Тордена затримали в аеропорту «Гельсінкі-Вантаа» у липні 2023 року, коли він збирався летіти до Ніцци. На той момент Петровський уже перебував під санкціями ЄС і США, тож йому було заборонено в’їзд у Шенгенську зону. Проте до Росії його не повернули, адже українські правоохоронці надіслали запит з проханням екстрадувати бойовика. Верховний суд Фінляндії прохання відхилив через «неналежні умови» в українських в’язницях, але відпускати Тордена теж не стали.
Петровського вирішили судити у Фінляндії, де йому висунули звинувачення одразу у п’яти воєнних злочинах, серед яких вбивства і порушення законів ведення війни, зокрема поводження з пораненими та вбитими солдатами супротивника. Сам Петровський свою провину заперечує.
З п’яти звинувачень суд відхилив лише одне: у тому, що 5 вересня 2014 року Петровський організовував засідку на блокпості, піднявши український прапор. Натомість суд визнав, що Торден був членом угруповання «Русич», яке брало участь в нападі на український батальйон «Айдар» в Луганській області, що він винен у вбивстві одного солдата і поширював зневажливі фотографії вбитого в інтернеті. Сторона обвинувачення наголошувала, що бойовик дозволив вирізати символ угруповання «Русич» на щоці пораненого українського військового.
Контекст. Ян Петровський, який згодом змінив своє ім’я на Воїслав Торден, із 2004 року проживав у Норвегії і брав участь в діяльності ультраправих організацій. З 2014 року був заступником командира у диверсійно-штурмовій розвідувальній групі (ДШРГ) «Русич», яка воювала проти України на стороні терористичного угруповання «ЛНР». Найвідомішою операцією ДШРГ була засідка на колону батальйону «Айдар», яка й фігурувала у звинуваченні.
Угруповання «Русич» діяло на сході України до 2015 року, але з 2022-го, за словами командира бойовиків, офіційно перебуває у складі російської армії. Ян Петровський потрапив під міжнародні санкції у 2017 році, після чого й змінив ім’я. У період з 2014 року Торден встиг також побувати в Сирії у складі ПВК «Вагнер» і брав участь у вторгненні РФ в Україну в 2022 році.
Фото: Markku Ulander / Lehtikuva