Екстер народилася у польському Білостоку в родині білоруського єврея та грекині. Коли дівчинці було два, її сім’я переїхала в Україну. Тут вона навчалася із Богомазовим та Архипенком, майбутніми геніями авангарду, і брала уроки в українського художника Пимоненка. Екстер багато подорожувала та жила між Києвом, Санкт-Петербургом, Москвою, Віднем та Парижем. Відкрила у Києві майстерню живопису, яка стала осередком зборів тогочасної творчої молоді, організовувала чимало виставок. У 1914 році Екстер написала «Натюрморт з писанками», яким надихнула всесвітньо відомого Пабло Пікассо на використання кольорів у кубізмі. Мисткиня також спілкувалася з українським художником-авангардистом Казимиром Малевичем. Подейкують, що тільки вона могла заходити у майстерню, де той працював над новими картинами та придумав течію супрематизм. 

Мисткиня захоплювалася керамікою із села Дубинці (нині Київська область). У її роботах можна з легкістю віднайти мотиви гончарства, яке Олександра привезла із собою в еміграцію до Франції. Ася (так її називали друзі) була не лише талановитою художницею, а й реформаторкою сценографії. За це її називали «Пікассо сценографії». Вона першою почала створювати об’ємні багатоярусні декорації замість пласких намальованих. Наполягала на співзвучності театральних костюмів з кольоровим рішенням фону і запропонувала розмальовувати обличчя акторів. 

Дослідники футуризму назвали Олександру Екстер «амазонкою українського авангарду», але РФ записала її в ряди власних митців через зв’язок художниці з Росією та її вплив на російський авангард. Хоча Екстер більшу частину свого життя прожила в Києві, заснувала там власну школу і щиро захоплювалася українським мистецтвом.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Авторка тексту: Діана Горон