Яка реакція Координаційного штабу? Україна не мала можливості впливати на формування списків обміну, зокрема через стислий термін підготовки. Про це в коментарі «Суспільному» повідомив заступник голови Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Андрій Юсов. Ідентифікацією особи та перевіркою обставин займаються слідчі, додав Юсов.

Що відомо про Анатолія Тараненка? Журналісти hromadske пишуть, що у 2021 році пропагандистське видання «Известия» представило Тараненка як бійця ЗСУ, який «перейшов на бік» так званої Донецької народної республіки, створеної росіянами.

Що відомо ще? Військовий Віктор (Лелека) Лахно, який у 2022 році полетів останнім гелікоптером до Маріуполя та провів 13 місяців у полоні, першим повідомив про можливе повернення Анатолія Тараненка. За словами Лелеки, Тараненко в полоні розповідав, що «мріє воювати проти України», а також просив у росіян ножа, «аби різати полонених азовців».

Командир 1-го корпусу НГУ «Азов» Денис (Редіс) Прокопенко, коментуючи обмін у форматі «1000 на 1000», написав: «Зате повернувся покидьок, який просив ножа у вертухаїв, щоб різати наших бійців», — коментуючи обмін у форматі «1000 на 1000». Він не назвав імені військового, про якого йдеться, однак свідчення інших військових вказують саме на Тараненка. Редіс зазначив, що «серед однієї тисячі українських військовополонених, яких сьогодні обміняли, немає жодного азовця». 

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Що передувало? 10 травня Міністерство внутрішніх справ відсторонило шістьох посадовців керівної ланки напрямку матеріально-технічного забезпечення Національної гвардії. МВС також призначило службове розслідування. 

Чому? Напередодні журналісті «Дзеркала тижня» з посиланням на анонімні джерела повідомляли про обшуки, що тривають уже два дні, у низки посадовців Національної гвардії України. Йдеться про неправомірне отримання коштів у розмірі 190 млн грн. 

За даними журналістів, детективи Національного антикорупційного бюро проводять обшуки в рамках справи, відкритої за трьома статтями Кримінального кодексу України:

• привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем;
• легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;
• прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.

За інформацією журналістів, серед тих, до кого прийшли з обшуками, був і командувач Нацгвардії Півненко. 

Як це коментують правоохоронці? НАБУ і САП не коментують хід та результати слідчих дій у своїх кримінальних провадженнях. Про це заявили на офіційних сторінках.

«НАБУ і САП інформують суспільство виключно про результати слідства на етапі, коли слідчі та прокурори у справах мають достатньо доказів для повідомлення особам про підозру», — йдеться в повідомленні. 

Що про Півненка кажуть військові? Командир 1-го корпусу НГУ «Азов» Денис (Редіс) Прокопенко написав, що «той, хто ходить в окопи на передові позиції до бійців після відбиття штурму, не зацікавлений у хабарництві та казнокрадстві». За словами Редіса, саме Півненко є тією людиною, яка в короткі терміни ефективно реформувала НГУ та створила силову структуру, яка на належному рівні спільно зі ЗСУ виконує бойові завдання.

На захист Півненка виступив колишній начальник штабу 12-ї бригади Національної гвардії України «Азов» Богдан (Тавр) Кротевич: «Національна гвардія України зараз показує найвищий результат в бойових діях. Такою вона стала під керівництвом бригадного генерала Півненко та міністра внутрішніх справ Клименко. Можу зі впевненістю сказати, що якби не ці дві людини — Національну гвардію просто стерли б в безглуздих штурмах». 

Фото: mod.gov.ua

Гарантували збереження життя військовослужбовців гарнізону Маріуполь ООН, Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ), російська сторона та військово-політичне керівництво України. Про це на Facebook-сторінці пише командир бригади «Азов» Денис (Редіс) Прокопенко.

«Жоден із тих, хто давав бійцям Маріупольського гарнізону гарантії під час виходу з території «Азовсталі», не виконав своїх обіцянок», — пише Редіс.

Про це говорять і представниці «Спільноти Оленівки». Представники Червоного Хреста дійсно були в останні дні оборони на «Азовсталі», але вони лише фіксували вихід українців у полон. На зустрічі з омбудсменом Лубінцем родичам військових сказали, що організація не виступала гарантом.  

«Поки тривав вихід з «Азовсталі», нас запевняли, що це евакуація — це було велике інтерв’ю президента Володимира Зеленського. Там він перераховує низку країн, а також зазначає дві міжнародні організації — МКЧХ та ООН. А далі стався теракт в Оленівці, і якби дійсно були організації, які обіцяли безпечне перебування в полоні та обмін, то, мабуть, до них би в той же день звернувся президент України або керівник ГУР. Ми б побачили публічне звернення, але, на жаль, цього не було», — каже дружина пораненого військовополоненого під час теракту в Оленівці Анна. 

