Яким має бути зміст листа? Він має бути політично нейтральним — не варто писати про оцінку військових дій чи політичних подій, адже Росія цензурує зміст листів. Крім цього, не варто передавати у листі інформацію, яка може зашкодити українським військовим.

Що саме можна писати? У листі можна розповісти про сімейні новини та додати до нього фото дітей. Головне — всіляко підтримуйте військовополоненого.

Яку інформацію не варто вказувати? Не варто повідомляти про ваше місце проживання, номери телефонів, електронні адреси та інші дані, які росіяни можуть використати для ідентифікації людини.

Чому важливе правильне оформлення листа? Правильне підписання та пакування листа допоможе пришвидшити його доставлення до військовополоненого. Для цього необхідно підготувати два конверти: внутрішній — меншого розміру, та зовнішній — більшого.

Куди надсилати листа? Ви можете надіслати лист за однією з таких адрес:

— Національне інформаційне бюро, ДП «Український національний центр розбудови миру», м. Київ, вул. Євгена Коновальця, 36-Б, літ. 2А;
— Громадська приймальня Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця, м. Київ, вул. Інститутська, 21/8.

Це безплатно? Так, листування військовополонених із рідними є безплатним — завдяки «Новій пошті».

Однак Росія неодноразово порушувала всі міжнародні правила, конвенції та норми, тому листи дозволяють надсилати не в усі місця утримання. В одному з матеріалів НЗЛ про військового бригади «Азов» та захисника Маріуполя, якого в лютому росіяни в окупованому Донецьку засудили до 24 років ув’язнення, його дівчина розповідала, що тримає зв’язок із нареченим за допомогою листів, які він надсилає з Донецького СІЗО. За словами дівчини, це дозволяють далеко не у всіх колоніях, де перебувають засуджені військовополонені. 

Проте це не означає, що не варто пробувати: під час останнього обміну у форматі «1000 на 1000» один зі звільнених військових — Антон — спілкуючись з рідними сказав, що листи допомагали йому триматися. 

«Я дуже щасливий, бо прочитав те, що [писала йому дівчина — ред.] у листі. Бо інколи в мене були такі думки, які … Рідко, але були», — каже хлопець.

За даними слідства, співробітники МКЧХ прибули до населеного пункту, щоб видати місцевим жителям паливні брикети для обігріву домівок. На момент обстрілу вони саме розвантажували доставлену допомогу. Троє чоловіків загинули на місці, один з постраждалих — у важкому стані. 

Черговий обстріл РФ вже прокоментував омбудсман України Дмитро Лубінець. Він каже, що МКЧХ знає про нього, однак мовчить.

Цитата. «Міжнародний комітет Червоного Хреста має офіційно і публічно визнати порушення Росією норм Женевських конвенцій. Чи невже в МКЧХ повністю стають байдужими навіть до смертей власних співробітників? Чи наскільки бояться говорити правду?!», — написав Лубінець. 

Фото: Дмитро Лубінець

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Гарантували збереження життя військовослужбовців гарнізону Маріуполь ООН, Міжнародний Комітет Червоного Хреста (МКЧХ), російська сторона та військово-політичне керівництво України. Про це на Facebook-сторінці пише командир бригади «Азов» Денис (Редіс) Прокопенко.

«Жоден із тих, хто давав бійцям Маріупольського гарнізону гарантії під час виходу з території «Азовсталі», не виконав своїх обіцянок», — пише Редіс.

Про це говорять і представниці «Спільноти Оленівки». Представники Червоного Хреста дійсно були в останні дні оборони на «Азовсталі», але вони лише фіксували вихід українців у полон. На зустрічі з омбудсменом Лубінцем родичам військових сказали, що організація не виступала гарантом.  

«Поки тривав вихід з «Азовсталі», нас запевняли, що це евакуація — це було велике інтерв’ю президента Володимира Зеленського. Там він перераховує низку країн, а також зазначає дві міжнародні організації — МКЧХ та ООН. А далі стався теракт в Оленівці, і якби дійсно були організації, які обіцяли безпечне перебування в полоні та обмін, то, мабуть, до них би в той же день звернувся президент України або керівник ГУР. Ми б побачили публічне звернення, але, на жаль, цього не було», — каже дружина пораненого військовополоненого під час теракту в Оленівці Анна. 

А що ООН. Там спочатку створили комісію, яка б мала розслідувати загибель полонених в Оленівці, але пізніше через відсутні гарантії безпеки її розформували. Родичі бійців разом з іншими правозахисними організаціями у вересні 2023 року підготували спільне звернення до Незалежної комісії ООН щодо необхідності розслідування теракту в Оленівці. Проте реакції поки немає. 

Про теракт в Оленівці вийшло два звіти Верховного управління Комісара ООН з прав людини. В одному з них зазначили, що теракт в Оленівці «не був спричинений ракетою HIMARS». Раніше такі тези поширювали росіяни. 

«В березні 2023 року Матільда Богнер [голова Місії ООН з прав людини в Україні] опублікувала кілька пунктів про Оленівку, відомо що допитали вони лише вісім свідків, були факти фіксування про ненадання своєчасної професійної медичної допомоги», — каже Анна. 

Україна також вимагає, щоб місія ООН якнайшвидше відновила свою роботу або була створили нову місію. Про це в другі роковини теракту заявив омбудсмен Дмитро Лубінець 

Що з покаранням винних. Днями СБУ повідомила про підозру екскерівництву колонії в Оленівці через загибель полонених.

«Мова йде про колаборанта Сергія Євсюкова — ексочільника так званої «Волноваської колонії «ДНР» у селищі Оленівка та його колишнього першого заступника – колаборанта Дмитра Нейолова. За даними слідства, обидва фігуранти перебували на «посадах», коли в ніч на 29 липня рашисти влаштували вибухи на території окупаційної тюрми», — інформують в установі. 

Розслідуванням керував Офіс Генерального прокурора.

Авторка тексту: Ірина Кравець

Фото: Reuters

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

«Сторони конфлікту зобов’язані забезпечити захист військовополонених від актів насильства, залякування та громадської цікавості, а також від наслідків військових дій. Тільки сторони конфлікту можуть остаточно забезпечити безпеку військовополонених», 一 йдеться у повідомленні.

Також МКЧХ повідомив, що й досі не має доступу до всіх військовополонених, включно з тими, кого утримують в Оленівці. Червоний Хрест надіслав запит на допуск до Оленівської виправної колонії, аби надати  медичне обладнання, засоби захисту та судово-медичні матеріали.

«Поки що ми не отримали доступу до військовополонених, які постраждали від атаки. Ми не маємо гарантій безпеки для здійснення такого візиту. Наша пропозиція пожертвувати устаткування залишається без відповіді», 一 повідомляє МКЧХ.

Фото: kyiv.media

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики