«Голова лічильної комісії Володимир Олійник пізніше зізнавався, що він не намагався рахувати голоси, а називав цифру з голови», — пишуть в Музеї Революції Гідності.

Вже наступного дня, 17 січня, тодішній президент Янукович підписав ці закони — це була чергова спроба придушити Майдан. А тексти законів опублікували аж за шість днів — 21 січня. 

Що це за «пакет законів»? Усього ухвалили 11 законів та одну постанову. Вони передбачали штрафи та адміністративні арешти за порушення порядку організації або проведення мирних зібрань. Також під час мирних зібрань та масових заходів дозволяли штрафувати за шоломи, спецодяг та інші засоби, що нібито перешкоджали ідентифікувати особу. 

 Голосуванням депутати доповнили статтю про екстремістську дільність — заочне кримінальне провадження всім, хто незгодний з діями влади. Щоб приборкати Автомайдан, хотіли вилучати транспортний засіб за рух у колоні з п’яти автомобілів.

«Диктаторські закони» обмежували права громадян на мирні зібрання та доступ до інформації, свободу слова в медіа та інтернеті. Придбати SIM-карту для мобільного можна було лише за договором з оператором зв’язку та при пред’явленні паспорта.

Також забороняли організації, якщо вони отримували гроші або майно від іноземних держав, їхніх держорганів, неурядових організацій іноземних держав, міжнародних неурядових організацій або іноземних громадян.

Про скасування «диктаторських законів». 28 січня Верховна Рада дев’ять з дванадцяти законів скасувала. А за результатами слідства повідомили про підозру 15 особам, які провели незаконне голосування.

Фото: соцмережі

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики