Хто надіслав звернення? Це — спільне звернення Регіонального центру прав людини разом із партнерами — Медійною ініціативою за права людини, Українською Гельсінською спілкою з прав людини, Yahad-In Unum (організація, яка займається розслідуванням масових вбивств євреїв і ромів під час Голокосту на території Східної Європи), OSINT FOR UKRAINE та «Спільнотою Оленівки».

Які деталі вдалося з’ясувати? Правозахисники зробили реконструкцію подій у ніч з 28 на 29 липня 2022 року. Тоді всередині одного з бараків пролунало два вибухи поспіль, внаслідок чого почалась пожежа. За результатами аналізу встановили, що ці вибухи були навмисною атакою з боку РФ. Про це свідчать фізичні сліди, показання очевидців та експертні висновки. На момент трагедії колонія перебувала під повним контролем російських окупаційних сил. Це підтверджує відповідальність російської сторони.

Також правозахисники ідентифікували осіб, які, ймовірно, причетні до вчинення воєнних злочинів щодо українських військовополонених. Серед них: 

• начальник колонії Сергій Євсюков (ймовірно, загинув 9 грудня 2024 року в окупованому Донецьку) та його заступник Дмитро Нейолов; 
• директор так званої Державної служби виконання покарань Міністерства юстиції ДНР Юрій Дорошенко;
• директор Федеральної служби виконання покарань (ФСВП) РФ Аркадій Гостєв, його заступники Валерій Боярінєв та Рустам Степаненко;
• так званий керівник угруповання ФСВП у ДНР Кирил Попов;
• голова Слідчого комітету РФ Олександр Бастрикін та його заступник Костянтин Корпусов;
• командувач Південним угрупованням військ РФ в Україні у червні-вересні 2022 року Сергій Суровікін.

Чи долучається до цього держава? Офісу Генпрокурора пропонували долучитися до спільного звернення, проте після зустрічей з ініціаторами там вирішили не ставати підписантом цього повідомлення, водночас сприяти у формуванні доказової бази.

Цитата. «До них претензій через це немає. Вони були доволі відкритими у комунікації й дійсно допомагали нам у формуванні доказової бази. За домовленістю з ними ми не надавали копії документів з кримінальної справи, але посилаємося на них у повідомленні [до Міжнародного кримінального суду — ред.]», — кажуть в коментарі НЗЛ ініціатори звернення.

Контекст. Після того, як захисники «Азовсталі» виконали наказ вищого військового командування — вийшли із заводу, частину українських військовослужбовців відправили в Оленівську колонію. У ніч з 28 на 29 липня 2022 року Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що росіяни атакували колонію. Там загинули люди, які мали офіційний статус військовополонених та були верифіковані Міжнародним Комітетом Червоного Хреста. Досі неможливо назвати точно цифру тих, хто постраждав під час теракту. За попередньою інформацією, тоді загинуло близько 53 полонених, ще близько 130 — поранені.

Фото: Reuters

Авторка: Ірина Кравець

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Цитата. «Ми сподіваємось, що цього разу отримаємо більшу зацікавленість від депутатів та більше відповідей, а не як всі минули рази після наших звернень», — заявили представниці Спільноти. 

Про що постанова №10188? 24 жовтня 2023 року зареєстрували постанову №10188 про вшанування пам’яті захисників та захисниць України, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні. Про те, чому її досі не прийняли та боротьбу рідних за впровадження такого дня ми писали раніше — читайте за посиланням.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

В офіційній відповіді йдеться, що звільнення з російського полону всіх оборонців нашої держави перебуває на особистому контролі Володимира Зеленського. А це звернення скерують до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

Цитата. «Пресконференція не має великого сенсу без відповідей від Президента України, який віддав наказ вийти нашим рідним у полон. Тому наша громадська організація буде надалі ставити публічні питання та очікувати відповідей від керівництва нашої держави», — прокоментували відповідь в Спільноті. 

Контекст. Офіційне звернення до Офісу Президента представниці ГО «Спільнота Оленівки» надіслали 28 серпня 2024 року. Вони запропонували організувати пресконференцію, на якій спікерами виступатимуть Володимир Зеленський, Кирило Буданов, учасники переговорної групи щодо виходу з «Азовсталі», а також представниці самої організації. 

Цитата. «Наша ідея, щоб ці люди розповіли нам, а також іншим родинам, про те, якими були домовленості про вихід з «Азовсталі». Чому для всіх обіцяли 3-4 місяці полону, а по факту, через 4 місяці повернули тільки значну частину офіцерського та командного складу. Які труднощі виникають зараз із поверненням азовців, зокрема тих, кого росіяни відвели на страту в Оленівці», — розповідала раніше в коментарі НЗЛ представниця ГО «Спільнота Оленівки» Марією Алєксєєвич. 

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Що це був за форум?  28 серпня у Києві відбувся форум «Шана та повага. Спадок відваги 2024». Туди рідних постраждалих в Оленівці запросив народний депутат Анатолій Остапенко. Він також є й організатором. 

«Ми одразу вирішили, що приймемо запрошення, оскільки пан Анатолій минулого року єдиний погодився працювати разом над Днем памʼяті страчених полонених», — каже Олександра. 

Довідка. Петицію з проханням започаткувати на державному рівні дні скорботи та вшанування пам’яті захисників, страчених внаслідок теракту в Оленівці, створили ще влітку 2023 року. Там вже є необхідна кількість голосів — 25 тисяч. Проте відповіді від Президента підписанти досі не отримали.

Тому темою виступу на цьому форумі була саме інформація про важливість започаткування такого дня. 

На першій та другій панелях виступали представники влади та громадські організації, які допомагають військовослужбовцям та їхнім родинам. 

«Ще на першій панелі я старалася тримати фокус уваги, але виступи були настільки абстрактні й без конкретики, що вже на другій панелі мені важко було уважно слухати», — переповідає Олександра. 

Жінка займається пошуком фінансування для їхніх проєктів у ГО «Спільнота Оленівки». Тому багато спілкується з такими організаціями, які готові підтримувати фінансово родини військовослужбовців. 

«Якщо це прочитають представники бізнесів чи фондів, які готові підтримати саме інформаційні проєкти про російський полон і Оленівку, а не профінансувати якусь психологічну допомогу чи фотосесію — запрошую до діалогу», — каже Олександра.

Що було після цих панелей? Коли прийшла черга виступу Олександри та інших рідних військовослужбовців, то представників влади та більшості слухачів вже не було в залі. 

На своїй сторінці організація написала деякі прізвища тих, хто не залишився. Це — Ірина Верещук — міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Руслан Приходько — заступник міністра у справах ветеранів, Ростислав Карандєєв — виконувач обов’язків міністра культури та інформаційної політики, Андрій Лопушанський — народний депутат, Іван Ващенко, Сергій Куніцин — політики та інші.

Яка ситуація зараз? Сьогодні вранці представницям спільноти зателефонували з Міністерства, проте поки вони не кажуть з якого саме. 

«Запросили виступити в них онлайн. Я погодилася. Поки що не пишу, з якого міністерства, бо побачимо, який буде результат», — каже Олександра. 

Одна з представниць ГО «Спільнота Оленівки» Марія каже, що це не вперше, коли представники влади ігнорують їхні запити. З початку створення об’єднання вони неодноразово зверталися публічно до Президента, очільника Офісу Президента та ГУР з різними ініціативами.

«Наше нове звернення до Президента стосується того, щоб організували пресконференцію, на якій спікерами будуть Володимир Зеленський, Кирило Буданов, учасники переговорної групи щодо виходу з Азовсталі, а також представниці нашої громадської організації», — розповідає Марія.

Офіційне звернення вони надіслали 28 серпня 2024 року. Поки що відповіді на таку ініціативу немає. Проте якщо такий захід відбудеться, то рідні постраждалих в Оленівці планують запросити представників різних громадських організацій, а також рідних тих героїв, які загинули в Маріуполі, щоб вони поставили свої питання теж. 

Авторка тексту — Ірина Кравець

Фото: зі сторінки ГО «Спільнота Оленівки» в соцмережі Х

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

«Кирило Буданов сказав своє тверде «ні», і зазначив, що наявний обмінний фонд не цікавить РФ для обміну їх на бійців бригади «Азов», — кажуть рідні полонених. 

Проте через останні події в Курській області вони впевнені, що обмінний фонд поповнився цінними «особами» і закликають Зеленського, Єрмака та Буданова посприяти обміну, зокрема й тих, хто постраждав внаслідок теракту в Оленівці.

Фото: Khrystyna Pichkur

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Гарантували збереження життя військовослужбовців гарнізону Маріуполь ООН, Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ), російська сторона та військово-політичне керівництво України. Про це на Facebook-сторінці пише командир бригади «Азов» Денис (Редіс) Прокопенко.

«Жоден із тих, хто давав бійцям Маріупольського гарнізону гарантії під час виходу з території «Азовсталі», не виконав своїх обіцянок», — пише Редіс.

Про це говорять і представниці «Спільноти Оленівки». Представники Червоного Хреста дійсно були в останні дні оборони на «Азовсталі», але вони лише фіксували вихід українців у полон. На зустрічі з омбудсменом Лубінцем родичам військових сказали, що організація не виступала гарантом.  

«Поки тривав вихід з «Азовсталі», нас запевняли, що це евакуація — це було велике інтерв’ю президента Володимира Зеленського. Там він перераховує низку країн, а також зазначає дві міжнародні організації — МКЧХ та ООН. А далі стався теракт в Оленівці, і якби дійсно були організації, які обіцяли безпечне перебування в полоні та обмін, то, мабуть, до них би в той же день звернувся президент України або керівник ГУР. Ми б побачили публічне звернення, але, на жаль, цього не було», — каже дружина пораненого військовополоненого під час теракту в Оленівці Анна. 

А що ООН. Там спочатку створили комісію, яка б мала розслідувати загибель полонених в Оленівці, але пізніше через відсутні гарантії безпеки її розформували. Родичі бійців разом з іншими правозахисними організаціями у вересні 2023 року підготували спільне звернення до Незалежної комісії ООН щодо необхідності розслідування теракту в Оленівці. Проте реакції поки немає. 

Про теракт в Оленівці вийшло два звіти Верховного управління Комісара ООН з прав людини. В одному з них зазначили, що теракт в Оленівці «не був спричинений ракетою HIMARS». Раніше такі тези поширювали росіяни. 

«В березні 2023 року Матільда Богнер [голова Місії ООН з прав людини в Україні] опублікувала кілька пунктів про Оленівку, відомо що допитали вони лише вісім свідків, були факти фіксування про ненадання своєчасної професійної медичної допомоги», — каже Анна. 

Україна також вимагає, щоб місія ООН якнайшвидше відновила свою роботу або була створили нову місію. Про це в другі роковини теракту заявив омбудсмен Дмитро Лубінець 

Що з покаранням винних. Днями СБУ повідомила про підозру екскерівництву колонії в Оленівці через загибель полонених.

«Мова йде про колаборанта Сергія Євсюкова — ексочільника так званої «Волноваської колонії «ДНР» у селищі Оленівка та його колишнього першого заступника – колаборанта Дмитра Нейолова. За даними слідства, обидва фігуранти перебували на «посадах», коли в ніч на 29 липня рашисти влаштували вибухи на території окупаційної тюрми», — інформують в установі. 

Розслідуванням керував Офіс Генерального прокурора.

Авторка тексту: Ірина Кравець

Фото: Reuters

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

На початку липня жінок почали шукати для контакту на російських Telegram-каналах. Дружинам повідомили про стан чоловіків і сказали, що вони хочуть поговорити. 

«Десь за пів місяця спонтанно, посеред дня зателефонували на мій Telegram, і там на відео вже одразу був мій чоловік», – каже Анна Лобова.

Про те, що під час розмови ведеться зйомка, а пізніше це опублікують як інтерв’ю військовополоненого, жінка не знала. 

«В мене перше враження було, що він трохи зляканий. Йому не комфортно. Але дивлячись на ті умови… він всі відповіді давав гідно», — розповідає Анна про інтерв’ю свого чоловіка з полону. 

Також дружинам поранених військовослужбовців після розмови скинули частини відео, де їхні чоловіки звертаються до Президента із проханням повернути їх з полону. Тому Анна, Марія та Анастасія під час сьогоднішнього брифінгу також звернулися до вищого керівництва України, зокрема й до Зеленського. Аби вони зробили все для повернення захисників. 

Контекст. Після того, як захисники «Азовсталі» виконали наказ вищого військового командування — вийшли із заводу. Частину українських військовослужбовців відправили в Оленівську колонію. У ніч з 28 на 29 липня 2022 року Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що росіяни атакували колонію. Там загинули люди, які мали офіційний статус військовополонених та були верифіковані Міжнародним Комітетом Червоного Хреста. Досі неможливо назвати точно цифру тих, хто постраждав під час теракту. За попередньою інформацією, тоді загинуло близько 53 полонених, ще близько 130 — поранені.

Що таке ГО «Спільнота Оленівки»? Це —  це громадська організація, у яку входять рідні поранених і загиблих внаслідок теракту в Оленівці військових.

Фото: Media Center Ukraine

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Однак існує ще одна ініціатива, яка теж стосується УПЦ (МП) — обміняти священників московського патріархату на поранених військовополонених під час теракту в Оленівці в ніч на 29 липня 2022 року.

 Про це почала говорити ще у травні Громадська організація «Спільнота Оленівки». За даними організації близько 120 поранених під час теракту тієї ночі досі утримуються в полоні, 59 з них — важкопоранені, але про більшість з них немає інформації вже понад рік. Про це в коментарі Українській правді тоді заявила представниця організації дружина українського захисника Марія Алєксєєвич. 

Окрім священників УПЦ (МП) в організації також пропонують обміняти В’ячеслава Богуслаєва та Нестора Шуфрича. 

Також про ідею обміну священників УПЦ (МП) на всіх українських військовополонених писав на своїй сторінці в соцмережі Х начальник штабу бригади «Азов» Богдан Кротевич. 

«Ідея обміняти абсолютно всіх попів УПЦ (МП) на абсолютно всіх військових українців в полоні РФ мені здається дуже логічною. Подумайте про це, на майбутнє, після Тищенка та Дмитрука», — Богдан Кротевич.

Україна з початку повномасштабного вторгнення обміняла щонайменше 4 священників УПЦ (МП) — це дані з відкритих джерел.

Також правоохоронці відкрили близько 70 кримінальних проваджень щодо представників московського патріархату, серед злочинів — 20 фактів держзради та колабораціонізму. Про ці цифри пише рух «Чесно» у своєму дослідженні. Більше про тих, кого обміняли, читайте тут. 

Також відомо, що під час одного з обмінів митрополита УПЦ МП Іонафана, якого раніше засудили в Україні до 5 років ув’язнення, обміняли на військовополонених українців. Священник виправдовував російську агресію проти України. Про його обмін тоді повідомляла низка медіа. 

Мовою цифр. Нагадаємо, що 63% опитаних українців вважають, що УПЦ (МП) має бути повністю забороненою в Україні. Про це свідчать дані опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС).

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики