Водночас Зеленський зазначив, що все ще може змінитися, якщо будуть готові документи щодо гарантій безпеки та миру, або якщо будуть нові пакети допомоги, зокрема енергетиці.

Обстріл РФ. За словами Президента, сьогодні Україна використала ракет ППО на суму приблизно 80 мільйонів євро. Також він зазначив, що війська РФ почали застосовувати більше ракет під час масованих атак по Україні.

Рада миру. Зеленський підтвердив, що Україна отримала від Трампа запрошення до «Ради миру» щодо Сектору Гази. Наразі запрошення опрацьовують українські дипломати. Однак Президент наголосив, що йому «дуже складно уявити як ми [ред. — Україна] з Росією можемо бути разом в тій чи іншій раді».

Гренландія. Президент України заявив, що його турбує будь-який «розфокус» тем під час повномасштабної війни, але питання України й Гренландії «не є взаємозамінними», бо в Україні є «конкретний агресор і конкретні жертви». 

Фото: Володимир Зеленський

Гендиректор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Гроссі заявив, що вони стежать за розвитком подій, щоб оцінити вплив на ядерну безпеку.

Що ще відомо? Станом на 12:40 на Київщині 86 тисяч родин залишаються без світла внаслідок нічного обстрілу 20 січня. Також в Київській та Дніпропетровській областях діють екстрені відключення світла.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Що уразили? Українські військові атакували радіолокаційну станцію від новітнього комплексу С-350 «Вітязь». Її вартість — 130 мільйонів доларів США. Також дрони уразили російську станцію «Пріма».

Крім того, українські безпілотники також атакували три комплекси «Тор», три установки «Бук», зенітний гарматний комплекс «Тунгуска» та машину «Стріла-10».

Що відомо про чоловіка? ​​Владислав Кириченко — український видавець та підприємець, родом із Горлівки. У 2006 році він придбав аудіовидавництво «Книга вголос», а згодом перейменував його на «Наш Формат». На цей час видавництво спеціалізується на нонфікшн літературі.

У 2023 році Владислав Кириченко отримав відзнаку «Сталевий хрест» за внесок видавництва «Наш Формат» та громадської організації «Реформація» у створення цифрових ресурсів для військових медиків, а також видання книжок для ЗСУ.

Прощання із засновником відбудеться 23 січня у Києві.

Фото: Instagram видавництва «Наш Формат»

Що відомо про програму? Вона триватиме 15 тижнів в онлайн-форматі. Протягом цього періоду учасники та учасниці зможуть розвивати навички публічних виступів, критично мислити, а також вміти презентувати свої ідеї. Фінальний етап курсу — запис відепромови для YouTube-каналу Малої академії наук. Автори найкращих відео долучаться до міжнародної спільноти TED-Ed Clubs.

Як взяти участь? Організатори планують відібрати 20 учасників віком від 13 до 17 років. Підлітки повинні володіти англійської на рівні B2-C1.
Відбір складатиметься із двох етапів: розгляду анкет та запрошення на онлайн-співбесіди. Подати заявку можна за посиланням. Дедлайн — 20:00 30 січня.

Довідка. TED-Ed — це освітній проєкт від TED, що створює короткі та анімовані відео для молоді, які говорять про важливі соціальні теми зрозуміло та легко.

Факт перший: чому почалися протести?

28 грудня 2025 року валюта Ірану різко знецінилася. Це обурило групу торговців у столиці країни — Тегерані. Як виявилося, економічні проблеми стали останньою краплею для багатьох людей. Те, що почалося як невеликий виступ продавців і бізнесменів, несподівано переросло в багатотисячні протести по всій країні. Натовпи протестувальників крокують вулицями з гаслами «Смерть диктатору», вимагаючи зміни режиму. Іранські жінки, на знак протесту, почали публікувати в соцмережах фотографії, на яких вони палять портрети Верховного лідера Ірану — аятоли Хаменеї.

Влада вирішила застосувати силу — в країні вимкнули зв’язок та інтернет. Почалися репресії: арешти та масові вбивства. Точна інформація про кількість жертв в Ірані недоступна, але Reuters повідомляє про щонайменше 5 тисяч загиблих з посиланням на неназваного іранського чиновника. Раніше в медіа фігурували оцінки від 2-х до понад 12 тисяч смертей, як зазначає The Guardian. 

Факт другий: незадоволення накипіло

Виступи проти влади аятоли Хаменеї в Ірані траплялися і раніше. Перші масштабні протести відбулися ще 1999 року, коли закриття газети спричинило обурення студентів, а напад на них із боку підтриманих владою радикалів лише загострив ситуацію. Згодом іранці вийшли на вулиці у 2009-му, протестуючи проти фальсифікації виборів президента. Масові акції проти дій уряду Ірану відбулися і 2019 року — цього разу через зростання цін на паливо. Кожного разу влада жорстоко придушувала протести.

Останні масові виступи були зовсім нещодавно — у 2022-му. Тоді все почалося з того, що іранська поліція моралі затримала 22-річну Махсу Аміні, звинувативши її в неправильному носінні ісламського головного убору. В ув’язненні дівчина загинула. Це спровокувало хвилю масштабних протестів проти влади та на захист прав жінок. Тоді іранська диктатура знову змогла придушити народний спротив. Та причини протестів залишилися: порушення прав людей, відсутність свободи вираження та економічні проблеми, спричинені корупцією і міжнародними санкціями.

