«Голова лічильної комісії Володимир Олійник пізніше зізнавався, що він не намагався рахувати голоси, а називав цифру з голови», — пишуть в Музеї Революції Гідності.

Вже наступного дня, 17 січня, тодішній президент Янукович підписав ці закони — це була чергова спроба придушити Майдан. А тексти законів опублікували аж за шість днів — 21 січня. 

Що це за «пакет законів»? Усього ухвалили 11 законів та одну постанову. Вони передбачали штрафи та адміністративні арешти за порушення порядку організації або проведення мирних зібрань. Також під час мирних зібрань та масових заходів дозволяли штрафувати за шоломи, спецодяг та інші засоби, що нібито перешкоджали ідентифікувати особу. 

 Голосуванням депутати доповнили статтю про екстремістську дільність — заочне кримінальне провадження всім, хто незгодний з діями влади. Щоб приборкати Автомайдан, хотіли вилучати транспортний засіб за рух у колоні з п’яти автомобілів.

«Диктаторські закони» обмежували права громадян на мирні зібрання та доступ до інформації, свободу слова в медіа та інтернеті. Придбати SIM-карту для мобільного можна було лише за договором з оператором зв’язку та при пред’явленні паспорта.

Також забороняли організації, якщо вони отримували гроші або майно від іноземних держав, їхніх держорганів, неурядових організацій іноземних держав, міжнародних неурядових організацій або іноземних громадян.

Про скасування «диктаторських законів». 28 січня Верховна Рада дев’ять з дванадцяти законів скасувала. А за результатами слідства повідомили про підозру 15 особам, які провели незаконне голосування.

Фото: соцмережі

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Слідство встановило, що 20 лютого 2014-го на вулиці Інститутській у Києві за наказом вищого керівництва підозрювані «беркутівці» застосували до учасників акцій протесту табельну бойову зброю. Унаслідок цього 48 людей загинули, а ще 90 отримали поранення.

За даними ДБР, після скоєння злочину фігуранти розслідування пошкодили зброю та приховали її. Частину правоохоронці знайшли й ідентифікували. Колишніх міліціонерів обвинувачують у перешкоджанні проведенню мирних акцій протесту, перевищенні службових повноважень, що призвело до настання тяжких наслідків, вчиненні терористичного акту, спричиненні тяжких тілесних ушкоджень, а також умисних вбивствах.

Довідка. Нещодавно слідчі Держбюро розслідувань завершили розслідування справи про організацію розгону та розстрілів демонстрантів 18-20 лютого 2014 року та скерували її до суду. За обвинуваченнями по цій справі судитимуть тогочасне вище керівництво держави, зокрема президента, міністрів оборони та внутрішніх справ, голову СБУ тощо.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Після початку повномасштабного вторгнення, Державне бюро розслідувань почало перевірку на колабораційну діяльність колишніх спецпризначенців, які втекли з країни після Революції Гідності. Слідчі виявили, що проти України воюють не лише фігуранти кримінального провадження щодо злочинів під час Євромайдану, а й 20 осіб щодо яких бракувало доказів. 

У відомстві кажуть, що перевірки інших працівників цього розформованого підрозділу тривають. Слідчі готуються оголосити встановленим особам про підозру у колабораційній діяльності. 

«Ще кілька осіб з колишнього «Беркута», які також воюють проти України, вже є фігурантами спеціального досудового розслідування, яке перебуває на фінальній стадії», — заявили у ДБР. 

Додамо, що цього року правоохоронці оголосили 27 повідомлень про підозру фігурантам справ Майдану. Про це повідомив під час дискусії “Перспективи розслідування справ Майдану в умовах повномасштабної війни” заступник генпрокурора Олексій Хоменко. 

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Фото: ukrinform

Детальніше. Згідно з постановою #2739, важливо не зволікати з розслідуванням справ Майдану, пам’ятати про подвиг героїв Небесної Сотні, неприпустимо узурповувати владу та слід надавати вичерпну оцінку діям Януковича і його «сім’ї». Крім того, депутати підкреслили важливість мирних зібрань та неприпустимість сваволі, а також важливість європейських цінностей як фундаменту Української держави.