А що ООН. Там спочатку створили комісію, яка б мала розслідувати загибель полонених в Оленівці, але пізніше через відсутні гарантії безпеки її розформували. Родичі бійців разом з іншими правозахисними організаціями у вересні 2023 року підготували спільне звернення до Незалежної комісії ООН щодо необхідності розслідування теракту в Оленівці. Проте реакції поки немає. 

Про теракт в Оленівці вийшло два звіти Верховного управління Комісара ООН з прав людини. В одному з них зазначили, що теракт в Оленівці «не був спричинений ракетою HIMARS». Раніше такі тези поширювали росіяни. 

«В березні 2023 року Матільда Богнер [голова Місії ООН з прав людини в Україні] опублікувала кілька пунктів про Оленівку, відомо що допитали вони лише вісім свідків, були факти фіксування про ненадання своєчасної професійної медичної допомоги», — каже Анна. 

Україна також вимагає, щоб місія ООН якнайшвидше відновила свою роботу або була створили нову місію. Про це в другі роковини теракту заявив омбудсмен Дмитро Лубінець 

Що з покаранням винних. Днями СБУ повідомила про підозру екскерівництву колонії в Оленівці через загибель полонених.

«Мова йде про колаборанта Сергія Євсюкова — ексочільника так званої «Волноваської колонії «ДНР» у селищі Оленівка та його колишнього першого заступника – колаборанта Дмитра Нейолова. За даними слідства, обидва фігуранти перебували на «посадах», коли в ніч на 29 липня рашисти влаштували вибухи на території окупаційної тюрми», — інформують в установі. 

Розслідуванням керував Офіс Генерального прокурора.

Авторка тексту: Ірина Кравець

Фото: Reuters

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Цитата. «Отримання західної зброї та підготовки від США не тільки підвищать боєздатність «Азову», але, що найголовніше, сприятимуть збереженню життів та здоров’я особового складу бригади. Це нова сторінка в історії нашого підрозділу. «Азов» стає ще потужнішим, ще професійнішим та ще небезпечнішим для окупантів», — зазначили у «Азові».

Видання The Washington Post повідомляло, що у 2017 році США заборонили «Азову» користуватися американською військовою допомогою, бо тамтешні посадовці вважали, що деякі із засновників полку нібито дотримуються расистських, ксенофобських та ультранаціоналістичних поглядів.

Контекст. На початку травня петиція про доручення премʼєру і Міністерству зовнішніх справ України терміново провести переговори зі США щодо скасування передачі зброї «Азову» за добу набрала 25 тисяч підписів. 

Раніше командир бригади «Азов» Денис Прокопенко закликав виключити бригаду із законопроєкту щодо оборонних видатків США, бо це не дозволяє надавати їй західне озброєння. За його словами, заборона на постачання зброї «Азову» стала причиною того, що у 2022 році під час оборони Маріуполя «Азов» не мав новітнього західного озброєння.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Що це за закони США про заборону надання зброї для «Азову»?

Раніше командир «Азову» Денис Прокопенко «Редіс» закликав виключити бригаду із законопроєкту щодо оборонних видатків США, бо це не дозволяє надавати бригаді західне озброєння.

Командир каже, що від 2017 року і дотепер в низці законів про консолідовані витрати США міститься наступна поправка: «Жодні кошти, надані цим Законом, не можуть бути використані для надання зброї, навчання або іншої допомоги батальйону «Азов».

Чому та хто вніс таку поправку до закону? 

У 2015 році конгресмен Джон Коньерс-молодший запропонував цю поправку до Закону про асигнування Міністерства оборони на фінансовий рік, що закінчувався 30 вересня 2016.

«Конгресмен вніс цю пропозицію, зазначивши, що журнал Foreign Affairs, а також «інші провідні ЗМІ» охарактеризували батальйон «Азов» як «відверто неонацистський» і «фашистський», — пише Денис Прокопенко. 

Згодом Департамент оборони закликав прибрати цю поправку, аргументуючи це тим, що допомога «Азову» має бути заборонена законом «Ліхі», який встановлює, що США не можуть надавати жодну зброю «Азову». Але станом на той момент поправки про «Азов» не було в остаточному тексті закону «Ліхі».

Довідка. «Азов» створили як батальйон патрульної служби поліції — сьогодні ж це 12-та бригада спецпризначення «Азов». Її бійці звільняли Маріуполь у 2014-му, Мар’їнку, Іловайськ, вела бої на підступах до Іловайська та 86 днів обороняла Маріуполь вже у 2022 році.

Фото: з Telegram-каналу бригади «Азов»

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики