Детальніше. Українська армія зараз використовує бойові та транспортні літаки, які залишилися від Радянського Союзу. Тому нові військово-транспортні, ще й вироблені в Україні літаки, можна вважати початком нового етапу для Повітряних сил. Ан-178 у армії має замінити старі Ан-26. 

Літаки побудують українськими громадянами, з українських комплектуючих, для українських інтересів. Цей крок, за словами Президента, зміцнює обороноздатність України та сприятиме залученню українських та іноземних інвестицій.

Але є одне але. У державному бюджеті на цю покупку гроші не передбачені.

Довідка. Ан-178 — це транспортний літак державного підприємства (ДП) «Антонов». Його почали розробляти у 2010 році. Перший політ відбувся у 2015 році. Літак може перевозити військові вантажі, легку військову техніку та десант (84 парашутистів).

Він може перевозити і комерційні та цивільні вантажі, а у випадках надзвичайних ситуацій — евакуйовувати людей, забирати поранених чи десантувати рятувальні команди. 

Максимальна висота, яку може набрати Ан-178, — більше 12 км, максимальна швидкість — 825 км/год, максимальне навантаження — 18 тонн. Без вантажу літак може пролітати без дозаправки 5 тис. км, з вантажем 16 тонн — більше 1,2 тис. км.

Державне підприємство «Антонов»  — український авіабудівний концерн. Він об’єднує конструкторське бюро, комплекс лабораторій, експериментальний завод та випробувальний комплекс, для розробки та сертифікації літаків. Входить до складу державного концерну «Укроборонпром».

Фото: president.gov.ua

Скільки учасників складали ЗНО цьогоріч?

Під час основної сесії — майже 400 тисяч осіб. Понад 1 мільйон 200 тисяч тестувань планували пройти цього року вступники. З них 74,5 % написали ЗНО.

26 % зареєстрованих учасників не змогли пройти тестування:

• 393 особи з’явилися на тестування без обов’язкових документів;
• 268 учасників порушували процедуру, тож їх вивели з аудиторій;
• 127 осіб мали ознаки ГРВІ у день тестування. Усі вони зареєструвалися на додаткову сесію ЗНО;
• 9 учасників не змогли приїхати на ЗНО через повені у західних областях України.

Найменше учасників зареєструвалися на фізику та хімію (трохи більш ніж 28 і 14 тисяч відповідно). Ці показники падають уже кілька років поспіль. На 11 % зросла кількість вступників порівняно з минулими роками.

Скільки школярів склали ЗНО на 200 балів?

447 абітурієнтів. А це на 63 % більше, ніж минулого року. Найбільше 200-бальників цього року з математики — 142 особи. 60 учнів отримали 200 балів із фізики. Для порівняння, минулого року таких було лише четверо. Лише 8 осіб цього року склали ЗНО з української мови та літератури на 200 балів. Єдиний предмет, з якого жоден учасник не отримав максимального бала, — іспанська.

Унікальний учасник ЗНО цього року — випускник звичайної сільської школи в Івано-Франківській області. Він складав чотири предмети, два з яких — українську мову й літературу і математику — склав на 200 балів, англійську мову — на 199 балів, фізику — на 196 балів.

Які порогові бали цього року?

Через пандемію та карантин порогові бали з усіх предметів знизили порівняно з минулим роком. Найбільше зниження відбулося з математики і хімії: цього року мінімальний поріг склав/не склав становить 9 тестових балів з математики (минулого року — 11 балів) і 13 балів із хімії (минулого року — 16).

91 % учасників ЗНО подолали поріг склав/не склав і отримали можливість вступати у вищі навчальні заклади. Минулого року ця кількість була 85 %.

Вступна кампанія-2020: як зареєструвати електронний кабінет?

Реєстрація електронних кабінетів почалася 1 серпня о 10:00. Вона триватиме до моменту завершення подання заяв.

Під час реєстрації електронного кабінету вступник вказує: 

• номер, PIN-код та рік отримання сертифіката ЗНО; (цьогоріч абітурієнти мають право подавати сертифікати ЗНО за різні роки: 2018, 2019 та 2020 з усіх предметів та за 2017 з усіх, крім іноземних мов. Сертифікати різних років можна комбінувати);
• серію та номер документа про повну загальну середню освіту;
• середній бал додатка до документа про повну загальну середню освіту.

На сайті МОН розмістили інструкції та відеороз’яснення щодо того, як створити електронний кабінет і подати через нього заяви на вступ до закладів вищої освіти. Подача заяв на вступ розпочнеться з 5 серпня — для магістрів, з 13 серпня — для бакалаврів.

Державне замовлення: чого чекати вступникам?

У 2020 році загалом по Україні державне замовлення за освітнім ступенем «Бакалавр» складає 84,6 тис місць (у тому числі за денною формою – 77,6 тис), що майже на 6 % більше, ніж у 2019 році. Держзамовлення на магістра складає 6,04 тис місць (магістри медичного, фармацевтичного, ветеринарного спрямування).

Держамовлення дещо збільшили, бо у 2020 році збільшилась кількість випускників 11-х класів на 11% у порівнянні із 2019. Тож і державне замовлення на бакалаврів та магістрів на основі повної загальної середньої освіти збільшили. 

Збільшили держзамовлення на підготовку бакалаврів за напрямками: 

• інформаційні технології – на 39,9%;
• механічна інженерія – на 13,3%;
• електрична інженерія – на 11,6%;
• виробництво та технології – на 11,1%;
• гуманітарні науки – на 10,8%;
• хімічна та біоінженерія – на 10,0%;
• електроніка та телекомунікації – на 10,0%;
• аграрні науки та продовольство – на 9,1%;
• математика та статистика – на 8,8%.

Зменшили держзамовлення для бакалаврів на ті спеціальності, кількість випускників яких на ринку праці відчутно переважає потребу: 

• сфера обслуговування – на 47,4%:
• журналістика – на 30,3%;
• управління та адміністрування – на 24,0%;
• право – на 17,6%;
• соціальні та поведінкові науки – на 11,6%;
• міжнародні відносини – на 6,3%.

Обсяг держзамовлення за освітнім ступенем «Магістр» на основі ОС бакалавра у 2020 році становить 45 тисяч місць. На аспірантуру та докторантуру держзамовлення складає  4 288 та 431 місце відповідно.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: pexels.com