Нагадаємо. Раніше Україна і Рада Європи уклали угоду про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України.

Що відомо? Спеціальний трибунал також співпрацюватиме з Міжнародним кримінальним судом. Провадження можуть розслідувати паралельно обидві інституції, не перешкоджаючи роботі одна одної. Судитимуть росіян та їхніх спільників, відповідальних за злочин агресії проти України, у Гаазі. 

До роботи щодо створення Спецтрибуналу приєдналися 39 держав, ЄС і Рада Європи. Підготовка тривала понад два роки. Цьогоріч 9 травня у Львові коаліція держав офіційно підтримала створення Спеціального трибуналу.

Що передувало? Раніше в Угорщині повідомляли, що уряд ініціюватиме вихід країни з Міжнародного кримінального суду (МКС). Про це заявляло угорське медіа Index з посиланням на керівника офісу премʼєр-міністра Угорщини Ґерґей Ґуйяш. За його словами, МКС «відхилився від своєї первісної мети й став політичною організацією, прикладом чого є звинувачення прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху».

Нагадаємо, прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу 3 квітня прибув до Будапешта попри ордер на його арешт, виданий Міжнародним кримінальним судом (МКС). 

Довідка. Оскільки Угорщина є членом МКС, вона зобов’язана арештувати Нетаньягу, коли він опиниться на її території.

В чому його звинувачують? У листопаді 2024 року Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордери на арешт премʼєра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу і колишнього міністра оборони Йоава Ґаланта. Їх підозрюють у скоєнні злочинів проти людства та воєнних злочинів у Секторі Гази у період з жовтня 2023 року до травня 2024-го. Члени ж уряду Ізраїлю звинуватили МКС в «антисемітизмі під виглядом справедливості» та назвали ордери на арешт «антисемітськими звинуваченнями проти всіх громадян Ізраїлю».

Як відбуватиметься цей процес? Спочатку урядовці мають подати до Національних зборів пропозицію про відкликання. Якщо більшість її підтримає, Кабмін офіційно ініціює відкликання. 

Нагадаємо, прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу сьогодні вранці прибув до Будапешта попри ордер на його арешт, виданий Міжнародним кримінальним судом (МКС).

В чому його звинувачують? У листопаді 2024 року Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордери на арешт премʼєра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу і колишнього міністра оборони Йоава Ґаланта. Їх підозрюють у скоєнні злочинів проти людства та воєнних злочинів у Секторі Гази у період з жовтня 2023 року до травня 2024-го. Члени ж уряду Ізраїлю звинуватили МКС в «антисемітизмі під виглядом справедливості» та назвали ордери на арешт «антисемітськими звинуваченнями проти всіх громадян Ізраїлю».

Цитата. «Нещодавні дії МКС проти Ізраїлю та Сполучених Штатів створили небезпечний прецедент, поставивши під загрозу нинішній та колишній персонал Сполучених Штатів, у тому числі чинних військовослужбовців Збройних сил, піддаючи їх переслідуванням, жорстокому поводженню та можливому арешту», — йдеться в указі.

Реакція КМС. Міжнародний кримінальний суд засуджує рішення Трампа про санкції. Також у заяві йдеться, що вони «підтримують свій персонал і зобов’язується продовжувати забезпечувати справедливість і надію мільйонам невинних жертв жорстокостей у всьому світі в усіх ситуаціях, що виникають перед ними».

Контекст. У листопаді 2024 року Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордери на арешт премʼєра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу і колишнього міністра оборони Йоава Ґаланта. Їх підозрюють у скоєнні злочинів проти людства та воєнних злочинів у Секторі Гази у період з жовтня 2023 року до травня 2024-го. Члени ж уряду Ізраїлю звинуватили МКС в «антисемітизмі під виглядом справедливості» та назвали ордери на арешт «антисемітськими звинуваченнями проти всіх громадян Ізраїлю».

Довідка. Міжнародний кримінальний суд — інституція, створена відповідно до Римського статуту, що розпочала роботу у 2002 році. МКС здійснює розслідування та судовий розгляд справ щодо людей, обвинувачених у найтяжчих злочинах: геноцидах, воєнних злочинах, злочинах проти людяності та злочинах агресії. Ні США, ні Ізраїль не є сторонами Римського статуту.