Довідка. У часі 18-20 лютого 2014 року в центрі столиці України неопізнані силовики вбили близько сотні учасників Революції Гідності. На честь їхньої самопожертви героїв назвали Небесною Сотнею. Українські правоохоронці розслідують кримінальну справу щодо цих розстрілів та участі в них спецпідрозділу міліції «Беркут».

Що ще варто знати про розслідування справ Майдану:

• ЄСПЛ визнав порушення прав людини під час Майдану з боку влади. Низка порушень, які відбувалися під час розгону Майдану в лютому 2014 року, є цілеспрямованими діями тодішньої влади ― тобто парламенту часів Віктора Януковича. Про це йдеться у рішенні Європейський суд з прав людини.
• 7 років тому відбувся силовий розгін Майдану. Чому про це варто пам’ятати? У ніч з 29 на 30 листопада спецпідрозділ «Беркут» на Майдані Незалежності у Києві розігнав та побив студентів. Молодь протестувала проти рішення тодішнього уряду Миколи Азарова зупинити підготовку до Угоди про асоціацію з Євросоюзом.
•  #цейдень в історії: 7 років тому загинули перші герої Небесної Сотні. Сергій Нігоян та Михайло Жизневський — перші полеглі на Майдані. Вони обоє отримали смертельні вогнепальні поранення. Того ж дня у лісі під Києвом знайшли тіло львів’янина Юрія Вербицького зі слідами тортур. Юрій був майданівцем. Його викрали просто з лікарні невідомі за день до того. Саме ці троє чоловіків стали першими Героями Небесної Сотні.

Копайте глибше:

• Інтерв’ю з адвокаткою родин героїв Небесної Сотні Євгенією Закревською (The Ukrainians)

Фото: lexinform.com.ua

Детальніше. Тієї листопадової ночі на Майдані Незалежності перебувало до 400 протестувальників. Близько четвертої ранку на головну площу Києва почали завозити вантажівки з елементами новорічної ялинки. Її зводили неподалік місця протесту. Згодом цю конструкцію у народі прозвали «йолка». Загони ще тодішньої міліції (близько 2 тисяч осіб) оточили активістів. Ця силова спецоперація офіційно називалася «розчисткою території для встановлення новорічної ялинки».

На відео, які оприлюднили очевидці у соцмережах, видно, як бійці «Беркуту» витісняли людей з-під монументу Незалежності, били їх кийками та ногами. Декого продовжували лупцювати навіть після того, як він упав. Беркутівці гналися за беззбройними людьми та переслідували їх далеко за межами Майдану. Для багатьох протестувальників місцем порятунку став Михайлівський монастир, який відкрив свої двері тієї ночі для багатьох мітингарів.

Спогади очевидиці. Євгенія Закревська, адвокатка родин Героїв Небесної Сотні, згадує розгін Майдану: «Я була там 30 листопада. Ненадовго відійшла у сусіднє кафе, але, щойно почався розгін, уже за 10 хвилин була на місці. Майдан був оточений, і туди нікого не пускали. Я бачила наслідки розгону, розбиті голови, закривавлену плитку Хрещатика, при мені беркутівці били людей, дівчину, в прямому сенсі, волочили по асфальту, ми намагалися відбити протестувальників від беркутівців. В цю ніч від рук, ніг і кийків беркутівців серйозно постраждали мої друзі. Вони й не лише вони з цієї ночі стали першими потерпілими у справах Майдану, чиї інтереси я почала захищати.»

Мовою цифр. Щонайменше 79 осіб постраждали через побиття беркутівцями. 35 людей міліціонери затримали, але згодом відпустили. Проти учасників мітингу відкрили два кримінальних провадження: за статтями «спротив представникам влади» і «хуліганство». 

Що було далі. 1 грудня 2013 року у Києві відбувся один із найвелелюдніших мітингів. Він що дав стимул для подальшого загострення протистояння між українцями та тодішньою владою. Реакція суспільства показала, що українці не допустять побиття беззбройних студентів силовиками. Тому частина суспільства почала відстоювати власне право на гідність у своїй державі і увійшла у протистояння з владою.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: radiosvoboda.org