Ознайомитися з онлайн-виставкою можна українською та англійською мовами тут.

Що відомо? Виставка об’єднує зображення артефактів 18-20 століть із колекції музею та матеріали WWF про праліси — унікальні давні ліси, що становлять важливу частину природної спадщини України. Цей проєкт пропонує подивитися на традиційне мистецтво як на вираження глибокої поваги українців до природи та доказ нерозривного зв’язку між людиною і землею. 

Цитата. «Старовікові ліси — це найдавніші лісові екосистеми. Десятки поколінь наших предків могли надихатися ними, а для сотень видів тварин і рослин це рідний дім. Дерева — головні герої цієї історії», — зазначили в музеї.

Фото: Facebook-сторінка Музею Івана Гончара

Гра «Серце Чорнобиля» є продовженням культового шутера «S.T.A.L.K.E.R.», який здобув світове визнання після виходу першої частини — «Тінь Чорнобиля» у 2007 році. Новий проєкт пропонує нелінійний сюжет, де рішення гравців впливають не лише на розвиток подій, а й на весь ігровий світ.

Після кількох переносів релізу гра побачила світ 20 листопада 2024 року. Її одночасно випустили на PC та Xbox Series X/S, а також зробили доступною в Steam, Epic Games Store, Microsoft Store, Xbox Store та Game Pass.

Вихід «S.T.A.L.K.E.R. 2» також привернув увагу Верховної Ради України — народні депутати привітали розробників із цим досягненням і назвали гру важливим внеском у розвиток культурної дипломатії.

У програмі фестивалю російського кіно у Франції, присвяченого Олексію Навальному, показують фільм Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» за мотивом повісті Михайла Коцюбинського.

«Ми вважаємо, що навіть у ці неспокійні часи, попри насильство з боку нинішньої влади, необхідно продовжувати захищати й просувати російську культуру, зокрема, у сфері кіно», — йдеться на сайті фестивалю. 

Посольство України у Франції вже звернулось до міністерства культури, щодо привласнення організаторами фестивалю російського фільму української культури.

Цитата. «Волинянка за народженням та херсонка за долею, Марія Шнайдер-Сенюк знана майстриня гобелена та родоначальниця цілої художньої династії плекає українську народну традицію в усіх проявах своєї творчості. Усі її роботи присвячені саме Україні, бо Україна — це її життя», — йдеться у допис музею.

Поруч з полотном художниці на стоп-кадрах можна побачити інші твори, ідентифіковані раніше:

• Ігор Стаханов (1925-2008). «Великому Кобзареві» 1964.
• Леонід Чичкан (1911-1977). «Риби» 1966. 
• Мойсей Вольштейн (1916-2000). «Портрет ветерана праці Красильникова І.І.» 1975. 
• Анатолій Платонов (1927-2005). «Чуфут-Кале. Бахчисарай» 1986. 
• Іван Старенков (1955-2010). «Терція» 1996. 
• Ксенія Стеценко (1959 р.н.). «Півонії, маки, виноград» 1998.

Фото: фейсбук-сторінка Херсонського художнього музею

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Ресурс створили викладачка Києво-Могилянської академії Лариса Довга разом із науковою редакторкою проєкту Наталією Яковенко. Теми лекції та інтервʼю включають економічні, політичні та соціокультурні аспекти, про які розповідають кваліфіковані спеціалісти різноманітних сфер. 

На ресурсі також доступний розділ «Бібліотека». Там можна завантажити додаткову літературу про періоди історичного розвитку культури. Проєкт «розповідає про українську культуру не через перелік дат, імен і фактів, а через історії про людей. Про що вони мріяли, яким був їхній побут, якими цінностями вони керувалися, що їх надихало».

Фото: uculture.com.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Посадовець зазначив, що оцінюють збитки не тільки внаслідок бомбардування, а взагалі втрату доходів. Тому, коли говорять про відновлення, то завжди звертають увагу на те, що відновлення також має відбуватися у сфері культури.

Ткаченко підкреслив, що за останні пів року розуміння вагомості культури в Україні зросло. Відвідуваність культурних заходів протягом 2022 року зросло з 50% до 60% у порівнянні з 2021 роком.

Фото: interfax.com.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Ще від перших місяців війни можна було помітити, як у містах обкладали статуї та історичні фасади мішками з піском. У Львові, зокрема, закрили всі статуї та надбудови на святинях.

Як технології допомагають зберегти нашу культуру

Після новин про знищення багатьох видатних пам’яток української культури іноземні друзі віднайшли рішення у тому, що необхідно відцифрувати те, що ще є, і те, чого вже немає. Фахівці латвійського технічного університету за допомогою технологій 3D-сканування та фотограмметрії допомагають українським волонтерам перенести культурні пам’ятки в мережу. Це необхідно для того, аби люди дізналися правду про руйнацію, яку принесла Росія, та для розробки реставраційних програм цих споруд.

Завдяки такій ініціативі вдалося відсканувати школу та пожежну частину у Харкові, Вознесенську церкву, юнацьку бібліотеку в Чернігові, зруйнований Ірпінський міст і безліч інших пам’яток.

До збереження української культурної спадщини долучилися Google та Netflix. Наприклад, завдяки спільній роботі Мінкульту і Google кінець 2022 року запам’ятався запуском онлайн-платформи, метою якої є дослідження мистецтва, культури, архітектури та історії України «Україна – поруч» (Ukraine is here).

Щодо Netflix, то ця платформа докладає зусиль для збереження та ретрансляції нашого кіно. Окрім значного поширення українського дубляжу та субтитрів, Netflix надав можливість переглянути серіали та фільми, створені режисерами країни. І це роблять не лише українці, а й іноземці по всьому світові, коли бачать у своїх рекомендаціях стрічки «Поводир», «Захар Беркут» чи «Мої думки тихі».

Як про українську культуру розповідають за межами країни

Нині українські митці намагаються скрізь розповісти правду про дії Росії на теренах країни. Наприклад, Музей сучасного мистецтва у Нью-Йорку провів проєкт-виставку «In Solidarity» наприкінці березня минулого року з роботами митців, що народилися в Україні. Там були картини, фотографії і печатки Казимира Малевича, Артура Віджі (це львів’янин Артур Фелліга), Джанет Собель, Давида Бурлюка та інших. Саме зазначення того, що ці митці народилися на теренах нашої країни, і є свідченням факту, що вони були українцями. Виставку можна переглянути онлайн.

Окрім цього, по всьому світові відбувалися заходи для збору необхідного для наших воїнів, постраждалих та біженців. Наприклад, на благодійній мистецькій виставці Brave Ukraine в Лондоні 7 травня 2022 року вдалося не лише розповісти історії людей з Маріуполя, Ізюма та інших міст, а й зібрати мільйон доларів, який направили на гуманітарну допомогу українцям.

Окрім цього, у Берліні, Парижі, Римі та Амстердамі торік відбулася виставка «Захоплений будинок» про російсько-українську війну, де представили роботи понад 40 українських художників, у яких вони відобразили сучасні події на теренах нашої країни та гуманітарну кризу в Україні, спричинену діями країни-агресора. Це мистецьке дійство також можна переглянути онлайн.

Також важливою подією для нашої культури стало те, що український борщ внесли до нематеріальної спадщини ЮНЕСКО, яка потребує термінової охорони. Це рішення назавжди поставило крапку в питанні про походження цієї страви та визнало його українським, адже за це рішення боролися не один рік.

Як українці розповідають про себе світові

Допомога світу у збереженні нашої культурної спадщини не відбувається у форматі односторонньої допомоги. Так виникла необхідність доступно розповісти іноземцям про українську культуру, тому наші освітні платформи та Мінкульт роблять усе для цього. Наприклад, Український інститут та EdEra створили онлайн-курс для іноземців «Ukrainian Culture: Understanding the Country and Its People» («Українська культура: Розуміння країни та її людей»), де коротко та цікаво розкрили основні теми щодо української культурної спадщини.

Також задля більшого результату Український інститут відкрив перше представництво за кордоном. Тож від 19 січня цього року в німецькому суспільстві з’явився засіб, завдяки якому буде більше популяризуватися наша культура за межами України.

Фото: suspilne.media.

Авторка тексту: Олександра Литвин

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Перші п’ять патчів з образами птаха, які можна побачити у вишитих доробках Полтавщини, Буковини, Київщини, Поділля та Чернігівщини, створила дизайнерка Марія Кінович. 

За її словами, символ птахів у вишивках регіонів України об’єднує та водночас демонструє різноманітність. Окрім цього, через зображення пташки як персонажа значно простіше передати характер, з яким людина себе асоціює.

«Радіємо, що дигітально колекція музею продовжує жити та надихати інших, що надбання наших предків стає відправною точкою для починань сучасників. Особливо зараз, коли вкотре в історії намагаються знищити нашу спадщину та ідентичність. Маленькі елементи стилізованих пташок з традиційних орнаментів різних етнографічних регіонів — влучне нагадування про своє коріння у повсякденності», — зазначили наукові співробітники Музею Івана Гончара.

Згодом S-cape планує доповнити колекцію іншими моделями, що будуть присвячені решті етнографічних регіонів України. 

Переглянути колекцію Sila Ptakha можна за посиланням.

Фото: пресслужба S-cape

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

У квітні 2022 року ворог викрав з Маріуполя колекцію з музею медальєрного мистецтва, яку вивезли до Донецька. Йдеться про роботи Юхима Харабети. В унікальну колекцію входили старовинні монети та медалі. Музей налічував понад 700 експонатів. Усі витвори передала в дар музею народна артистка України Світлана Отченашенко-Харабет. Вона загинула у блокадному Маріуполі у квітні 2022-го.

Херсонський краєзнавчий музей після приходу окупанта — повністю порожній. Колекція монет античних міст Північного Причорномор’я; великий комплекс зразків холодної та вогнепальної зброї XVI-XX ст.; колекція мисливських рушниць XVIII-ХІХ ст.; зібрання порцеляни та антикварних меблів — усе це винесли росіяни. Варто зазначити, що у фондах Херсонського краєзнавчого музею було понад 173 тисячі експонатів (в експозиції — 10 тисяч). Серед експонатів було одне з найкращих в Україні археологічних зібрань, в якому вік найстаріших знахідок — понад 7 тис. років. 

У жовтні 2022-го росіяни вивезли з Катерининського собору в Херсоні кістки князя Потьомкіна та демонтували його пам’ятник. Князь Потьомкін вважається засновником Херсона.

З Маріупольського художнього музею імені Архипа Куїнджі противник викрав картини Куїнджі «Червоний захід сонця», «Осінь» та «Ельбрус», полотно Айвазовського «Біля берегів Кавказу», посмертний портрет Куїнджі у виконанні його учня Григорія Калмикова, бюст Куїнджі роботи скульптора Беклемішева, старовинні ікони та книги. 

Усі ці статки окупанти вивезли до терористичної організації «ДНР». Міністр культури України Олександр Ткаченко вважає, що експонати вивезли до Донецька для оцінки — потім їх відправляють до Москви.

Від ворожих рук постраждали і екземпляри Херсонського художнього музею імені Олексія Шовкуненка. Зникли картини західних художників, українських та російських XVIII-XIX століття та радянських часів. Стверджують, що їх вивезли до окупованого Криму.

Фото: wikiart.org

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики