49-річний Андрій Козир до 2022-го жив у Польщі, але повернувся до України й став на її захист. «Знаєте, ми так гордились в селі, коли дізнались, що Козирі з Польщі повернулись. У нас в країні багато хто ховається, тікає за кордон. А вони — навпаки», — ділилися місцеві.

Ракета типу «Іскандер» влучила в місце поминального обіду. Серед загиблих, зокрема, члени родини Андрія Козира: син (24 роки) і донька (22 роки), невістка (20 років), дружина, сестра, теща і тесть, дядько, двоюрідний брат, племінник, друзі, а також 8-річна дитина, мешканці села й працівники кафе. Загалом — 59 людей.

Навідниками ракети СБУ назвала двох місцевих — братів Володимира й Дмитра Мамонів. У минулому — українських правоохоронців. Від початку жовтня 2023-го вони збирали інформацію про перепоховання загиблого воїна, яку згодом передали ворогам. Їм обом оголосили підозри в державній зраді й низці інших злочинів. Обвинувальні акти вже відправили до суду. Брати переховуються на території Росії та досі залишаються не покараними.

Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков в коментарі про теракт у Грозі заявив, що Росія «не завдає ударів по цивільному населенню, а працює зі скупченням військових та армійського керівництва». Натомість в управлінні Верховного комісара ООН з прав людини підтвердили, що всі 59 загиблих були цивільними.

У липні 2024-го на місці знищеного кафе відкрили меморіал пам’яті. 

Авторка тексту: Роксолана Кривенко

Фото: radiosvoboda.org

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Нагадаємо, 8 травня РФ атакувала Одещину ракетами типу Х-22 з бомбардувальників. Також через ракетний обстріл Миколаївської області 7 травня пошкоджено мобільний шпиталь організації Червоного Хреста. 

Фото: ДСНС України

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

«Такий трибунал дасть змогу засудити не тільки безпосередніх виконавців військових злочинів, але і вище керівництво РФ», — пояснив посадовець. Він також додав, що у резолюції були враховані й інші побажання України. 

Зокрема, збільшення поставок озброєння, розробка конкретних кроків щодо вступу України до НАТО та створення механізму стягнення репарацій з Росії за завдані збитки. У документі також закріпили принцип, що НАТО буде підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно.

За словами Єгора Чернєва, делегати відзначили, що українська армія однозначно посилить НАТО, а тому членство України є бажаним та важливим і для самого Альянсу. «Прийняття цієї резолюції — це важливий політичний крок, який відображає настрої у західних парламентських колах, а тому впливає на керівництво країн у прийнятті рішень», — додав голова постійної делегації України в Парламентській асамблеї НАТО. 

Нагадаємо, 16 листопада нижня палата парламенту Чехії ухвалила резолюцію, у якій назвала нинішній російський режим терористичним. Раніше це зробила парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) та парламент Естонії. 

Одна з поправок до проєкту пропонує забезпечити відповідальність Росії за порушення міжнародного права й визнати Російську Федерацію державою-терористом.

У своєму виступі перед ПАРЄ Володимир Зеленський заявив, що дипломатії з агресором сьогодні бути не може й всі країни світу мусять підтримати тиск на Російську Федерацію, шляхом її дипломатичної ізоляції.

Фото: kanaldom.tv

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики