Контекст. Раніше Зеленський підписав документи для ратифікації Угоди про створення Спеціального трибуналу для Росії

Нагадаємо. Україна і Рада Європи уклали угоду про створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України.

Що відомо? Спеціальний трибунал також співпрацюватиме з Міжнародним кримінальним судом. Провадження можуть розслідувати паралельно обидві інституції, не перешкоджаючи роботі одна одної. Судитимуть росіян та їхніх спільників, відповідальних за злочин агресії проти України, у Гаазі. До роботи щодо створення Спецтрибуналу приєдналися 39 держав, ЄС і Рада Європи. Підготовка тривала понад два роки. Цьогоріч 9 травня у Львові коаліція держав офіційно підтримала створення Спеціального трибуналу.

Що таке Римський статут?

Це — міжнародний договір, який став основою для створення Міжнародного кримінального суду (МКС). Статут визначив перелік злочинів, які суд має право розслідувати. Йдеться про воєнні злочини, злочини проти людяності, геноцид і злочини агресії. 

Крім України, договір підписали 137 держав, однак ратифікували лише 124. Серед тих, хто не підписав або не ратифікував статут є Китай, Індія, Білорусь, Туреччина, Казахстан та Ізраїль. Росія, як і США, підписала статут, але згодом відкликала свій підпис.

Чому Україна так довго не затверджувала статут? 

Україна підписала Римський статут 20 січня 2000 року, але вже у 2001 році український президент Леонід Кучма подав звернення до Конституційного суду з проханням визнати документ неконституційним. Суд погодився з думкою лідера держави. Причиною визнали той факт, що Міжнародного кримінального суду немає в переліку судових органів України.

Питання ратифікації Римського статуту знову постало з початком збройної агресії РФ проти України у 2014 році. Однак тодішня влада замість ратифікації звернулася до МКС з окремими заявами про визнання його юрисдикції (права судити — ред.) щодо справ Майдану і збройної агресії Росії в Криму та на Донбасі з 20 лютого 2014 року.

Вивчення цих заяв тривало до березня 2022 року, коли прокурор Міжнародного кримінального суду оголосив про початок розслідування ситуації в Україні, на територію якої вторглася РФ. Відтоді МКС видав ордери на арешт шістьох підозрюваних, зокрема російського диктатора Володимира Путіна, начальника генштабу Валерія Герасимова і вже колишнього міністра оборони Сергія Шойгу.

Чому статут затвердили саме зараз?

Ратифікація Римського статуту є однією з вимог вступу України в Європейський Союз (стаття 8 Угоди про Асоціацію з ЄС). Низка вже підписаних безпекових угод з країнами, як-от Нідерландами та Німеччиною, також містить положення щодо ратифікації Києвом Римського Статуту. 

Українські прокурори вже понад десять років щоденно співпрацюють з МКС. Однак зараз, після ратифікації статуту, Україна матиме свій голос під час ухвалення рішень, які визначають роботу інституції. Наприклад, йдеться про висування свого кандидата на посаду судді та вплив на розробку змін до Римського статуту. 

Завдяки залученню України до МКС російських військових, які чинять злочини на території української держави, вдасться ефективніше притягувати до відповідальності. Серед іншого повноцінна участь України у Міжнародному кримінальному суді (для якої потрібна була ратифікація) спростить доступ українцям до спеціального Цільового фонду МКС для потерпілих та підвищить шанси на отримання компенсацій.

Тепер українських військових судитимуть у Гаазі?

Ні, це не так. Заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра пояснює відсутність таких ризиків двома аргументами. По-перше, Україна повністю визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду ще у листопаді 2013 року, а Офіс прокурора МКС почав розслідування злочинів, що скоюються на будь-якій частині території України, будь-якою особою без обмежень щодо громадянства.

По-друге, українські громадяни можуть постати перед МКС лише у тому випадку, якщо національні суди не можуть або не бажають притягати їх до відповідальності за міжнародні злочини.

Водночас за словами Мудрої, найважливішим є те, що Україна ратифікує Римський Статут з обмовкою про те, що МКС не матиме юрисдикції по статті 8 (воєнні злочини) щодо громадян України протягом семи років після ратифікації. 

