Важливе 
Активізм 
Економіка 
Інновації 
Культура 
Наука 
Політика 
Спорт 
Росія зруйнувала 1189 об’єктів культурної інфраструктури України. І це станом лише на 25 грудня 2022-го, повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики. Українці та закордонні діячі докладають зусиль для збереження нашої культурної спадщини: оцифровують пам’ятки, проводять онлайн-виставки, де представлені роботи українських митців, створюють спеціальні платформи для дослідження наших надбань.
Ще від перших місяців війни можна було помітити, як у містах обкладали статуї та історичні фасади мішками з піском. У Львові, зокрема, закрили всі статуї та надбудови на святинях.
Як технології допомагають зберегти нашу культуру
Після новин про знищення багатьох видатних пам’яток української культури іноземні друзі віднайшли рішення у тому, що необхідно відцифрувати те, що ще є, і те, чого вже немає. Фахівці латвійського технічного університету за допомогою технологій 3D-сканування та фотограмметрії допомагають українським волонтерам перенести культурні пам’ятки в мережу. Це необхідно для того, аби люди дізналися правду про руйнацію, яку принесла Росія, та для розробки реставраційних програм цих споруд.
Завдяки такій ініціативі вдалося відсканувати школу та пожежну частину у Харкові, Вознесенську церкву, юнацьку бібліотеку в Чернігові, зруйнований Ірпінський міст і безліч інших пам’яток.
До збереження української культурної спадщини долучилися Google та Netflix. Наприклад, завдяки спільній роботі Мінкульту і Google кінець 2022 року запам’ятався запуском онлайн-платформи, метою якої є дослідження мистецтва, культури, архітектури та історії України «Україна – поруч» (Ukraine is here).
Щодо Netflix, то ця платформа докладає зусиль для збереження та ретрансляції нашого кіно. Окрім значного поширення українського дубляжу та субтитрів, Netflix надав можливість переглянути серіали та фільми, створені режисерами країни. І це роблять не лише українці, а й іноземці по всьому світові, коли бачать у своїх рекомендаціях стрічки «Поводир», «Захар Беркут» чи «Мої думки тихі».
Як про українську культуру розповідають за межами країни
Нині українські митці намагаються скрізь розповісти правду про дії Росії на теренах країни. Наприклад, Музей сучасного мистецтва у Нью-Йорку провів проєкт-виставку «In Solidarity» наприкінці березня минулого року з роботами митців, що народилися в Україні. Там були картини, фотографії і печатки Казимира Малевича, Артура Віджі (це львів’янин Артур Фелліга), Джанет Собель, Давида Бурлюка та інших. Саме зазначення того, що ці митці народилися на теренах нашої країни, і є свідченням факту, що вони були українцями. Виставку можна переглянути онлайн.
Окрім цього, по всьому світові відбувалися заходи для збору необхідного для наших воїнів, постраждалих та біженців. Наприклад, на благодійній мистецькій виставці Brave Ukraine в Лондоні 7 травня 2022 року вдалося не лише розповісти історії людей з Маріуполя, Ізюма та інших міст, а й зібрати мільйон доларів, який направили на гуманітарну допомогу українцям.
Окрім цього, у Берліні, Парижі, Римі та Амстердамі торік відбулася виставка «Захоплений будинок» про російсько-українську війну, де представили роботи понад 40 українських художників, у яких вони відобразили сучасні події на теренах нашої країни та гуманітарну кризу в Україні, спричинену діями країни-агресора. Це мистецьке дійство також можна переглянути онлайн.
Також важливою подією для нашої культури стало те, що український борщ внесли до нематеріальної спадщини ЮНЕСКО, яка потребує термінової охорони. Це рішення назавжди поставило крапку в питанні про походження цієї страви та визнало його українським, адже за це рішення боролися не один рік.
Як українці розповідають про себе світові
Допомога світу у збереженні нашої культурної спадщини не відбувається у форматі односторонньої допомоги. Так виникла необхідність доступно розповісти іноземцям про українську культуру, тому наші освітні платформи та Мінкульт роблять усе для цього. Наприклад, Український інститут та EdEra створили онлайн-курс для іноземців «Ukrainian Culture: Understanding the Country and Its People» («Українська культура: Розуміння країни та її людей»), де коротко та цікаво розкрили основні теми щодо української культурної спадщини.
Також задля більшого результату Український інститут відкрив перше представництво за кордоном. Тож від 19 січня цього року в німецькому суспільстві з’явився засіб, завдяки якому буде більше популяризуватися наша культура за межами України.
Фото: suspilne.media.
Авторка тексту: Олександра Литвин
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
