Тордена затримали в аеропорту «Гельсінкі-Вантаа» у липні 2023 року, коли він збирався летіти до Ніцци. На той момент Петровський уже перебував під санкціями ЄС і США, тож йому було заборонено в’їзд у Шенгенську зону. Проте до Росії його не повернули, адже українські правоохоронці надіслали запит з проханням екстрадувати бойовика. Верховний суд Фінляндії прохання відхилив через «неналежні умови» в українських в’язницях, але відпускати Тордена теж не стали.

Петровського вирішили судити у Фінляндії, де йому висунули звинувачення одразу у п’яти воєнних злочинах, серед яких вбивства і порушення законів ведення війни, зокрема поводження з пораненими та вбитими солдатами супротивника. Сам Петровський свою провину заперечує.

З п’яти звинувачень суд відхилив лише одне: у тому, що 5 вересня 2014 року Петровський організовував засідку на блокпості, піднявши український прапор. Натомість суд визнав, що Торден був членом угруповання «Русич», яке брало участь в нападі на український батальйон «Айдар» в Луганській області, що він винен у вбивстві одного солдата і поширював зневажливі фотографії вбитого в інтернеті. Сторона обвинувачення наголошувала, що бойовик дозволив вирізати символ угруповання «Русич» на щоці пораненого українського військового.

Контекст. Ян Петровський, який згодом змінив своє ім’я на Воїслав Торден, із 2004 року проживав у Норвегії і брав участь в діяльності ультраправих організацій. З 2014 року був заступником командира у диверсійно-штурмовій розвідувальній групі (ДШРГ) «Русич», яка воювала проти України на стороні терористичного угруповання «ЛНР». Найвідомішою операцією ДШРГ була засідка на колону батальйону «Айдар», яка й фігурувала у звинуваченні.

Угруповання «Русич» діяло на сході України до 2015 року, але з 2022-го, за словами командира бойовиків, офіційно перебуває у складі російської армії. Ян Петровський потрапив під міжнародні санкції у 2017 році, після чого й змінив ім’я. У період з 2014 року Торден встиг також побувати в Сирії у складі ПВК «Вагнер» і брав участь у вторгненні РФ в Україну в 2022 році.

Фото: Markku Ulander / Lehtikuva

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.