Олександр Іщенко помер внаслідок шоку, зумовленого множинними переломами ребер і закритою тупою травмою грудної клітки. Заступник командира бригади Святослав Паламар (Калина) опублікував документ за результатами судово-медичної експертизи.
У документі зазначається, що військовий зазнав травм начебто через контакт із тупим предметом, намір — «невизначений». Коли саме Іщенко отримав ушкодження, встановити не вдалося.
Паламар зазначив, що смерть Іщенка — «це не просто ще одне цинічне порушення росіянами Женевської конвенції про поводження з військовополоненими», а й «удар по людській честі й гідності» та по міжнародному праву. Він звернувся до українських високопосадовців, дипломатів та правозахисників, до всіх, хто має голос і вплив на міжнародній арені.
Цитата. «Про цей випадок мають знати всі: від США до Китаю. Вбивства українських військовополонених мають стати темою номер один у світових ЗМІ та на порядку денному міжнародних організацій. Лише розголос, тиск на росіян та повернення наших полонених додому можуть зупинити ці вбивства. Дійте», — додав Калина.
Контекст. 31 липня російські медіа повідомили, що один з полонених українських військовослужбовців полку «Азов», 55-річний Олександр Іщенко помер у СІЗО в Ростові-на-Дону. Зі слів доньки Іщенка, він помер ще 9 днів тому.
Олександр Іщенко служив водієм у полку «Азов» і потрапив у полон під час бойових дій у Маріуполі. Чоловік перебував рік у Донецькому СІЗО, а згодом опинився у Ростові. Його звинуватили в «участі у діяльності терористичної організації» та «спробі насильницького захоплення влади».
Фото: Медіазона
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики






