«Україна робить велику ставку на дрони-перехоплювачі»
Так про останні тенденції на лінії фронту написало Reuters. За словами президента Зеленського, Україна потребує 6 млрд доларів США, щоб профінансувати виробництво тисячі дронів-перехоплювачів щодня. Протягом останніх двох місяців силами лише однієї української благодійної організації, яка постачає такі дрони для армії, вдалося збити близько 1500 російських безпілотників.
Дрони-перехоплювачі є дешевшою і доступнішою альтернативою західним чи старим радянським ракетам ППО, які союзники України не можуть або не бажають поповнювати. Як і FPV-дронами, перехоплювачами керують віддалено, використовуючи вмонтовані камери. Швидкість такого типу дронів оцінюють у понад 300 км/год, але точні цифри тримають у таємниці.
Полковник Серій Нонка з 1129-го зенітного ракетного полку розповів, що його підрозділ використовує дрони такого типу для збиття російських розвідувальних безпілотників. Коштує це приблизно вп’ятеро дешевше, ніж використання ракет. Офіцер із цього ж формування — Олексій Барсук — розповів Reuters, що до застосування перехоплювачів дрони-розвідники РФ літали на висоті від 800 до 1000 метрів. Тепер вони змушені підійматися вище — на висоту трьох, чотирьох чи навіть п’яти кілометрів.
Більшість перехоплювачів для 1129-го полку постачають волонтерські організації коштом раніше зібраних донатів. Тарас Тимочко з фонду «Повернись живим» заявляє, що наразі вони забезпечують такими дронами 90 підрозділів. Від початку проєкту перехоплювачами вдалося збити понад три тисячі російських безпілотників. Причому близько половини з них — впродовж останніх двох місяців. Вартість збитих дронів РФ оцінюють у 195 млн доларів США — це більш як удесятеро перевищує вартість перехоплювачів, переданих українській армії.
Лінія фронту — не єдине місце застосування перехоплювачів. Ними також збивають БпЛА типу «Shahed», якими РФ бомбардує українські міста. Проте наразі дрони-перехоплювачі не здатні збивати ракети та швидкі реактивні безпілотники. Старший науковий співробітник Центру нової американської безпеки Сем Бендетт стверджує, що російські війська скаржаться на ефективність українських перехоплювачів, але водночас розробляють власні моделі. «Я думаю, що це прискориться, і в найближчі тижні це стане більш поширеним», — заявляє експерт.
«Зона ураження стає глибшою»
Так про події на фронті пишуть оглядачі The Economist. Українські артилеристи зі 128-ї гірсько-штурмової бригади були змушені відійти вглиб підконтрольної Україні території на Запорізькому напрямку. Наразі немає ознак того, що РФ готує тут новий наступ. На відміну від попередніх періодів, українські солдати не скаржаться на нестачу артилерійських боєприпасів.
Втім, змінюється сама природа війни — і українські війська готуються до цього. Зона ураження — 15-кілометрова територія по обидва боки від лінії фронту, де дрони роблять переміщення надзвичайно небезпечним, — зростає. Причина цього — збільшення кількості дронів середньої дальності. Вони становлять загрозу для логістики, артилерії та скупчення військ на відстані 60 км чи більше від лінії зіткнення.
Дрони середньої дальності заповнюють прогалину між далекобійними безпілотниками, якими атакують віддалені міста, та дронами малого радіуса дії, які використовують на лінії фронту. Бути поміченим у межах 2 км від лінії зіткнення — це майже смертний вирок, пишуть The Economist. Однак чим далі відходити, тим менший ризик для військових: дрони-камікадзе мають обмежений час польоту, і з відстанню зростає ймовірність, що їх зіб’ють чи заглушать.
Безпілотники середньої дальності працюють дещо інакше. Для прикладу, українська модель «Шерш» (у статті згадується саме така назва, хоча офіційних згадок про дрони з такою назвою немає) має розмах крил 3,5 метри і може нести 8 кг вибухівки. Удар таким безпілотником може зупинити потяг — не кажучи вже про танки — повідомляє український боєць з позивним Тофу. Зараз такі дрони використовують для ударів по російській артилерії, розташованій на відстані 50-60 км. Такий дрон може летіти й далі, а отже, ним можна керувати з безпечної відстані. Крім того, він летить високо, щоб уникнути засобів РЕБ. Досягнувши цілі, дрон різко пірнає вниз. Цей безпілотник оснащений системою фіксації на цілі, тож його неможливо заглушити, коли він уже розпочав атаку.
У РФ є свій еквівалент такому типу дронів — «Молнія». Він літає на низькій висоті, а його якість і точність поступаються українській моделі. Але цей дрон усемеро дешевший, тож у російських сил їх більше. Наразі і Україна, і Росія розробляють системи наведення на ціль із застосуванням ШІ для дронів середньої дальності. Протягом наступного року це може знову змінити характер бойових дій. Вже сьогодні українські солдати помічають, що слабко підготовлені російські солдати, яких відправляють у наступ перед добре забезпеченими військами, намагаються уникнути наказів, пише The Economist з посиланням на командира артилерійського підрозділу 241-ї бригади.
Важливе 
