У документі зазначається, що військовий зазнав травм начебто через контакт із тупим предметом, намір — «невизначений». Коли саме Іщенко отримав ушкодження, встановити не вдалося. 

Паламар зазначив, що смерть Іщенка — «це не просто ще одне цинічне порушення росіянами Женевської конвенції про поводження з військовополоненими», а й «удар по людській честі й гідності» та по міжнародному праву. Він звернувся до українських високопосадовців, дипломатів та правозахисників, до всіх, хто має голос і вплив на міжнародній арені.  

Цитата. «Про цей випадок мають знати всі: від США до Китаю. Вбивства українських військовополонених мають стати темою номер один у світових ЗМІ та на порядку денному міжнародних організацій. Лише розголос, тиск на росіян та повернення наших полонених додому можуть зупинити ці вбивства. Дійте», — додав Калина. 

Контекст. 31 липня російські медіа повідомили, що один з полонених українських військовослужбовців полку «Азов», 55-річний Олександр Іщенко помер у СІЗО в Ростові-на-Дону. Зі слів доньки Іщенка, він помер ще 9 днів тому.

Олександр Іщенко служив водієм у полку «Азов» і потрапив у полон під час бойових дій у Маріуполі. Чоловік перебував рік у Донецькому СІЗО, а згодом опинився у Ростові. Його звинуватили в «участі у діяльності терористичної організації» та «спробі насильницького захоплення влади».

Фото: Медіазона

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Також, за їхніми словами, у своїх репортажах журналіст оприлюднює докази воєнних злочинів РФ, а Міжнародний суд у Гаазі використав його репортажі та фотографії, щоб засудити російських військових та усіх причетних до вчинення злочинів на території України. 

Хто такий Крістофер Міллер? Це — американський журналіст, колишній кореспондент Радіо Вільна Європа, Радіо Свобода, працював у виданнях Politico і BuzzFeed News, з жовтня 2022 року працює у виданні Financial Times. 

З 2014 року Міллер називав війну в Україні «підтримуваним Росією сепаратистським повстанням». 

В одному зі своїх матеріалів у 2022 році писав, що «Азов» нібито хоче, щоб Росія напала, аби збільшити свій внутрішній вплив в Україні. 

У 2021 році в соцмережі Х Мілерр писав, що у лавах бригади «Азов» є ультраправі екстремісти та неонацисти. А також писав, що нібито зв’язок «Азова» з міністром внутрішніх справ України дозволив членам безкарно діяти — нападати на меншини.

В одному з матеріалів у 2019 році Міллер писав, що нібито український войовничий ультраправий рух «Азов» використовує Facebook для просування антидемократичних, ультранаціоналістичних послань.

Також OSINT-спільнота розслідувачів Molfar (розслідування на основі відкритих даних — ред.) додала Міллера до списку «Ворогів України» в розділ «Іноземні пропагандисти режиму РФ» через його статтю, яка підіграє російській пропаганді. Також, за інформацією Molfar, Міллер називав «Азов» жорстокою ультраправою групою, бо, мовляв, у бійців є «неправильні» татуювання.

Фото: Вільне радіо

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Зі слів доньки Іщенка, він помер 9 днів тому. Проте українську сторону ніхто про це офіційно не сповістив. Омбудсман України Дмитро Лубінець звернувся до уповноваженої з прав людини у РФ, аби вона розібралася у смерті військовополоненого, якого утримувала російська сторона, та повідомила обставини та причину його смерті.

Олександр Іщенко був моряком. За кілька днів до повномасштабного вторгнення він повернувся з рейсу, невдовзі вступив до полку «Азов», де став водієм. Потрапив у полон під час бойових дій у Маріуполі. Іщенко перебував рік у Донецькому СІЗО, а згодом опинився у Ростові. Чоловіка звинуватили в «участі у діяльності терористичної організації» та «спробі насильницького захоплення влади».

Фото: Медіазона

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Петицію з проханням започаткувати на державному рівні дні скорботи та вшанування пам’яті захисників, страчених внаслідок теракту в Оленівці, створили ще влітку 2023 року. Там вже є необхідна кількість голосів — 25 тисяч. Проте відповіді від Президента підписанти досі не отримали. 