Факт третій: війна з Ізраїлем

Торік Ізраїль атакував Іран, завдавши авіаударів по іранській ядерній програмі, вищому військовому керівництву, низці військово-промислових об’єктів і системах ППО. До того ж Ізраїль систематично завдавав нищівних ударів по бойовиках, яких Іран підтримував по всьому Близькому Сходу. До великої війни між двома країнами тоді не дійшло — перемир’я уклали за кілька днів. Але репутації іранського режиму було завдано шкоди. Як зазначає директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос у коментарі виданню Texty, ця поразка підважила саме уявлення про силу режиму і його здатність контролювати ситуацію всередині країни. Зрештою це наклалося на внутрішні проблеми Ірану й вилилося у вигляді протестів.

З огляду на цю історію, чимало оглядачів вважали, що Ізраїль може скористатися масштабними протестами й знову атакувати іранський режим. Та наразі цього не сталося. Ба більше, за інформацією The Washington Post, незадовго до початку протестів Тель-Авів і Тегеран за посередництва Москви домовилися не атакувати одне одного. Досі Ізраїль утримується від активних дій і радше спостерігає за ситуацією.

Факт четвертий: погрози Трампа

Натомість про наміри атакувати іранський режим заявляє Дональд Трамп. Президент США вже кілька разів виставляв червоні лінії для аятоли Хаменеї, погрожуючи зупинити придушення протестів за допомогою американської зброї. Водночас безпосередніх дій Трамп щоразу уникає в останній момент, а риторику періодично змінює, тримаючи всіх у стані невизначеності.

Після того як війська США викрали венесуельського президента Ніколаса Мадуро разом із його дружиною, для незахищених ядерною зброєю режимів-противників Трампа існує загроза, що рука американських спецслужб дістанеться і до них. Як зазначають в The New York Times, сама лише можливість застосування сили з боку Сполучених Штатів проти аятоли Хаменеї дає протестувальникам змогу діяти більш рішуче. Тим більше, що РФ — давній союзник аятол — навряд чи зможе допомогти дружньому режиму, поки всі російські сили зосереджені на війні проти України.

Факт пʼятий: шах у вигнанні

Понад пів століття тому, 1953 року, американське ЦРУ у співпраці з британською спецслужбою вже допомагало організовувати переворот в Ірані. Тоді країною керував прозахідний, але авторитарний монарх — шах Мохаммед Реза Пахлаві. Західні країни, передовсім британці, безперешкодно користувалися іранською нафтою. Коли новообраний іранський прем’єр Мосаддик вирішив націоналізувати місцеву нафту, США та Велика Британія скинули його з посади. Шах допоміг іноземцям, що не допомогло його репутації.

Із часом незадоволення монархом росло. Попри масштабні реформи та зростання рівня життя іранців, авторитарна влада шаха довела людей до революції. Тоді правитель утік за кордон. Нині його син Реза Пахлаві, який мав би бути спадкоємцем, став найгучнішим і досить популярним серед протестувальників лідером. Іронічно, адже свого часу так само з-за кордону до повстання закликав аятола Хомейні — лідер Ісламської революції, яка й повалила батька Рези Пахлаві.

Автор: Дмитро Спорняк

Що цьому передувало? У Національному військовому меморіальному кладовищі підтвердили, що Володимир Петров працює там провідним фахівцем відділу з питань комунікацій та інформаційних технологій.

Контекст. 12 січня нардеп Ярослав Железняк заявив, що співведучі ютуб-каналу «Ісландія» Володимир Петров та Сергій Іванов отримали бронювання. Зокрема, за словами нардепа, Петров з літа 2025 року працює в Національному військовому меморіальному кладовищі й має бронювання до 21 січня 2026 року.

На тлі цього Верховна Рада викликала очільницю Міністерства у справах ветеранів Наталію Калмикову. Під час доповіді вона заявила, що міністерство розпочало службове розслідування за інформацією про бронювання від мобілізації в цій держустанові.

Довідка. Національне військове кладовище — меморіальний комплекс для почесних поховань українських захисників та захисниць, розташований на Київщині. 

Фото: Детектор медіа

Про що фільм? Кінострічка створена на основі однойменного роману Емілі Генрі розповідає про двох найкращих друзів — Алекс та Поппі. Вони — абсолютно різні за характерами та інтересами, але все ж кожного року мають спільну відпустку. Проте між героями відбувається сварка, що розриває їхні стосунки на два роки. Головна героїня хоче все виправити й запрошує Алекса у ще одну подорож.

Хто авторка? Емілі Генрі — сучасна американська письменниця. Авторка багатьох романтичних бестселерів, зокрема «Пляжне чтиво», «Книголюби», «Щасливе місце».

Фото: X

Що ще відомо? З метою вилучення документів обшуки також відбуваються в Дніпровській міській раді. Мер Дніпра Борис Філатов підтвердив обушки. 

Фото: Нацполіція