Фото: Evan Vucci / AP

Хто надіслав звернення? Це — спільне звернення Регіонального центру прав людини разом із партнерами — Медійною ініціативою за права людини, Українською Гельсінською спілкою з прав людини, Yahad-In Unum (організація, яка займається розслідуванням масових вбивств євреїв і ромів під час Голокосту на території Східної Європи), OSINT FOR UKRAINE та «Спільнотою Оленівки».

Які деталі вдалося з’ясувати? Правозахисники зробили реконструкцію подій у ніч з 28 на 29 липня 2022 року. Тоді всередині одного з бараків пролунало два вибухи поспіль, внаслідок чого почалась пожежа. За результатами аналізу встановили, що ці вибухи були навмисною атакою з боку РФ. Про це свідчать фізичні сліди, показання очевидців та експертні висновки. На момент трагедії колонія перебувала під повним контролем російських окупаційних сил. Це підтверджує відповідальність російської сторони.

Також правозахисники ідентифікували осіб, які, ймовірно, причетні до вчинення воєнних злочинів щодо українських військовополонених. Серед них: 

• начальник колонії Сергій Євсюков (ймовірно, загинув 9 грудня 2024 року в окупованому Донецьку) та його заступник Дмитро Нейолов; 
• директор так званої Державної служби виконання покарань Міністерства юстиції ДНР Юрій Дорошенко;
• директор Федеральної служби виконання покарань (ФСВП) РФ Аркадій Гостєв, його заступники Валерій Боярінєв та Рустам Степаненко;
• так званий керівник угруповання ФСВП у ДНР Кирил Попов;
• голова Слідчого комітету РФ Олександр Бастрикін та його заступник Костянтин Корпусов;
• командувач Південним угрупованням військ РФ в Україні у червні-вересні 2022 року Сергій Суровікін.

Чи долучається до цього держава? Офісу Генпрокурора пропонували долучитися до спільного звернення, проте після зустрічей з ініціаторами там вирішили не ставати підписантом цього повідомлення, водночас сприяти у формуванні доказової бази.

Цитата. «До них претензій через це немає. Вони були доволі відкритими у комунікації й дійсно допомагали нам у формуванні доказової бази. За домовленістю з ними ми не надавали копії документів з кримінальної справи, але посилаємося на них у повідомленні [до Міжнародного кримінального суду — ред.]», — кажуть в коментарі НЗЛ ініціатори звернення.

Контекст. Після того, як захисники «Азовсталі» виконали наказ вищого військового командування — вийшли із заводу, частину українських військовослужбовців відправили в Оленівську колонію. У ніч з 28 на 29 липня 2022 року Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що росіяни атакували колонію. Там загинули люди, які мали офіційний статус військовополонених та були верифіковані Міжнародним Комітетом Червоного Хреста. Досі неможливо назвати точно цифру тих, хто постраждав під час теракту. За попередньою інформацією, тоді загинуло близько 53 полонених, ще близько 130 — поранені.

Фото: Reuters

Авторка: Ірина Кравець

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Що таке Римський статут?

Це — міжнародний договір, який став основою для створення Міжнародного кримінального суду (МКС). Статут визначив перелік злочинів, які суд має право розслідувати. Йдеться про воєнні злочини, злочини проти людяності, геноцид і злочини агресії. 

Крім України, договір підписали 137 держав, однак ратифікували лише 124. Серед тих, хто не підписав або не ратифікував статут є Китай, Індія, Білорусь, Туреччина, Казахстан та Ізраїль. Росія, як і США, підписала статут, але згодом відкликала свій підпис.

Чому Україна так довго не затверджувала статут? 

Україна підписала Римський статут 20 січня 2000 року, але вже у 2001 році український президент Леонід Кучма подав звернення до Конституційного суду з проханням визнати документ неконституційним. Суд погодився з думкою лідера держави. Причиною визнали той факт, що Міжнародного кримінального суду немає в переліку судових органів України.

Питання ратифікації Римського статуту знову постало з початком збройної агресії РФ проти України у 2014 році. Однак тодішня влада замість ратифікації звернулася до МКС з окремими заявами про визнання його юрисдикції (права судити — ред.) щодо справ Майдану і збройної агресії Росії в Криму та на Донбасі з 20 лютого 2014 року.

