Чому це важливо. У музеї Ханенків експонуватимуть старовинне мистецтво вперше від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. 

Цитата. «Це знак підтримки і єднання у боротьбі за цивілізаційні цінності, які є нашим спільним ґрунтом. Цей проєкт є величезним подарунком для наших відвідувачів, які дуже скучили за класичним мистецтвом. Він є також знаком солідарності з музеєм, до того ж ми відкриваємо його до Міжнародного дня музеїв.

І найважливіше, він є демонстрацією того, що музеї ніколи не аполітичні, і саме такі рішення, проєкти, позиція Віллема і його команди демонструють нам силу мистецтва і культурного діалогу», — повідомила генеральна директорка музею Ханенків Юлія Ваганова. 

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Перше знайомство з мистецтвом

Батько Олекси працював у вельмож, маєтки яких були оздоблені гравюрами та картинами. Так хлопець відкрив для себе світ мистецтва. Інженер-лісівник Генрик Павляс оплатив для нього навчання в Одесі, у майстерні Пилипа Клименка. Там Олекса разом з вчителем працював над іконостасом, розписував храми. Тоді він малював море, однак ці картини не збереглися до наших днів. 

Навчання у Кракові

Можливість навчатися у Польщі майбутній митець отримав завдяки Бжозовським — роботодавцям свого батька. Талант Олекси помічали професори, він отримував нагороди за свої досягнення, знайомився з інтелігенцією. Однак період у Кракові був нелегким для чоловіка. 

Новаківський переживав фінансові труднощі, тому поєднував навчання і заробіток, малюючи портрети. Коли Бжозовські перестали надавати стипендію, художник тимчасово припинив навчання. Та все ж у 1900 році успішно закінчив його.

Любов усього життя

Вдова, у якої мешкав Новаківський у селі Могила, мала доньку Анну-Марію. Саме вона стала майбутньою дружиною митця. До речі, у деяких джерелах вказують, що насправді її звали Маріанна-Розалія. Вінчав закоханих митрополит Андрей Шептицький, який на той момент вже був знайомий з Новаківським.

У подружжя було двоє дітей. З ними художник часто відвідував Шептицького. Жінка померла досить рано — у віці 37 років. Ще через 10 років не стало і самого Олекси. Образ жінки неодноразово трапляється у його роботах.

Дружба з Голубовським

Другом Олекси був також Іван Голубовський. Він надавав юридичні послуги, допомагав Новаківському подолати матеріальні труднощі. Також написав твір про нього — «Розмахом могутніх крил». Саме Голубовський був з митцем в його останні дні. Він зібрав колекцію картин Новаківського.

Відродження пам’яті про митця

Радянська влада стерла значну частину спадщини художника, зокрема картин. Про Новаківського певний час майже не говорили, особливо про його стосунки з Андреєм Шептицьким, українськими інтелігентами тощо. 

У 1972 році у Львові відкрили художньо-меморіальний музей Олекси Новаківського. Він розташований у будинку, де жив і творив митець. Деякі картини Новаківського розміщені за кордоном.

Авторка тексту: Альона Тихоненко

Фото: risu.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Екстер народилася у польському Білостоку в родині білоруського єврея та грекині. Коли дівчинці було два, її сім’я переїхала в Україну. Тут вона навчалася із Богомазовим та Архипенком, майбутніми геніями авангарду, і брала уроки в українського художника Пимоненка. Екстер багато подорожувала та жила між Києвом, Санкт-Петербургом, Москвою, Віднем та Парижем. Відкрила у Києві майстерню живопису, яка стала осередком зборів тогочасної творчої молоді, організовувала чимало виставок. У 1914 році Екстер написала «Натюрморт з писанками», яким надихнула всесвітньо відомого Пабло Пікассо на використання кольорів у кубізмі. Мисткиня також спілкувалася з українським художником-авангардистом Казимиром Малевичем. Подейкують, що тільки вона могла заходити у майстерню, де той працював над новими картинами та придумав течію супрематизм. 

Мисткиня захоплювалася керамікою із села Дубинці (нині Київська область). У її роботах можна з легкістю віднайти мотиви гончарства, яке Олександра привезла із собою в еміграцію до Франції. Ася (так її називали друзі) була не лише талановитою художницею, а й реформаторкою сценографії. За це її називали «Пікассо сценографії». Вона першою почала створювати об’ємні багатоярусні декорації замість пласких намальованих. Наполягала на співзвучності театральних костюмів з кольоровим рішенням фону і запропонувала розмальовувати обличчя акторів. 

Дослідники футуризму назвали Олександру Екстер «амазонкою українського авангарду», але РФ записала її в ряди власних митців через зв’язок художниці з Росією та її вплив на російський авангард. Хоча Екстер більшу частину свого життя прожила в Києві, заснувала там власну школу і щиро захоплювалася українським мистецтвом.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Авторка тексту: Діана Горон

На своїй сторінці у фейсбуці музей оголосив програму. У межах проєкту щочетверга відбуватиметься показ окремих частин декору Червоної вітальні, станкового живопису та малюнків Вільгельма Котарбінського з музейної збірки. Деякі роботи Вільгельма Котарбінського можна буде побачити та почути коментарі кураторів музею тільки у четвер. З середи по неділю у межах проєкту можна буде побачити 84 поштові картки з приватної колекції професора Олександра Васильовича Жуковського (1890–1957) та книжки з бібліотеки Музею Ханенків.

Довідка. Вільгельм Котарбінський — польсько-український художник-монументаліст. Він брав участь у розписі Володимирського собору. Разом з іншими митцями, зокрема з  Владиславом Галімським, Євгеном Вжещем та Яном Станіславським, заснував Товариство київських художників.

Авторка: Добаріна Анастасія

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.