4 лютого — Всесвітній день боротьби з раком, який відзначається щорічно за ініціативою «Міжнародного союзу проти раку». За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, рак є однією з основних причин смерті у світі, на нього припало майже 10 мільйонів смертей у 2020 році, або кожна шоста смерть.

Наша держава посідає друге місце в Європі за темпами поширення онкозахворювань. Злоякісні новоутворення уражають кожного четвертого українця та кожну шосту українку, при цьому шанс захворіти істотно збільшується після 50-річного віку.

Тема Всесвітнього дня боротьби з раком у 2022-2024 роках — «Усунути прогалину в догляді». Кожна людина має можливість змінити ситуацію, неважливо, велику чи малу, але разом спільнота охорони здоров’я може досягти реального прогресу в зменшенні глобального впливу раку.

— Які симптоми дають зрозуміти, що з тобою щось не так і потрібно негайно звернутися до лікаря?

— Різні пухлини дають різну симптоматику. На ранніх стадіях онкологічні захворювання дуже часто взагалі не турбують, людина може навіть не підозрювати про наявність у неї злоякісного процесу. Варто прислухатися до свого організму та при появі неспецифічних скарг — загальна слабкість, безпідставний тривалий підйом температури тіла, нічна пітливість, порушення травлення тощо — звернутися до сімейного лікаря. 

Наразі у нашій системі охорони здоров’я відсутні масові профілактичні огляди, але активно розвивається система скринінгу та ранньої діагностики. На жаль, у реаліях воєнного стану доступ до спецдопомоги недоступний для багатьох громадян, а до скринінгу — і поготів.

— Які обстеження й у якому віці потрібно проходити, щоб запобігати хворобі або виявити її на ранніх стадіях?

— Враховуючи статистику захворюваності, МОЗ України рекомендує жінкам від 20 до 29 років проходити клінічне обстеження грудних залоз – 1 раз на рік, цитологічну діагностику (ПАП-тест) на рак шийки матки — з 21 року, 1 раз на 3 роки. Жінкам від 30 до 39 років: клінічне обстеження грудних залоз — 1 раз на рік, цитологічна діагностика (ПАП-тест) та тест на вірус папіломи людини (ВПЛ-тест) — 1 раз на 5 років. 

Жінкам від 40 до 49 років: клінічне обстеження грудних залоз — 1 раз на рік, мамографія — 1 раз на 2 роки, цитологічна діагностика (ПАП-тест) та тест на вірус папіломи людини (ВПЛ-тест) — 1 раз на 5 років. Жінкам від 50 років та старшим: клінічне обстеження грудних залоз — 1 раз на рік, мамографія — 1 раз на 2 роки, колоноскопія – 1 раз на 5 років.

Чоловікам 40-49 років варто 1 раз на рік проходити огляд в уролога та аналіз крові на ПСА-тест, а з 50 – щорічно урологічний огляд, ПСА-тест, і кожні 5 років — колоноскопія. Після 60 років інші обстеження призначає сімейний лікар чи терапевт за потребою.

— Профілактика раку: міф чи реальний спосіб вберегти власне здоров‘я?

— Так, вчасні обстеження — реальний спосіб зберегти своє здоров’я. Механізм виникнення онкологічного захворювання так само складний і до кінця не вивчений, на нього впливає дуже багато факторів, починаючи від впливів канцерогенів, генетичних мутацій і закінчуючи способом життя людини. Якщо бути уважним до себе та свого організму, можливо знизити ризик виникнення злоякісних захворювань. Саме на ранніх стадіях діагностування раку пацієнт має найкращі прогнози на одужання.

Відповідно до рекомендацій ВООЗ, ризик онкології можна знизити за допомогою дотримання загальновідомих принципів здорового способу життя:

• відмова від тютюну;
• підтримання здорової маси тіла;
• здорове харчування, включаючи фрукти та овочі;
• регулярна фізична активність;
• уникнення або зменшення вживання алкоголю;
• вакцинація проти вірусу папіломи людини та гепатиту В;
• уникнення ультрафіолетового випромінювання.

— Які види онкології на сьогодні є найрозповсюдженішими в Україні? Яка статистика тих, кому вдалося одужати?

— В Україні є велика проблема із підрахунком статистики в режимі реального часу. Немає нових даних щодо того, скільки пацієнтів одужало, скільки виїхало на лікування за кордон, скільки померло через війну, не маючи можливості вчасно отримати медичну допомогу, ліки тощо. Росія вбиває українців не тільки ракетами та кулями, а і знищує медичну інфраструктуру.

Згідно з даними Національного канцер-реєстру за 2020-2021 рік, у чоловіків на першому місці по захворюваності були рак трахеї, бронхів та легені, на другому — рак передміхурової залози, на третьому — немеланомні захворювання шкіри, на четвертому — колоректальний рак, на п’ятому — рак шлунку. 

Серед жінок на першому місці — рак молочної залози, на другому – рак тіла матки, на третьому — немеланомні злоякісні новоутворення шкіри, на четвертому — колоректальний рак, на п’ятому — рак шийки матки.

— Рак — спадкова хвороба? У яких випадках потрібно здавати генетичний аналіз, щоб убезпечити себе від небезпечного недугу?

— З поглибленням знань про геном людини з’являються нові дані про генетичну обумовленість деяких випадків онкологічних захворювань. На сьогодні доведений зв’язок мутації BRCA1/2 з підвищеним ризиком виникнення раку молочної залози, яєчників, простати та підшлункової залози. 

Активно досліджуються випадки сімейних онкопатологій та спадкових синдромів. На теренах України все доступнішими стають медичне генетичне консультування та генетичні дослідження. Для кожного поглибленого генетичного аналізу мають бути чіткі покази, не варто займатися самодіагностикою та самолікуванням без лікарського нагляду. 

— Куди звертатися та як діяти, якщо помітили зміни у власному організмі?

— Якщо відзначаєте погіршення загального самопочуття, зверніться до сімейного лікаря, який збере анамнез, проведе первинний огляд, надасть електронне направлення на безоплатні додаткові обстеження. Наприклад, тут ви можете знайти пам’ятку від МОЗ, як отримати безкоштовне обстеження КТ. 

Важливо не витрачати час на альтернативну медицину та недоказові методи лікування. Сода, трави, гриби, перекис, АСД, керосин, отрути, п’явки, настій абрикосових кісточок, гомеопатія, голодування тощо — все це не лікує рак і не має нічого спільного з принципами доказової медицини.

— Як обрати лікаря-онколога та довіритися йому?

— Довіра між пацієнтом та онкологом дійсно є одним із ключових факторів успішного лікування. Перед походом до лікаря варто підготуватись та написати список запитань, які вас турбують, щоб не забути про важливі деталі на прийомі. Кожен пацієнт має чітко знати свій діагноз, стадію та протокол лікування. 

Професійна думка іншого/их лікарів — нормальна практика в онкології. Бажано проконсультуватися у двох-трьох спеціалістів, добре, якщо всі вони представлятимуть різні медичні заклади. Цей процес ні в якому випадку не означає недовіру до лікаря, а лиш дає впевненість про правильність призначеного лікування, адже пацієнт і лікар — одна команда, яка бореться проти спільного ворога. Ви можете знайти свого лікаря запитавши рекомендації у пацієнтських спільнотах, наприклад, у групі підтримки дорослих онкопацієнтів «Inspiration family. Все про рак».

— Лікування онкології під звуки сирен: з якими труднощами зіштовхувалися ви та ваші пацієнти за майже 12 місяців повномасштабного вторгнення?

— Війна суттєво загострила проблеми, які й так існували. Зараз в онкопацієнтів дві війни: з Росією та ворогом всередині. Перші тижні війни були надзвичайно важкими. Ми отримували сотні повідомлень від пацієнтів, які були розгубленими та не знали, що робити. Чи працюватимуть лікарні та аптеки, як туди доїхати, чи будуть ліки, чи працює променева терапія, чи можна робити аналізи та обстеження. Пацієнти, які зустріли 24 лютого у лікарні так і залишились там жити на деякий час, разом із медичним персоналом.

Спільно із міжнародними організаціями почали координацію на безкоштовне лікування онкопацієнтів за кордоном, згодом запрацювала медична евакуація від Міністерства охорони здоров‘я. Країни Європи надають статус тимчасового захисту українцям, який включає медичне страхування, проте отримання лікування за кордоном — дуже непростий процес. 

Зараз є великі прогалини із державними закупівлями навіть базових препаратів для хіміотерапії, щобільше, пацієнти не можуть придбати їх навіть за власні кошти в аптеках, бо вони просто відсутні. На жаль, у зв’язку з цим з’явилось багато шахраїв, які торгують підробками. 

— Яку пораду дасте українцям, які запідозрили в себе чи своїх близьких цю підступну хворобу?

— Не хочеться казати вже заїжджену фразу «рак не вирок», проте це дійсно так. Не потрібно опускати руки, зіштовхнувшись з онкологічним діагнозом. Завжди пам’ятайте про свої права на безоплатні послуги, не втрачайте дорогоцінний час, знайдіть «свого» лікаря-онколога, якому зможете щиро довіритися й починайте лікування. Важливо не соромитися просити про допомогу у близьких та друзів, адже ніхто не має проходити цей складний та довгий шлях наодинці.

Фото: santeenafrique.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики