Що відомо? До добірки потрапила фотографія «В обіймах родини» — фотографки Анастасії Тейлор-Лінд. На світлині зображено українського хлопчика Тимофія Цвєткова у футболці з написом «Мій тато носить форму ЗСУ». Хлопчика обіймає його тітка Ольга Грінік.

Про що світлина? В описі під фото йдеться, що під час повномасштабного вторгнення життя родини хлопчика стало неспокійним та крихким як ніколи. Оскільки батько Тимофія воював на фронті, а його рідне місто окупували російські війська, сім’я була змушена евакуюватися до центральної України.

Хто фотографка? Анастасія Тейлор-Лінд — англійсько-шведська фотографка та поетка, працює в жанрі документальної фотографії. Жінка фільмує війну в Україні від самого її початку. Зокрема разом із українською фотографкою Алісою Соповою вони документують життя родини Грініків понад сім років.

Нагадаємо. Анастасія Тейлор-Лінд також постраждала від повномасштабної війни: у 2023 році вона зазнала травми мозку внаслідок російського ракетного удару по Краматорську.

Довідка. National Geographic — відомий міжнародний науково-популярний журнал, що видається Національним географічним товариством США.

«Однак Україні все ще потрібно більше систем ППО, щоб захистити наш народ від російського терору. Тому що цивільна інфраструктура залишається основною метою російських ударів», — говорять у відомстві.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Як і для чого створили «Мрію»?

У 80-ті роки Радянський Союз потребував літака, який мав возити блоки ракети «Енергія» і корабель «Буран». Так і виникла ідея створити «Мрію», яка мала зробити свій внесок у космічну сферу СРСР. У жовтні 1986 року затвердили технічно-тактичне завдання літака, а вже через два роки Ан-225 вперше здійняли у повітря на чолі з льотчиком-випробувачем Галуненком. 

Щоб побачити «Мрію», у Бориспіль навіть прибув Генеральний секретар Компартії Горбачов. Під час цього візиту прийняли історичне рішення — надати у розпорядження Авіаційного науково-технічного комплексу (тепер це Держпідприємство «Антонов») двох літаків Ан-124. Саме ця постанова відкрила широку дорогу для комерційних перевезень на «Русланах» і стала поштовхом для створення авіатранспортного підрозділу «Авіалінії Антонова». 

У березні 1989 року «Мрію» підняли в повітря з вантажем 156,3 тонни. Під час польоту, який тривав 3 години 45 хвилин, встановили 110 світових рекордів. Вже у травні Ан-225 стартував з аеродрому в Байконурі з повітряно-космічним літаком «Буран» масою понад 60 тонн. 

Розпад Радянського Союзу призвів до того, що на космічну сферу не було ні часу, ні ресурсів. «Мрія» припинила свої польоти аж до 2001 року. 

Чим особливий найбільший у світі літак? 

Українська «Мрія» є доказом того, що плоди нашої уяви можуть стати реальними. Багато років тому ніхто й подумати не міг, що наш літак увійде в історію як найбільший у світі. Чим ще прославився Ан-225? 

Спочатку планували створити два екземпляри літака. Врешті збудували лише один. За різними оцінками, готовність другого Ан-225 становить від 60 до 70%.

Літак «Мрія» встиг побувати на всіх континентах, окрім Антарктиди. За цей час на борту перевозили гуманітарні вантажі для постраждалих від стихійних лих, великогабаритні вантажі (локомотив, лопаті вітрогенератора) і навіть різдвяні подарунки для ВІЛ-позитивних людей та людей зі СНІД в Африці.

Виставка галереї у повітрі — звучить як щось нереальне, правда? Однак українському літаку навіть таке під силу. 27 вересня 2012 року, в день відкриття  аерокосмічного салону «АвіаСвіт-ХХΙ», Ан-225 злетів на висоту 10150 метрів з виставкою галереї «Глобус» (500 картин 120 художників). 

Чому АН-225 не евакуювали перед повномасштабним вторгненням?

За інформацією видання Bild, напередодні 24 лютого 2022 року Ан-225 мав вирушати в Лейпциг (Німеччина), де були заготовлені місця для прихистку українських літаків. Під час переговорів 21 лютого погодили, що «Мрія» та ще один літак прибудуть у німецький аеропорт 25 лютого. 

«Екіпаж і пілоти сиділи в повністю заправленому паливом вантажному літаку ввечері напередодні початку війни, але, за словами капітана Дмитра Антонова, їм не дозволили злетіти за вказівкою вищого керівництва», — пише Bild. 

«Укроборонпром» зазначає, що на момент вторгнення «Мрія» перебувала на ремонті, тому не могла вилетіти. 

Що сталося з літаком 27 лютого 2022 року? 

У цей день стало відомо, що найбільший український літак знищили загарбники внаслідок атаки на Гостомель (поблизу Києва). Від початку повномасштабного вторгнення за аеропорт йшли запеклі бої. Росія намагалася посадити свій десант і взяти територію летовища під контроль. Під час атак «Мрія» згоріла. 

«Росія поцілила в «Мрію» як символ можливостей української авіації. Ан-225 «Мрія» — авіаційний гігант, на рахунку якого рекорди з перевезення максимального комерційного вантажу та найдовшого і найважчого в історії авіації моновантажу, вантажності. На жаль, сьогодні ці опції втрачені», — заявив «Укроборонпром». 

Чи буде в України ще одна «Мрія»?

Від моменту знищення літака точаться дискусії щодо її відновлення. Немає одностайної думки щодо того, чи потрібно добудовувати другий екземпляр літака, чи намагатися відновити напів знищений Ан-225. 

«Окупанти зруйнували літак, але не зможуть зруйнувати нашу спільну мрію. Вона обов’язково відродиться. За орієнтовними підрахунками на це знадобиться більше ніж 3 млрд доларів та понад 5 років. Наше завдання зробити так, аби ці витрати покрила саме Російська Федерація, яка завдала умисної шкоди українській авіації та сектору вантажних авіаційних перевезень», — йдеться у заяві «Укроборонпрому».

Авторка тексту: Соломія Добрянська 

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Нагадаємо, 4 грудня під завалами в Новогродівці знайшли тіло 8-річної дівчинки. Читайте більше про це тут.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

На своїй сторінці у фейсбуці музей оголосив програму. У межах проєкту щочетверга відбуватиметься показ окремих частин декору Червоної вітальні, станкового живопису та малюнків Вільгельма Котарбінського з музейної збірки. Деякі роботи Вільгельма Котарбінського можна буде побачити та почути коментарі кураторів музею тільки у четвер. З середи по неділю у межах проєкту можна буде побачити 84 поштові картки з приватної колекції професора Олександра Васильовича Жуковського (1890–1957) та книжки з бібліотеки Музею Ханенків.

Довідка. Вільгельм Котарбінський — польсько-український художник-монументаліст. Він брав участь у розписі Володимирського собору. Разом з іншими митцями, зокрема з  Владиславом Галімським, Євгеном Вжещем та Яном Станіславським, заснував Товариство київських художників.

Авторка: Добаріна Анастасія

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Загалом, фонд захисних споруд збільшився більше ніж утричі, що дозволяє забезпечити захист майже половини населення країни.

Фото: Military Media Center 

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Угорські війська були спрямовані на забезпечення гуманітарної допомоги біженцям, захист кордону в разі можливого перетину українськими військовими підрозділами та готовність надати швидку підтримку в разі необхідності.

Перша причина —запобігти гуманітарній кризі та потоку біженців. Угорщина розуміла, що прикордонники самостійно не зможуть впоратися з великою кількістю переселенців, тому військові ресурси залучили для гуманітарної допомоги, забезпечення наметів, медичного обслуговування, ліжок та харчування.

Друга причина — історичний досвід угорських військових. Керівники тамтешньої армії мали досвід югославської війни 1990-х років, коли військові підрозділи із Сербії та Хорватії перетинали кордон Угорщини. Через це угорські військові вважали, що в разі розпаду України окремі українські підрозділи можуть спробувати перетнути кордон зі зброєю в руках, шукаючи прихистку від війни. Тому угорські сили готувалися до можливого роззброєння таких угрупувань, якщо вони перетнуть кордон.

Третій мотив — привабливість понтонів (плавуча опора для кранів, наплавних мостів; використовується і як засіб переправи) для росіян. Угорщина готувалася до можливого удару Росії по мостах, зокрема по мосту Чоп — Захонь, який є ключовим пунктом перетину кордону. Тому угорці спільно з українською стороною мали плани швидко навести понтонну переправу через річку Тиса, щоб допомогти біженцям перетнути кордон.

Андраш Рац також наголосив, що координація та співпраця з українською стороною були не лише напередодні 24 лютого, але і в перші дні війни. Уже після початку вторгнення Росії деякі українські цивільні літаки змогли безпечно сісти в угорських аеропортах. Це — результат заздалегідь розробленого плану та співпраці авіаційних служб. Угорщина зосереджувала свої зусилля на підготовку до можливих гуманітарних та безпекових наслідків, які могли виникнути в разі загострення конфлікту на кордоні України з Росією. Головна мета — зберегти безпеку та надати допомогу у разі необхідності.

Фото: bbc.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Євгенія Бєлорусець створила «Київський щоденник війни», у якому йдеться про події в столиці в перші тижні повномасштабного вторгнення Росії. Торік авторка отримала за цей щоденник літературну премію Горнста Бінгеля. А 7 березня «Щоденник війни» вийшов друком у США.

Вручення нагороди відбулося 8 травня в представництві Єврокомісії в Берліні.

Фото: suspilne.media

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики