньо роздрібних мереж. Якщо на якомусь з етапів виникають проблеми — це може призвести до зменшення обсягів препарату в аптеках. 

Наприклад, восени спостерігався дефіцит вакцин проти грипу. Про його причини розповів Тарас Коляда, виконавчий директор СЕО мережі «Подорожник»: «Тут якраз змішалися кілька факторів. По-перше, один з виробників, французький Sanofi, оновлює технологію виробництва згідно з останніми рекомендаціями ВООЗ, тому його вакцин цього року менше. Далі логістика: імпорт вакцин в Україну відбувається під державним наглядом, процедура цього року затягнулася, і це вплинуло на темпи постачання. Сезонний попит на вакцини від грипу уже розпочався, люди запитують фармацевтів, а вакцини ще не доїхали. Паралельно є ще одне ускладнення: дистриб’ютори привозять менше, ніж замовляють мережі. “Подорожник” замовляв 7000 доз вакцини “Ваксігрип Тетра”, але отримав менш ніж 5000». 

Щодо інших препаратів — Тарас Коляда зазначив, що в локальних мережах і невеликих населених пунктах дефіцит торкнувся не лише вакцин: «Після обмеження націнок на ліки, заборони маркетингових договорів і падіння рентабельності бізнесу, аптеки змушені планувати обсяги закупівель обережніше, відмовлятися від дорожчих і менш популярних позицій». НЗЛ також зверталося до 4 інших найпопулярніших аптечних мереж, щоб дізнатися про ситуацію з кількістю препаратів і ймовірністю дефіциту, проте відповіді не отримали. 

Російські атаки на склади найбільших дистриб’юторів. «Оптіма Фарм» і «БаДМ», що разом постачають понад 90% ліків в Україні, останні місяці зазнають регулярних обстрілів ворога. Це також може тимчасово негативно впливати на наявність препаратів через затримки в постачанні, однак нічого критичного не передбачають ні в МОЗ, ні дистриб’ютори. Останні запускають резервні буферні склади, співпрацюють з іншими посередниками, перелаштовують маршрути. 

Що буде далі?

Наприкінці року учасники ринку перебували в режимі очікування рішення влади про перезапуск маркетингу у фармринку. Воно затягнулося. У грудні Тарас Коляда, керівник «Подорожника» для НЗЛ коментував: «Бюджети фармкомпаній на 2026 рік уже на фінальній стадії ухвалення. Ми маємо враховувати у своїх планах песимістичний сценарій, за якого обмеження маркетингових контрактів і націнок продовжиться, а маржа буде падати. Наслідки такого сценарію передбачувані: це обовʼязково відобразиться на асортименті, і в першу чергу, з полиць зникатимуть дорожчі товари й бренди, а також ті, що не мають значного попиту». 

Однак 26 грудня Кабмін зрештою дозволив маркетингові послуги за новим порядком. Тепер вони можуть надаватися винятково на добровільній основі: «Забороняється ініціювати або вимагати маркетингові послуги як обов’язкову умову співпраці […] Рішення створює рівні умови конкуренції для виробників, насамперед українських, і дозволяє легально та прозоро просувати доступніші за ціною препарати». Вочевидь можновладці проаналізували негативні наслідки свого рішення й пішли на поступки для врегулювання фармринку. Проте наскільки ефективним виявиться добровільний порядок маркетингових послуг та чи допоможе він налагодити взаємини між виробниками й аптечними мережами, збільшити доступ до ліків у прифронтових регіонах і нівелювати ймовірність дефіциту  — покаже час.

Тим часом реформи фармацевтичного ринку продовжуються: продаж ліків за найближчими цінами в аптеках медзакладів, оновлення вимог до працівників аптек, дозвіл продавати препарати на АЗС — це нові впровадження лише за останні кілька тижнів. НЗЛ буде слідкувати за дрейфом на фармринку й надалі, та розповідатиме вам про головне.

Авторка: Роксолана Кривенко

Що відомо? Ростислав вирішив повернутися до сноубордингу — йому встановили перший протез, призначений для екстремального спорту. Адаптація до нового протеза відбулася швидко, і вже в перший день хлопець випробував його на пандусі центру.

Що відомо про систему Ottoback Pro Cave? Це протез для екстремальних видів спорту, що витримує великі навантаження та дозволяє спортсменам з ампутаціями кататися на лижах, сноубордах та вейкбордах.

Фото: Facebook

Що відомо про фільми? Стрічку «Міністерство біологічної війни» представили як «культурну ініціативу», однак італійські медіа вказують, що вона просуває поширений наратив російської дезінформації про «біолабораторії». Після розголосу глава МЗС Сан-Марино закликав зупинити поширення дезінформації, назвавши показ фільму спробою нашкодити Україні.

Напередодні Посольство України в Бельгії засудило показ фільму «Записки з Росії». У відомстві зауважили, що фільм створили на основі поїздок до Росії та тимчасово окуповані території України, що порушує закон України та норм міжнародного права.

Нагадаємо. Напередодні у Швейцарії скасували показ російського пропагандистського фільму «Майдан: Шлях до війни», який мав відбутися 29 січня.

Що передувало? Міністр оборони Михайло Федоров підтвердив, що 27 січня росіяни запустили по Україні дрони, оснащені супутниковими системами Starlink. Про це він заявив під час заходу «Армія дронів — 2025».

Радник міністра оборони з технологічних напрямів оборони Сергій Бескрестнов повідомив, що російські ударні дрони БМ-35 зі Starlink вже можуть долітати до Дніпра. Зокрема, на відміну від БпЛА типу «Молнія», цей тип дрона паливний і може пролітати до 500 кілометрів.

Що відомо? Подружжя з прикордонного села Краснопільської громади на Сумщині намагалося евакуюватися з небезпечної зони. Чоловік віз поранену дружину на санях в безпечну місцевість. Після першої атаки FPV-дроном загинула 52-річна жінка. Повторним ударом росіяни вбили її 54-річного чоловіка.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Також уражено російські пункти управління БпЛА на тимчасово окупованих територіях Запоріжжя й Херсонщини, а також склад боєприпасів у районі Василівки в Запорізькій області.

Що ще відомо? У Генштабі підтвердили збиття ще одного російського літака. Наразі кількість знищених літаків — 435.

Що відомо? Світоліна зазнала поразки у двох сетах — 2:6, 3:6. У першій партії Еліна програла пʼять геймів поспіль після рахунку 1:1, а в другому сеті, ведучи 2:0, не змогла втримати перевагу.

Для Еліни Світоліної півфінал — це найкращий результат на Australian Open. Завдяки виходу до півфіналу українська тенісистка знову увійде до десятки найкращих світового рейтингу та посяде десяте місце.

Фото: Australian Open