Куїнджі — український художник грецького походження, який народився у Маріуполі.

«Там також прибрали ганебну згадку про те, що «artist celebrating both in russia and Ukraine». І нарешті додали хто саме зруйнував музей в Маріуполі — росіяни. Нагадаю, що ця робота в постійній експозиції і про це читають тисячі, а то й десятки тисяч людей», — зазначає Семенік.

Крім цього, музей виправив назву відомої картини Едгара Дега з «російських танцівниць» на «танцівниця в українському вбранні».

Фото: ukrinform.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Перші п’ять патчів з образами птаха, які можна побачити у вишитих доробках Полтавщини, Буковини, Київщини, Поділля та Чернігівщини, створила дизайнерка Марія Кінович. 

За її словами, символ птахів у вишивках регіонів України об’єднує та водночас демонструє різноманітність. Окрім цього, через зображення пташки як персонажа значно простіше передати характер, з яким людина себе асоціює.

«Радіємо, що дигітально колекція музею продовжує жити та надихати інших, що надбання наших предків стає відправною точкою для починань сучасників. Особливо зараз, коли вкотре в історії намагаються знищити нашу спадщину та ідентичність. Маленькі елементи стилізованих пташок з традиційних орнаментів різних етнографічних регіонів — влучне нагадування про своє коріння у повсякденності», — зазначили наукові співробітники Музею Івана Гончара.

Згодом S-cape планує доповнити колекцію іншими моделями, що будуть присвячені решті етнографічних регіонів України. 

Переглянути колекцію Sila Ptakha можна за посиланням.

Фото: пресслужба S-cape

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

За чотири дні (від 31 жовтня до 3 листопада) росіяни вивезли з музею п’ять фур та два автобуси експонатів та оргтехніки. Під час викрадення однієї з кращих колекцій України навколо музею стояли блокпости. 

Про делікатне ставлення до старовинних раритетів навіть не йшлося, — наголошує музей. Картини не запаковували спеціальним чином для перевезення, а замотували в якесь ганчір’я.

Вантаж спрямували до Криму, і він прибув до Центрального музею Тавриди у Сімферополі на фурах без номерів. Працівники Херсонського художнього музею впізнали на світлинах їхні твори мистецтва. 

Фото: ukrinform.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Історико-краєзнавчий музей у селі Іванків Київської області постраждав від бомбардування російськими загарбниками вже на другий день повномасштабного вторгнення. Саме там перебувала колекція картин відомої української художниці Марії Примаченко, частину творінь якої усе ж вдалося врятувати робітникам музею.

Міністерство культури та інформаційної політики України у колаборації з Vodafone підготували 3D-тур музеєм. Тепер у всіх охочих є змога подивитися в онлайн-форматі на те, що залишилось від музею: від вікон, через які рятували експонати, до місця влучання ракет, що вщент спалили дерев’яну будівлю.

Фото: телеграм-канал Мінкульту.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше.Згідно з указом, держава виділяє кошти на реконструкцію будинку для створення музею на вулиці Володимира Винниченка 10, у Києві. Просування реклами щодо створення сучасного центру повинен забезпечити Уряд.

Контекст. Президент України разом з дружиною Оленою нещодавно відвідали виставку Івана Марчука «Я ЄСМЬ…» та привітали його з 85-річчям. Під час розмови з митцем Президент зауважив, що «було б круто для України, щоб люди могли відвідувати Ваш музей», пише УП. 

Довідка. Іван Марчук — єдиний в Україні митець, який увійшов до списку 100 найвизначніших геніїв сучасності, опублікованого британською газетою The Daily Telegraph. Художник відомий своєю унікальною технікою «пльонтанізму». У доробку Івана Марчука близько 5 тисяч творів і понад 100 персональних виставок.

Дізнайтеся більше про митця:

•  5 картин Івана Марчука, які вас вразять:

1. «Місячні квіти», 1976. Жанр: квітковий натюрморт
2. «Перед дощем»,1983. Жанр: пейзаж
3. «Мелодія», 1967. Жанр: абстракція
4. «Єва», 2007. Жанр: ню, релігійний живопис
5. «А до весни ще далеко», 2011. Жанр: пейзаж

• Інтерв’ю Івана Марчука. «Мої картини живі, я з ними розмовляю, але кожна наступна, я так прагну, щоб була іншою від попередньої. Щоденно малюю. Як літав з Америки в Україну, то змальовував цілий невеликий альбомчик. Не встигаю всі ідеї переносити на полотно. Великі митці завжди прагнули зробити багато, встигнути… Я бачив підробки своїх робіт, але мене це мало цікавить».

Фото: ukrblog.vents.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Статус пам’ятки історії отримало найстаріше козацьке кладовище в Одесі. Мінкульт заніс цей цвинтар до реєстру нерухомих пам’яток. Тепер він — пам’ятка історії локального значення. Куяльницьке козацьке кладовище Сотниківської січі заснували наприкінці XVIII століття коло Хаджибейського лиману. Воно займає 16 гектарів на схилі Шкодової гори. Найдавніший збережений хрест датується 1791 роком. Всього на кладовищі — 205 старовинних козацьких надгробків. Цвинтар розмістили на території колишнього поселення Куяльник, звідки й походить назва. В Одесі це кладовище є не лише історичною пам’яткою, а й прикладом народного мистецтва. Проте пам’яткоохоронний статус кладовища Мінкульт не могли погодити з 2016 року.

Довідка. У 1789 році козацькі загони під проводом Головатого та Чепеги підійшли разом із російськими підрозділами до мурів міста-фортеці Хаджибей, яке розташовувалося на березі Чорного моря і взяли його штурмом. Це місто через п’ять років перейменували на Одесу. Після захоплення Хаджибею-Одеси частина козаків, разом із російською армією, продовжила звільняти причорноморські землі від турецьких військ. Більшість козаків, які в 1775 році втекли із Запоріжжя після наказу Катерини ІІ про зруйнування Січі, одержали дозвіл від Очаківського паші на проживання поряд із Хаджибеєм. Запорожці осіли у районі сучасного Пересипу — Нерубайському, Усатовому, Чорноморській слобідці та Кривій балці. Козаки-переселенці заробляли на сольовому промислі Куяльницького лиману і працювали в місцевих каменоломнях. Ці козацькі родини й стали мешканцями Хаджибея після втечі з нього турків, а згодом — і першими одеситами.

Музей модернізму відкрили у Львові. Це нова експозиційна локація Львівської національної галереї мистецтв. Вона об’єднала митців історичного авангарду та високого модернізму з 1930 року до сьогодні. У ньому представили роботи понад 70 авторів, які виконали у період 1914-1998 років. Музей розташований на вулиці Коперника, 17 та працює в усі дні тижня, крім понеділка. З середи по п’ятницю графік роботи з 11 до 17 години. А у суботу та неділю з 10:00 до 18:00. Всього презентували понад дві сотні робіт.

Цитата. «Як звикли казати науковці, в нас не було модернізму, це було в Європі, в нас не було Джексона Полока. Так, але в нас була та сама плутанина і медитативна культура і графіка Романа Сельського і живопис Богдана Сойки», — каже куратор музею Богдан Мисюга.

Фото: uk.wikipedia.org

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Площа музею сягатиме 100 тисяч квадратних метрів. Він складатиметься із набору низько розташованих ґратчастих куполів, вкритих сіткою із нержавіючої сталі. Завдяки напівсферичному баневому простору, який матиме скляну сферу, усередину проникатиме природне світло, а непрозора сфера буде від нього захищати. Плавуча сітка з нержавіючої сталі рятуватиме відвідувачів від спеки та поєднається із ландшафтом.

Морський музей буде організований у три виставкові зони. Вони будуть розташована навколо великого вестибюля та кількох внутрішніх двориків. Перший поверх — суцільний відкритий простір без колон, де відвідувачі зможуть вільно гуляти. 

Будівля з’єднається із навколишніми зеленими насадженнями та сусіднім заболоченим парком, щоб розширити зону роботи музею. Творці вважають, що будівля стане визначною місцевою пам’яткою. 

Цитата. «Низько розташована велика будівля заснована на концепції інтеграції океан-музей-парк і є водночас продовженням унікального морського ландшафту», — кажуть творці SANAA.

Контекст. Дизайн бюро переміг на міжнародному конкурсі, організованому в межах Шеньчженьської нової десятки — загальноміського плану розвитку. Згідно з ним планують побудувати 10 нових культурних будівель.

Більше новин про архітектуру: 

• Цифра дня: 2 мільярди гривень. Стільки виділили на відновлення замків і фортець. У межах проєкту «Велика реставрація» відновлять об’єкти культурної спадщини: замки, фортеці, музеї, театри. Про це заявив заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко.
• Пивоварню, якій майже 5 тисяч років, знайшли у Єгипті. Броварня складалася з 8 великих цехів довжиною 20 метрів і шириною 2,5 метра. Американські та єгипетські археологи розкопали її на території сучасного міста Абідос у центральній частині країни, повідомляє Associated Press.
• Уряд Італії планує відновити арену Колізею. Італійський уряд анонсував план відновлення покриття давньоримської гладіаторської арени Колізею.

Фото: dezeen.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. База даних музею містить понад 482 тисячі творів з колекцій восьми відділів музею — від давньоєгипетського мистецтва до епохи Відродження. До кожного твору є опис, у якому вказано назву, дату створення, імʼя автора та розмір роботи. На сайті є пошук і поділ за категоріями. Можна, до прикладу, виокремити лише картини певної епохи. 

Цитата. «Я впевнений, що цей цифровий контент буде ще більше надихати людей приходити до Лувру, щоб на власні очі побачити колекції», — каже директор музею Жан-Люк Мартінез.

Що ще варто знати про музей Лувр:

• Цифра дня: 98 тисяч доларів. За таку суму продали змогу подивитися на «Джоконду» без захисного скла. Переможець буде присутній на щорічному огляді шедевра Леонардо да Вінчі, коли картину дістають з футляра. За цей лот заплатили 98 тисяч доларів (2 мільйони 744 тис. грн).
• Виставку да Вінчі, яку готували 10 років, відкрили у Луврі. Виставка присвячена 500-річчю від дня смерті Леонардо да Вінчі. На ній зібрали понад 160 його робіт. Деякі з них спеціально для виставки передала королева Великої Британії Єлизавета II, а також Білл Гейтс і його дружина Мелінда.

Фото: скрін із сайту collections.louvre.fr

Детальніше. В онлайн-магазині можуть зареєструватися музеї, театри, бібліотеки, культурні громадські організації. Викладати можна різні послуги чи події, зокрема платформа відкрита й до нових форматів. Проєкт створили за підтримки програми «Дім Європи» та агенції Port.agency.

У «Гіпермаркеті культури» вже є лекції у вільному доступі. Серед них відео від співвласника мережі кінотеатрів «Планета кіно» Дмитра Деркача про те, хто платить людям заробітну плату. Мистецтвознавиця Ольга Балашова розповіла про важливість колаборацій, а генеральний директор Українського інституту Володимир Шейка про те, чи можна оцифрувати державну інституцію. Що ще є на платформі дивіться за посиланням. 

Довідка. «Дім Європи» ― програма, яку фінансує Європейський Союз. Її створили для підтримки професійного та творчого обміну між українцями та їхніми колегами в країнах ЄС. Програма діє в культурному, креативному, освітньому, медичному, медіа- секторах, а також спрямована на соціальне підприємництво та роботу з молоддю.

Port.agency ― агенція, яка займається розробкою культурних проєктів для бізнесу та мистецтва. Вона співпрацює з UN Women, Посольством США в Україні, Французьким інститутом в Україні, UNICEF, Comfy, Motorola, Vogue Ukraine, Одеським міжнародним кінофестивалем.

Фото: pexels.com