Як і для чого створили «Мрію»?

У 80-ті роки Радянський Союз потребував літака, який мав возити блоки ракети «Енергія» і корабель «Буран». Так і виникла ідея створити «Мрію», яка мала зробити свій внесок у космічну сферу СРСР. У жовтні 1986 року затвердили технічно-тактичне завдання літака, а вже через два роки Ан-225 вперше здійняли у повітря на чолі з льотчиком-випробувачем Галуненком. 

Щоб побачити «Мрію», у Бориспіль навіть прибув Генеральний секретар Компартії Горбачов. Під час цього візиту прийняли історичне рішення — надати у розпорядження Авіаційного науково-технічного комплексу (тепер це Держпідприємство «Антонов») двох літаків Ан-124. Саме ця постанова відкрила широку дорогу для комерційних перевезень на «Русланах» і стала поштовхом для створення авіатранспортного підрозділу «Авіалінії Антонова». 

У березні 1989 року «Мрію» підняли в повітря з вантажем 156,3 тонни. Під час польоту, який тривав 3 години 45 хвилин, встановили 110 світових рекордів. Вже у травні Ан-225 стартував з аеродрому в Байконурі з повітряно-космічним літаком «Буран» масою понад 60 тонн. 

Розпад Радянського Союзу призвів до того, що на космічну сферу не було ні часу, ні ресурсів. «Мрія» припинила свої польоти аж до 2001 року. 

Чим особливий найбільший у світі літак? 

Українська «Мрія» є доказом того, що плоди нашої уяви можуть стати реальними. Багато років тому ніхто й подумати не міг, що наш літак увійде в історію як найбільший у світі. Чим ще прославився Ан-225? 

Спочатку планували створити два екземпляри літака. Врешті збудували лише один. За різними оцінками, готовність другого Ан-225 становить від 60 до 70%.

Літак «Мрія» встиг побувати на всіх континентах, окрім Антарктиди. За цей час на борту перевозили гуманітарні вантажі для постраждалих від стихійних лих, великогабаритні вантажі (локомотив, лопаті вітрогенератора) і навіть різдвяні подарунки для ВІЛ-позитивних людей та людей зі СНІД в Африці.

Виставка галереї у повітрі — звучить як щось нереальне, правда? Однак українському літаку навіть таке під силу. 27 вересня 2012 року, в день відкриття  аерокосмічного салону «АвіаСвіт-ХХΙ», Ан-225 злетів на висоту 10150 метрів з виставкою галереї «Глобус» (500 картин 120 художників). 

Чому АН-225 не евакуювали перед повномасштабним вторгненням?

За інформацією видання Bild, напередодні 24 лютого 2022 року Ан-225 мав вирушати в Лейпциг (Німеччина), де були заготовлені місця для прихистку українських літаків. Під час переговорів 21 лютого погодили, що «Мрія» та ще один літак прибудуть у німецький аеропорт 25 лютого. 

«Екіпаж і пілоти сиділи в повністю заправленому паливом вантажному літаку ввечері напередодні початку війни, але, за словами капітана Дмитра Антонова, їм не дозволили злетіти за вказівкою вищого керівництва», — пише Bild. 

«Укроборонпром» зазначає, що на момент вторгнення «Мрія» перебувала на ремонті, тому не могла вилетіти. 

Що сталося з літаком 27 лютого 2022 року? 

У цей день стало відомо, що найбільший український літак знищили загарбники внаслідок атаки на Гостомель (поблизу Києва). Від початку повномасштабного вторгнення за аеропорт йшли запеклі бої. Росія намагалася посадити свій десант і взяти територію летовища під контроль. Під час атак «Мрія» згоріла. 

«Росія поцілила в «Мрію» як символ можливостей української авіації. Ан-225 «Мрія» — авіаційний гігант, на рахунку якого рекорди з перевезення максимального комерційного вантажу та найдовшого і найважчого в історії авіації моновантажу, вантажності. На жаль, сьогодні ці опції втрачені», — заявив «Укроборонпром». 

Чи буде в України ще одна «Мрія»?

Від моменту знищення літака точаться дискусії щодо її відновлення. Немає одностайної думки щодо того, чи потрібно добудовувати другий екземпляр літака, чи намагатися відновити напів знищений Ан-225. 

«Окупанти зруйнували літак, але не зможуть зруйнувати нашу спільну мрію. Вона обов’язково відродиться. За орієнтовними підрахунками на це знадобиться більше ніж 3 млрд доларів та понад 5 років. Наше завдання зробити так, аби ці витрати покрила саме Російська Федерація, яка завдала умисної шкоди українській авіації та сектору вантажних авіаційних перевезень», — йдеться у заяві «Укроборонпрому».

Авторка тексту: Соломія Добрянська 

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

«Гусєв у ракетній програмі був не просто наглядачем як голова концерну, а безпосереднім координатором. Там завал. Є ще «дрон на тисячу кілометрів», але його ніхто не може знайти, де він і хто його випускає. А президент запитує: «Де ракети? Де дрони?» — повідомило джерело з оточення президента Володимира Зеленського. 

Нагадаємо, 20 червня речниця держконцерну «Укроборонпрому» Наталія Сад поширила інформацію, що Україна успішно використала ударний безпілотник з дальністю ураження на тисячу кілометрів. Як ілюстрацію новини опублікувала фото з головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним, командувачем Повітряних сил Миколою Олещуком та директором концерну Юрієм Гусєвим з підписом: «Після успішного застосування нашого безпілотника на 1000 км».

У матеріалі нижче розповідаємо про скандальні звільнення посадовців з державних підприємств.

Що там з ракетною програмою в «Укроборонпромі»?

Концерн визнав, що існують проблеми з реалізацією ракетної програми. Частина програми — успішно виконана. Проте «деякі питання подальшої її реалізації залишаються невирішеними».

В організації повідомили, що, за дорученням вже колишнього очільника Гусєва, у березні-квітні провели перевірку щодо встановлення причин невиконання окремих заходів ракетної програми. А результати 25 квітня надіслали до Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості та Департаменту контррозвідки Служби безпеки України.

«Антонов» звільнив радницю гендиректора. Чому?

Державне підприємство «Антонов» 27 червня розірвало трудовий договір із радницею генерального директора Аліною Левченко. Звільнення — реакція на розслідування журналістів Bihus.Info. Зокрема, 31 травня «Антонов» за ініціативи «Укроборонпрому» призначав проведення службової перевірки щодо інформації Bihus.Info.

Під час розслідування журналісти з’ясували, що народний депутат Богдан Торохтій під час воєнного стану разом зі своєю дружиною Аліною Левченко виїжджав за кордон на відпочинок, а саме в Болгарію у серпні 2022 року незадовго до другої річниці їхнього шлюбу. До того ж родина Торохтія встигла змінити три авто за час повномасштабного вторгнення. Зокрема, Mercedes-Benz G400 2020 року випуску, вартість якого п’ять мільйонів грн, змінили на Range Rover (приблизно 6,8 мільйона грн), а це авто — на електромобіль Mercedes-Benz EQS 580 2022 року (теж близько 6,8 мільйона грн).

Нагадаємо, що раніше на «Антонові» Служба безпеки затримала колишнього гендиректора Сергія Бичкова та іншого посадовця цього держпідприємства за перешкоджання підготовці оборони аеродрому в Гостомелі у 2022 році. Зокрема, вони неодноразово відмовляли Нацгвардії у будівництві захисних споруд на території летовища, що й призвело до захоплення стратегічно важливого об’єкта столиці.

Кейс «Мотор Січі»: коли керівники державного підприємства — колаборанти

19 червня колишнього керівника «Мотор Січі» В’ячеслава Богуслаєва та начальника Департаменту зовнішньоекономічної діяльності цього підприємства заарештували без можливості внесення застави. Їх підозрюються у пособництві державі-агресору. Згідно зі слідством, ці колаборанти діяли у змові з наближеними до Кремля представниками російської корпорації «Ростех». 

Також завдяки розслідуванню «Схем» стало відомо, що «Мотор Січ» під керівництвом Богуслаєва роками продавала авіадвигуни підсанкційним компаніям з Ірану.

Фото: Укроборонпром

The Ukrainians Media — 9 років. Підтримуйте розвиток якісної української журналістики. Приєднуйтеся до нашої Спільноти