Що таке Стамбульська конвенція?
Це міжнародна угода Ради Європи. Її повна назва звучить як Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами. Отже, Стамбульська конвенція — це документ, який прагне попередити домашнє насильство, захистити його жертв та покарати кривдників.
Україна уже підписала конвенцію?
Так, ще 11 листопада 2011 року. Але Україна досі не ратифікувала її. Проєкт Закону про її ратифікацію вносили до українського парламенту в листопаді 2016 року. Тоді він не набрав необхідної кількості голосів. Станом на травень 2020 року Стамбульську конвенцію ратифікували у 34 країнах.
У чому суть документа?
Це, фактично, перший міжнародний акт, який стосується саме насильства щодо жінок. У конвенції воно визнається і як порушення прав людини, і як вид дискримінації.
Конвенція пропонує державі, яка її ратифікує, встановити кримінальну відповідальність за основні види насильства стосовно жінок (переслідування, примусовий шлюб, ушкодження жіночих геніталій, примусовий аборт, примусова стерилізація) і забезпечити покарання за ці види насильства.
У документі описують різні заходи із запобігання та протидії насильству, захисту його жертв, переслідування та покарання кривдників. Конвенція встановлює зв’язок поміж досягненням рівноправності між жінками та чоловіками та викоріненням насильства над жінками. Адже часто насильство чинять саме на основі гендерних стереотипів щодо жінок (наприклад, що жінка має підкорятися чоловікові, слухати його в усьому, якщо її вдарили, то у цьому є і її вина, не можна виносити сміття з хати).
Також конвенція пропонує механізми контролю за дотриманням усіх вказаних у документі настанов, але активну роль у цьому мають відігравати саме парламент країни. І саме Верховна Рада має ратифікувати Стамбульську конвенцію.
Чому в Україні її досі не ратифікували?
Навколо конвенції точаться гарячі дискусії. Правозахисники, громадські активісти, представники громадських організацій вимагають реалізувати цей документ в Україні, але проти публічно виступає Рада церков та частина депутатів. І все тому, що у цьому документі згадується слово гендер. Церковники пов’язують це поняття із виникненням третьої статі та руйнуванням сімей.
Що таке гендер і чи він дійсно загрожує українській родині?
Якщо цей термін максимально спростити, то гендер — це соціальна стать. Тобто це певні очікування суспільства від кожної статі. Ці очікування не закладені природою, але суспільство хоче, щоб людина їх дотримувалася. Тому це і називають соціальною статтю, бо це такий собі «соціальний костюм», який соціум одягає на кожного.
Наприклад, від жінок очікують, що вони мають уміти прибирати/прати/готувати для всієї родини. Хоча ці навички не закладені у жінок від природи, немає якихось генів, які б це визначали. Ці уміння є навичками, які отримують із практикою. Водночас від чоловіків таких навичок часто не вимагають.
Гендер не формує третьої статі. Розуміння гендеру допомагає побачити, які ролі є нав’язаними суспільством. Гендер не те, що не загрожує українській сім’ї, він може лише допомогти їй стати комфортнішим середовищем для усіх, коли від членів родини не вимагатимуть виконання нав’язаних зовні норм, а кожен сам зможе визначити, що він хоче робити (наприклад, якщо чоловікові комфортно доглядати за дітьми, а дружина хоче реалізувати себе у професії, то саме розуміння гендеру допоможе цим людям жити комфортно без дорікань оточення).
Як відреагує Президент?
Поки невідомо, але нагадаємо, що влітку 2019 року після парламентських виборів у «Слузі народу» заявляли, що ратифікація Стамбульської конвенції буде одним з перших законопроєктів, які розгляне парламент. Поки що цього не сталося.
Фото: pexels.com