Ознайомитися з онлайн-виставкою можна українською та англійською мовами тут.

Що відомо? Виставка об’єднує зображення артефактів 18-20 століть із колекції музею та матеріали WWF про праліси — унікальні давні ліси, що становлять важливу частину природної спадщини України. Цей проєкт пропонує подивитися на традиційне мистецтво як на вираження глибокої поваги українців до природи та доказ нерозривного зв’язку між людиною і землею. 

Цитата. «Старовікові ліси — це найдавніші лісові екосистеми. Десятки поколінь наших предків могли надихатися ними, а для сотень видів тварин і рослин це рідний дім. Дерева — головні герої цієї історії», — зазначили в музеї.

Фото: Facebook-сторінка Музею Івана Гончара

Що є у відновленому онлайн-музеї? 

• агрегатор колекцій традиційного мистецтва та фотобанк якісних репродукцій експонатів;
• унікальний доступ до понад 3800 оцифрованих експонатів українського традиційного  мистецтва;
• різноманітні зразки одягу, кераміки, вишивки та інших предметів побуту;
• понад 46 тисяч фоторепродукцій;
• можливість ознайомитися з графіками та аналізом, аби глибше зрозуміти характеристики українського народного мистецтва;
• завдяки аналітиці та групуванню за «локальними стилями»,  користувачі можуть досліджувати, як мистецтво відрізнялося в різних частинах України;
• колекціонери та музеї можуть на платформі опублікувати власні колекції та ділитися ними з усіма користувачами.

Цитата. «Наша велика амбітна ціль  проєкту — оцифрувати та оприлюднити всі приватні й музейні колекції, аби створити найповнішу онлайн-платформу традиційного мистецтва України», — повідомляють Євген та Людмила Дмитруки.

Що відомо про сам музей? Подружжя Євгена та Людмили Дмитруків протягом понад 20 років збирало колекції. За цей час вони зібрали тисячі експонатів, більшість із яких уже оцифрували. Тож кожен поціновувач народного мистецтва має змогу зануритися в глибини української культурної спадщини.

Перший варіант музею Кровець зʼявився в жовтні 2014 року і довгий час був одним із найвідвідуваніших онлайн-майданчиків для професійної спільноти. Однак у 2019 році музей зазнав атаки та тимчасово призупинив роботу.

Фото: надали організатори

Історико-краєзнавчий музей у селі Іванків Київської області постраждав від бомбардування російськими загарбниками вже на другий день повномасштабного вторгнення. Саме там перебувала колекція картин відомої української художниці Марії Примаченко, частину творінь якої усе ж вдалося врятувати робітникам музею.

Міністерство культури та інформаційної політики України у колаборації з Vodafone підготували 3D-тур музеєм. Тепер у всіх охочих є змога подивитися в онлайн-форматі на те, що залишилось від музею: від вікон, через які рятували експонати, до місця влучання ракет, що вщент спалили дерев’яну будівлю.

Фото: телеграм-канал Мінкульту.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Музей складається з п’яти залів, де містяться архівні документи, фотографії з сімейного архіву, частково відображено побут родини, предмети інтер’єру, листи, машинописи та малюнки. Також представлено експозицію, присвячену Іванові Франку, який перебував у Києві тричі (у 1885, 1886 і 1909 роках), та його дітям: Андрію, Петру, Тарасу та Анні, життя яких пов’язане з Києвом. 

Квартира-музей родини Івана Франка розташована у житловому приміщенні, тому доступ до документів і матеріалів, які там зберігаються, раніше був обмеженим. Але тепер документи, матеріали, світлини та малюнки у квартирі-музеї Івана Франка доступні для великої аудиторії. Проєкт зробить доступнішими експонати, які перебувають у меморіальній квартирі Івана Франка.

Довідка. Квартиру-музей родини Івана Франка у Києві відкрили у листопаді 2016 року за ініціативи онука письменника – Роланда Франка. Цей музейний заклад створили у будинку, куди у 1950 році радянська влада добровільно-примусово переселила родину Тараса Франка зі Львова.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: frankovi.com.ua

Як вони це зробили. Для створення колекції автори дістали зображення із інтернет-архіву Wayback Machine та інших джерел. 

Докладніше про створення проекту. Він працює з травня 2019 року. Сам Алекс не розриває свою особистість, в описі до проекту він лише вказав, що любить технології і колекціонує старі версії сайтів. Він має навіть старий монітор, де зручно розглядати інтерфейс Yahoo 1997 року. Син Алекса вчиться в середній школі, також захоплюється технологіями. 

Пряма мова. Мене переповнюють приємні спогади про ранні версії сучасних технологій. Мені здається, коли люди у наші дні користуються комп’ютерами і сайтами, то не усвідомлюють у повній мірі той факт, що людство проробло величезний шмат роботи перш ніж дійти до того рівня, де є сьогодні. 

Цікавий факт. Також ентузіаст відмітив, що у 90-ті сайти нагадували «Дикий Захід» — веб-дизайнери видавали дуже креативні рішення, оскільки тоді ще не існувало певних стандартів. Сьогодні ж сторінки у мережі створюють за певними принципами проектування і тому не так сильно виділяються на фоні одне одного. 

⟶ У мережі з’явилися архіви реклами Apple з 1970 років. Графічний дизайнер і маркетолог Сем Голд опублікував архів з маркетинговими матеріалами Apple протягом майже 50 років. Там є сотні рекламних роликів, відео з виступами топ менеджерів, друкована реклама, фото продуктів, логотипи і презентації бренду. Архів відкритий для кожного, ознайомитися з ним можна за посиланням. 

⟶ У світ виходить четверта частина «Матриці». Участь у зйомках четвертої частини саги вже підтвердили Кіану Рівз (Нео) та Кері-Енн Мосс (Трініті). Робота над фільмом має розпочатись у 2020 році. Керівник Warner Bros. Pictures Group Тобі Еммеріх сказав, що сценарій писатиме Лана Вачовські. Докладніше про це читайте за посиланням. 

Фото: Version Museum