Разом з петицією рідні полонених зверталися до різних депутатів. 24 жовтня 2023 року зареєстрували постанову №10188 про вшанування пам’яті Захисників та Захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні. 

У ГО «Спільнота Оленівки» кажуть, що пізніше щодо цієї постанови отримали рекомендації від голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микити Потураєва.

«На думку Українського інституту національної пам’яті, встановлення додаткової комемораційної дати, як це пропонується проєктом Постанови 10188, може переобтяжити національний календар пам’ятних дат, сплутавши відповідні меморіальні акценти», — розповіли про рекомендацію в коментарі НЗЛ учасниці «Спільнота Оленівки. 

Постанову зареєстрували майже рік тому, проте вона досі перебуває на ознайомленні в Комітеті. 

«Чому родини повинні докладати стільки зусиль: створювати петиції, звертатися до депутатів, для того, щоб увічнити пам’ять про воїнів, які до кінця виконували наказ», — каже сестра військового, який загинув під час теракту в Оленівці, Ксенія.

Прийняти цю постанову закликали напередодні других роковин страти полонених в Оленівці рідні постраждалих та військові.

«Упродовж двох років спільнота родин Оленівки просить владу запровадити день вшанування пам’яті вбитих полонених. Це шана не тільки азовцям, а й кожному, кого вбили, закатували або стратили в полоні», — пишуть на сторінках організацій, які опублікували це відеозвернення. 

Вчора, 28 липня, на Майдані Незалежності в Києві відбувся мітинг на підтримку звільнення військовополонених. Також в роковини російського теракту в Оленівці згадали й про поранених, які досі в полоні, та загиблих в колонії. На акцію зібралося близько тисячі людей, там були й азовці. На Майдані озвучив вимоги до влади щодо обмінів заступник командира бригади Святослав (Калина) Паламар.

«Затвердити на державному рівні 29 липня Днем пам’яті захисників, які загинули в полоні», — так звучала одна з вимог Калини.

Фото: з Facebook-сторінки Андрія Садового

Авторка тексту — Кравець Ірина

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Однак Кротевич називає діяльність ДБР «фактично навмисною бездіяльністю», бо ті не порушили справу проти генерала про якого він писав у листі. Як повідомляло раніше Суспільне, мова про генерала Юрія Содоля. Також Богдан каже, що його бюро не викликало давати свідчення, хоча він просив про це раніше. 

Скаргу Богдана Кротевича на ДБР розглянуть 19 серпня. Чоловік хоче, аби суд змусив бюро внести справу в Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР) та почати розслідування проти генерала.

«Але якщо я там десь зникну в найближчі пів року, або цегла на голову впаде чи автівка підірветься, то вже, будьте люб’язні, добийтесь того, щоб цю справу довели до кінця, а УПЦ МП не існувало в Україні. І обов’язково поверніть азовців з полону», — написав вкінці Тавр. 

Контекст. 23 червня 2024 року Богдан (Тавр) Кротевич опублікував на своєму Telegram-каналі повідомлення про те, що подав заяву до ДБР на українського генерала. Він не назвав імені бойового генерала щодо якого вимагає провести розслідування, однак запевнив, що той «убив більше українських військових, ніж будь-який російський генерал» і «99% військових його ненавидять за те, що він робить». Пізніше Суспільне, посилаючись на свої джерела, написало, що йдеться про Юрія Содоля. 

Кротевича підтримала чимала кількість не лише військових, але й цивільних українців, які вимагали звільнення генерала та розслідування його діяльності.

Вже 24 червня Зеленський у своєму звернені повідомив, що вирішив замінити командувача Об’єднаних сил ЗСУ Юрія Содоля на бригадного генерала Андрія Гнатова. Більше про нового командувача читайте в нашому матеріалі.

Фото: знімок екрана

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Цитата. «Бронетранспортери FV432 виконуватимуть дві критично важливі функції: доставлятимуть військовослужбовців 12-ї бригади «Азов» на передову і безпечно здійснюватимуть евакуацію поранених. Простота експлуатації та ремонту цих бойових машин значно підвищить ефективність їхнього використання в умовах інтенсивних бойових дій у зоні відповідальності бригади», — розповів начальник бронетехніки «Азову» Рататуй. 

Наразі проєкт «Тиловики» організував новий масштабний командний збір під назвою «Сталева хмара». Його мета — 100 мільйонів гривень для закупівлі 101-ї РЕБ-системи для «Азову». 

Довідка. Проєкт «Тиловики» — це благодійна ініціатива, яку заснували у 2023 році волонтерки Дар’я Червона, Аліса Меженська та Марія Романова з метою збору коштів для 12-ї бригади «Азов» Національної гвардії України.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Новий командувач з 2016 по 2018 роки був начальником штабу 36-ї окремої бригади морської піхоти. А після — аж до 2021 року — був командиром цієї ж бригади імені контрадмірала Михайла Бєлінського. Андрій Гнатов був одним із офіцерів, які формували підрозділи оновленої морської піхоти з частин, що залишили окупований Крим.

У 2022 році чоловік очолив штаб і став заступником командувача військ ОК Південь Сухопутних військ ЗСУ. А у червні 2022 року отримав звання бригадного генерала та шеврон особисто від Зеленського. У цьому ж році очолив оборону Миколаєва, замінивши генерала Дмитра Марченка, та став один із командувачів, які організовували звільнення Херсонщини.

Уже навесні 2023 року керував обороною Бахмута, який входив до зони відповідальності ОСУВ Хортиця під командування Олександра Сирського. 

Якою була реакція українців на призначення? «Гнатов це хороше рішення. Дуже добре», — написав волонтер, активіст та громадський діяч Сергій Стерненко. 

«Гнатов дуже достойний офіцер, сподіваюсь новини на фронті стануть кращими. Не уявляю які йому доведеться проблеми розгрібати і швидко це не буде», — написав начальник штабу бригади «Азов» Богдан (Тавр) Кротевич.

Контекст. 23 червня 2024 року Богдан (Тавр) Кротевич опублікував на своєму Telegram-каналі повідомлення про те, що подав заяву до ДБР на українського генерала. Він не назвав імені бойового генерала щодо якого вимагає провести розслідування, однак запевнив, що той «убив більше українських військових, ніж будь-який російський генерал» і «99% військових його ненавидять за те, що він робить». Пізніше Суспільне, посилаючись на свої джерела, написало, що йдеться про Юрія Содоля. 

Кротевича підтримала чимала кількість не лише військових, план й цивільних українців, які вимагали звільнення генерала та розслідування його діяльності.

Фото: Офіс Президента

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Цитата. «Отримання західної зброї та підготовки від США не тільки підвищать боєздатність «Азову», але, що найголовніше, сприятимуть збереженню життів та здоров’я особового складу бригади. Це нова сторінка в історії нашого підрозділу. «Азов» стає ще потужнішим, ще професійнішим та ще небезпечнішим для окупантів», — зазначили у «Азові».

Видання The Washington Post повідомляло, що у 2017 році США заборонили «Азову» користуватися американською військовою допомогою, бо тамтешні посадовці вважали, що деякі із засновників полку нібито дотримуються расистських, ксенофобських та ультранаціоналістичних поглядів.

Контекст. На початку травня петиція про доручення премʼєру і Міністерству зовнішніх справ України терміново провести переговори зі США щодо скасування передачі зброї «Азову» за добу набрала 25 тисяч підписів. 

Раніше командир бригади «Азов» Денис Прокопенко закликав виключити бригаду із законопроєкту щодо оборонних видатків США, бо це не дозволяє надавати їй західне озброєння. За його словами, заборона на постачання зброї «Азову» стала причиною того, що у 2022 році під час оборони Маріуполя «Азов» не мав новітнього західного озброєння.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Дизайн ювілейних марок та конвертів розробили безпосередньо бійці 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Нацгвардії. Тираж поштового набору — 900 примірників, що символізує кількість бійців «Азову», які й досі перебувають у полоні Росії.

Цитата. «Перевипуску тиражу не буде, тому що цінність людей для нас важливіша за популярність тиражу», — сказав Максим Колесников, директор з маркетингу «Укрпошти». 

Фото: Укрпошта

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики