Детальніше. Окрім урядової гарячої лінії, у березні 2018 року в Україні за фінансової підтримки Фонду народонаселення ООН в Україні створили 46 мобільних бригад соціально-психологічної допомоги постраждалим від домашнього насильства.

А у квітні 2019 року в Україні вперше притягнули до кримінальної відповідальності за домашнє насильство. Окрім гарячої лінії Уряду, також є схожа лінія від ініціативи «Розірви коло»: 0-800-500-335 або 116-123 з мобільного. Це гаряча лінія із запобігання домашнього насильства, торгівлі людьми та гендерної дискримінації.

⟶ Дім (не)безпеки: в Україні запустили онлайн курс із протидії домашньому насильству. Студія онлайн освіти EdEra спільно з Координатором проєктів ОБСЄ в Україні створили новий онлайн курс із протидії домашньому насильству, який уже є доступним для користувачів. Курс складається із тесту та чотирьох тематичних блоків: «Домашнє насильство: цифри й факти», «Форми домашнього насильства» (містить у собі короткі відеоролики про фізичне, сексуальне, психологічне та економічне), «Причини і наслідки насильства» (відео про причини агресії у сім’ї, цикли насильства, наслідки домашнього насильства та чому постраждалі не йдуть від кривдників), «Як допомогти» (відео про те, як виявити жертву насильства, як спілкуватися із постраждалими, яким має бути алгоритм допомоги їм, механізм покарання кривдника).

Усі відеолекції короткі, від 3 до 5 хвилин, також нижче — текстовий варіант ролика. Також на сторінці освітнього проекту можна анонімну розповісти власну історію, якщо ви були жертвою або свідком насильства.

⟶ Як побудувати партнерські стосунки у парі. Звісно, не всі стосунки мають такі ознаки, які ми навели вище. Але часто обидва партнери відчувають, що з відносинами «не все гаразд». То як побудувати партнерські, гармонійні стосунки, щоб у них було комфотно обом? Знаннями ділиться психологиня Анастасія Михайленко:

• партнерські стосунки — це свідомі стосунки. Тут немає злиття. Я в них тому, що хочу бути в них. Я в них щасливий, бо я вкладаю, і я хочу вкладати, бо хочу щоб так було і далі. Це не про жертовність, терплячість і біль. Це про бажання і зрілість;
• це стосунки з чітко встановленою відповідальністю. Кожен партнер несе за них відповідальність, і кожен партнер вміє нести відповідальність за своє життя та щастя. У партнерських стосунках я чітко знаю: я маю те, що побудував. Якщо щось мене не влаштовує — це моя відповідальність;
• це про співробітництво, а не про компроміси. У компроміс жертвують обидва, а у співробітництві обидва виграють;
• у партнерських стосунках ми йдемо до цілі. Ми розвиваємося. Якщо ми дозволимо рутині заполонити наше життя, ми дозволимо стосункам померти. А ми цього не хочемо;
• ми команда, ми хочемо дійти до нашої цілі вдвох, тому ми підштовхуємо один одного. Ми домовилися, що можна. Ми вдячні один одному за це;
• ми не зобов‘язані, ми несемо відповідальність. Це нас не тяготить, бо цього ми хочемо самі;
• ми рівні. Почуття партнера, його думки, слова, його досвід так само важливі як мої почуття думки слова досвід. Ніхто не розумніший і не «знає краде». Ми слухаємо, що говорить партнера і стараємося почути. Ми разом шукаємо взаєморозуміння. Наводимо аргументи, обговорюємо пояснюємо, шукаємо як пояснити і як зрозуміти. Ми знаємо як це важливо;
• ми знаємо, що щаслива сім‘я — це дорівнює безпека. Тому ми створюємо простір, в якому кожний член сім‘ї почуває себе в безпеці, може бути собою, його кордони дотримуються. Засудження, крик, знецінення, претензії цьому зовсім ніяк не сприяють. Тому ми підтримуємо і говоримо лише про свої почуття. 

Фото: pexels.com