Вивчення цих заяв тривало до березня 2022 року, коли прокурор Міжнародного кримінального суду оголосив про початок розслідування ситуації в Україні, на територію якої вторглася РФ. Відтоді МКС видав ордери на арешт шістьох підозрюваних, зокрема російського диктатора Володимира Путіна, начальника генштабу Валерія Герасимова і вже колишнього міністра оборони Сергія Шойгу.

Чому статут затвердили саме зараз?

Ратифікація Римського статуту є однією з вимог вступу України в Європейський Союз (стаття 8 Угоди про Асоціацію з ЄС). Низка вже підписаних безпекових угод з країнами, як-от Нідерландами та Німеччиною, також містить положення щодо ратифікації Києвом Римського Статуту. 

Українські прокурори вже понад десять років щоденно співпрацюють з МКС. Однак зараз, після ратифікації статуту, Україна матиме свій голос під час ухвалення рішень, які визначають роботу інституції. Наприклад, йдеться про висування свого кандидата на посаду судді та вплив на розробку змін до Римського статуту. 

Завдяки залученню України до МКС російських військових, які чинять злочини на території української держави, вдасться ефективніше притягувати до відповідальності. Серед іншого повноцінна участь України у Міжнародному кримінальному суді (для якої потрібна була ратифікація) спростить доступ українцям до спеціального Цільового фонду МКС для потерпілих та підвищить шанси на отримання компенсацій.

Тепер українських військових судитимуть у Гаазі?

Ні, це не так. Заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра пояснює відсутність таких ризиків двома аргументами. По-перше, Україна повністю визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду ще у листопаді 2013 року, а Офіс прокурора МКС почав розслідування злочинів, що скоюються на будь-якій частині території України, будь-якою особою без обмежень щодо громадянства.

По-друге, українські громадяни можуть постати перед МКС лише у тому випадку, якщо національні суди не можуть або не бажають притягати їх до відповідальності за міжнародні злочини.

Водночас за словами Мудрої, найважливішим є те, що Україна ратифікує Римський Статут з обмовкою про те, що МКС не матиме юрисдикції по статті 8 (воєнні злочини) щодо громадян України протягом семи років після ратифікації. 

Що далі?

Першочергово закон про ратифікацію Римського статуту має підписати Президент. Документ вступить у дію у перший день місяця, який настає після 60-го дня з дати здачі ратифікаційної грамоти на зберігання генеральному секретарю Організації Об’єднаних Націй. Після того, як закон набере чинності, держава здобуде повноправне членство в Міжнародному кримінальному суді.

Фото: Pexels

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Йдеться про напади на цивільні обʼєкти, зокрема на енергетичну інфраструктуру, шкоду цивільним особам та обʼєктам, а також злочини проти людяності. Прокурори МКС вважають, що Шойгу та Герасимов несуть індивідуальну відповідальність за вищезгадані злочини.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Нагадаємо, у березні Суд в Гаазі видав ордер на арешт президента Росії за підозрою у незаконному вивезенні та депортації дітей з тимчасово окупованих територій України до РФ. Раніше віцеспікер Вірменії заявив, що навіть після ратифікації статуту затримання Володимира Путіна не планують.

Довідка. Римський статут — міждержавний договір, який заснував Міжнародний кримінальний суд. Після його ратифікації державою договір та рішення Суду стають частиною її національної системи юрисдикції. Це означає, що Вірменія тепер зобовʼязана затримати Володимира Путіна за ордером МКС, якщо він перебуватиме на території країни.

Фото: www.bbc.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Також президент заявив про 6139 жертв російських злочинів у квітні: «Внаслідок цього загинули 207 людей, з них — 17 дітей».

Саме в Гаазі, в Міжнародному кримінальному суді розслідують звинувачення про воєнні злочини, які скоїли окупанти за час повномасштабного вторгнення. 

Нагадаємо, у березні цей суд видав ордери на арешт російського президента Володимира Путіна та уповноваженої з прав дітей Марії Львової-Бєлової через масову депортацію українських дітей в Росію. Україна може вимагати їхнього арешту на території 123 країн, які визнають рішення МКС.

Фото: Офіс Президента

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики