Контекст. Учора «Спадщина» зазначала, що музейний комплекс може опинитися в оточенні багатоповерхівок. Доля музею залежала від рішення Касаційного господарського суду щодо дозволу або заборони забудови земель довкола.

Нагадаємо. Як повідомляло Міністерство культури та стратегічних комунікацій України, восени 2020 року група людей спробувала переписати на підставних осіб нежитлові будівлі та земельну ділянку площею 17 800 квадратних метрів Національного музею народної архітектури та побуту України. Музей подав скаргу до Офісу антирейдерства Міністерства юстиції України, який скасував незаконну реєстрацію, а Офіс Генерального прокурора відкрив кримінальну справу.

Згодом рейдери подали позов до Господарського суду Києва, але 26 лютого 2024 року суд відмовив у задоволенні позову. Однак 7 серпня Північний апеляційний господарський суд скасував це рішення та дозволив переписати майно. Міністерство культури заявило, що таким чином суд фактично легалізував рейдерське захоплення частини території музею, і оскаржуватиме це рішення у Верховному Суді.

Що відомо ще? У червні 2020 року Bihus.Info оприлюднили розслідування про спробу забудови 230 гектарів біля Національного музею народної архітектури та побуту України в Пирогові. У травні 2018 року підготували драфт «понятійки» — неофіційної домовленості між бізнесменами Андрієм Івановим, Степаном Черновецьким (сином ексмера Києва) та Вадимом Столаром. Іванов і Черновецький мали забудувати ділянку, а Столар за 15 млн доларів — розв’язати питання з Київською міською радою: затвердити детальний план території, отримати дозвіл на багатоповерхівки, які б мали не менше дев’яти поверхів, і знизити орендну ставку.

У грудні 2018 року Департамент містобудування КМДА видав містобудівні умови — документ, який дає старт забудовам в Києві — саме на ділянку, яка в «понятійці» була першою. Ще у 2007 році цю землю вже намагалися вивести під забудову через фіктивні кооперативи, але тоді через суди її повернули місту. Розслідування повʼязувало ці схеми з Денисом Комарницьким. Він з’явився в Києві восени 2019 року, працював із народним депутатом Миколою Тищенком під час парламентських виборів і пов’язаний із політичними подіями навколо зміни влади в міській адміністрації Києва.

Довідка. Національний музей народної архітектури та побуту України — найбільший скансен країни, який представляє різні історико-етнографічні регіони: Полісся, Слобожанщину, Карпати, Наддніпрянщину, Поділля та Південь. Музей заснували 6 лютого 1969 року на південній околиці Києва, на землях, які колись належали Києво-Печерській лаврі. Для гостей його відкрили у 1976 році. 

Зараз музей налічує близько 300 пам’яток народного будівництва XVI-XX сторіччя, серед яких найстаріша — хата з Волині 1587 року. Фонди зберігають близько 100 тисяч артефактів народного побуту та мистецтва. Музей активно відроджує українські традиції через ярмарки, майстер-класи, народні свята й обряди. 

Що таке скансен? Це — музей просто неба, де зібрані старовинні хати, церкви, вітряки та господарські будівлі з різних регіонів України. Це не просто експонати, а цілі мінісела з тином, криницями й людьми в народному вбранні, які показують старовинні ремесла. Назва походить зі Швеції, де у 1891 році Артур Хазеліус відкрив перший такий музей у Стокгольмі. Він запропонував зберігати історію не в стінах, а в реальному середовищі.

Фото: pyrohiv.com

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.