Що далі?

Першочергово закон про ратифікацію Римського статуту має підписати Президент. Документ вступить у дію у перший день місяця, який настає після 60-го дня з дати здачі ратифікаційної грамоти на зберігання генеральному секретарю Організації Об’єднаних Націй. Після того, як закон набере чинності, держава здобуде повноправне членство в Міжнародному кримінальному суді.

Фото: Pexels

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Що таке Стамбульська конвенція?

Це міжнародна угода Ради Європи. Її повна назва звучить як Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами. Отже, Стамбульська конвенція — це документ, який прагне попередити домашнє насильство, захистити його жертв та покарати кривдників.

Україна уже підписала конвенцію? 

Так, ще 11 листопада 2011 року. Але Україна досі не ратифікувала її. Проєкт Закону про її ратифікацію вносили до українського парламенту в листопаді 2016 року. Тоді він не набрав необхідної кількості голосів. Станом на травень 2020 року Стамбульську конвенцію ратифікували у 34 країнах.

У чому суть документа?

Це, фактично, перший міжнародний акт, який стосується саме насильства щодо жінок. У конвенції воно визнається і як порушення прав людини, і як вид дискримінації.

Конвенція пропонує державі, яка її ратифікує, встановити кримінальну відповідальність за основні види насильства стосовно жінок (переслідування, примусовий шлюб, ушкодження жіночих геніталій, примусовий аборт, примусова стерилізація) і забезпечити покарання за ці види насильства.

У документі описують різні заходи із запобігання та протидії насильству, захисту його жертв, переслідування та покарання кривдників. Конвенція встановлює зв’язок поміж досягненням рівноправності між жінками та чоловіками та викоріненням насильства над жінками. Адже часто насильство чинять саме на основі гендерних стереотипів щодо жінок (наприклад, що жінка має підкорятися чоловікові, слухати його в усьому, якщо її вдарили, то у цьому є і її вина, не можна виносити сміття з хати). 

Також конвенція пропонує механізми контролю за дотриманням усіх вказаних у документі настанов, але активну роль у цьому мають відігравати саме парламент країни. І саме Верховна Рада має ратифікувати Стамбульську конвенцію.

Чому в Україні її досі не ратифікували?

Навколо конвенції точаться гарячі дискусії. Правозахисники, громадські активісти, представники громадських організацій вимагають реалізувати цей документ в Україні, але проти публічно виступає Рада церков та частина депутатів. І все тому, що у цьому документі згадується слово гендер. Церковники пов’язують це поняття із виникненням третьої статі та руйнуванням сімей.

Що таке гендер і чи він дійсно загрожує українській родині?

Якщо цей термін максимально спростити, то гендер — це соціальна стать. Тобто це певні очікування суспільства від кожної статі. Ці очікування не закладені природою, але суспільство хоче, щоб людина їх дотримувалася. Тому це і називають соціальною статтю, бо це такий собі «соціальний костюм», який соціум одягає на кожного. 

Наприклад, від жінок очікують, що вони мають уміти прибирати/прати/готувати для всієї родини. Хоча ці навички не закладені у жінок від природи, немає якихось генів, які б це визначали. Ці уміння є навичками, які отримують із практикою. Водночас від чоловіків таких навичок часто не вимагають.

Гендер не формує третьої статі. Розуміння гендеру допомагає побачити, які ролі є нав’язаними суспільством. Гендер не те, що не загрожує українській сім’ї, він може лише допомогти їй стати комфортнішим середовищем для усіх, коли від членів родини не вимагатимуть виконання нав’язаних зовні норм, а кожен сам зможе визначити, що він хоче робити (наприклад, якщо чоловікові комфортно доглядати за дітьми, а дружина хоче реалізувати себе у професії, то саме розуміння гендеру допоможе цим людям жити комфортно без дорікань оточення).

Як відреагує Президент?

Поки невідомо, але нагадаємо, що влітку 2019 року після парламентських виборів у «Слузі народу» заявляли, що ратифікація Стамбульської конвенції буде одним з перших законопроєктів, які розгляне парламент. Поки що цього не сталося.

Фото: pexels.com