Після втечі Януковича підозрювані повернулись до Севастополя очікувати на прихід росіян. Опісля захоплення Криму екскомандир почав вербувати людей. За його вказівкою одягнуті в українську форму військові, які перейшли на бік Росії, чергували на блокпостах, які вели з материкової частини до півострова. Вони оглядали авто, документи, не допускали туди міжнародних спостерігачів, журналістів, правоохоронців, чим допомогли РФ тимчасово окупувати територію АР Крим.

За підтримку агресора підозрювані отримали посади в окупаційних органах влади, а екскомандир Севастопольського «Беркуту» став сенатором у РФ. Чоловікам заочно повідомили про підозру, їм загрожує 15 років позбавлення волі.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Залишки зброї працівники «Беркуту» скинули в притоці Дніпра — річці Віта та закопали на березі. З цієї зброї 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській у Києві вбили 48 та поранено 90 учасників акцій протесту. 

У Державному бюро розслідувань нагадали, що раніше до суду були направлені обвинувачувальні акти щодо 20 колишніх міліціонерів роти спеціального призначення «Беркут» та командира цієї ж роти. Вони перешкоджали проведенню мирних акцій протесту шляхом застосування 20 лютого 2014 року вогнепальної зброї до беззбройних активістів.

За вказівкою тодішнього президента Віктора Януковича «беркутівці» застосували до учасників протесту табельну гладкоствольну й автоматичну нарізну вогнепальну зброю, споряджену бойовими припасами. У результаті загинули 48 та отримали вогнепальні поранення 90 людей.

Офіс Генпрокурора нагадав, що за вчинення цих злочинів восени 2023 року до суду скерували обвинувальні акти стосовно ще 11 міліціонерів роти спеціального призначення «Беркут».

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Сьогодні, 18 жовтня, їм оголосили вироки: Янішевський — довічне ув’язнення, Аброськін — 15 років з позбавленням права обіймати посаду 3 роки, Зінченко — 15 років, Маринченко — 5 років (відсидів строк у СІЗО по закону Савченко), Тамтура — виправдали.

Довідка. Закон Савченко — закон України, відповідно до якого один день попереднього ув’язнення (у СІЗО) зараховують за два дні позбавлення волі (у в’язниці) при обчисленні судом строку покарання. У 2017 році дію закону скасували. 

«Є часові проміжки, де вбивають по людині на хвилину» 

 «Останнім убитим протестувальником того дня став киянин Володимир Мельничук. Його вбили о 16:45. Найбільше ж людей убили в проміжку з 9:10 до 10:30», — пише у соцмережі X Стас Козлюк, журналіст, репортер.

Справа, яка триває ще з 2015 року

Справа про розстріли надійшла до суду ще у 2015 році з двома обвинуваченими — Аброськіним і Зінченком. Їх звинувачували у вбивстві 39 майданівців. «Суд засідав двічі на тиждень і темп був доволі непоганий», — пише Стас Козлюк.

У цей час затримують ще трьох беркутівців — Олега Янішевського, Олександра Маринченка та Сергія Тамтуру. І у 2016 році слідство вирішує об‘єднати дві справи. «У 2016-му судовий розгляд починають з нуля. Тепер обвинувачення більш серйозне: вбивство 48 людей, поранення 80-ти», — Стас Козлюк.

Поки тривав суд, обвинувачені залишалися в СІЗО. Проте в липні 2019 Тамтуру відпускають під домашній арешт, а в грудні того ж року і Марченка. Через відсутність доказів, що з їхніх автоматів когось вбили. 

Як беркутівці опинилися на окупованих територіях

29 грудня 2019 році в межах обміну полоненими Україна передала підконтрольним Росії угрупованням «лнр» та «днр» п’ятьох обвинувачених у цій справі. Через деякий час Маринченко і Тамтура повернулися до Києва. 

Суд без підсудних

Через відсутність підсудних та будь-якої інформації про них Святошинський суд не міг продовжити розгляд справи майже рік. 

20 жовтня 2020 року обвинувачених Павла Аброськіна, Сергія Зінченка, Олега Янішевського оголосили в міжнародний розшук. Про це повідомляє Адвокатська дорадча група, яка представляє інтереси потерпілих у справах Майдану.

Наприкінці 2020 року Суд поновив розгляд справи та перейшов до стадії допиту свідків захисту. А з липня 2022 року у справі тривали дебати. У листопаді торік Суд видалився до нарадчої кімнати для винесення вироку. Сьогодні, 18 жовтня 2023 року суд озвучив покарання беркутівцям.

Фото: УНІАН/Євген Колесник

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Слідство встановило, що 20 лютого 2014-го на вулиці Інститутській у Києві за наказом вищого керівництва підозрювані «беркутівці» застосували до учасників акцій протесту табельну бойову зброю. Унаслідок цього 48 людей загинули, а ще 90 отримали поранення.

За даними ДБР, після скоєння злочину фігуранти розслідування пошкодили зброю та приховали її. Частину правоохоронці знайшли й ідентифікували. Колишніх міліціонерів обвинувачують у перешкоджанні проведенню мирних акцій протесту, перевищенні службових повноважень, що призвело до настання тяжких наслідків, вчиненні терористичного акту, спричиненні тяжких тілесних ушкоджень, а також умисних вбивствах.

Довідка. Нещодавно слідчі Держбюро розслідувань завершили розслідування справи про організацію розгону та розстрілів демонстрантів 18-20 лютого 2014 року та скерували її до суду. За обвинуваченнями по цій справі судитимуть тогочасне вище керівництво держави, зокрема президента, міністрів оборони та внутрішніх справ, голову СБУ тощо.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

18 лютого 2014 року експравоохоронець наказував співробітникам застосовувати вогнепальну зброю проти мітингувальників та перешкоджати їхньому руху з Майдану Незалежності до Верховної Ради України.

Такі дії призвели до вбивства 3 людей та спричинили тяжкі тілесні ушкодження 5 мітингувальників.

Фото: Офіс Генерального Прокурора

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Наразі це — найсуворіший вирок відносно правоохоронця. Засуджений перебуває в розшуку з 2015 року. «Розгляд справи відбувався у формі спеціального судового провадження (in absentia). Це перший вирок у справах Майдану за цією процедурою», — кажуть в Офісі генерального прокурора.

За даними слідства, засуджений 1 грудня 2013 року жорстоко побив активіста на вулиці Банковій біля Адміністрації президента. Активіст отримав численні травми від кийка та ногою у різні частини тіла та по голові, хоча під час нападу не вчиняв жодних протиправних дій. Він лежав на проїжджій частині, а його руки були скріплені за спиною кайданками.

Довідка. Процедура «in absentia» — це спеціальна процедура кримінального провадження (досудового розслідування та судового розгляду) за відсутності обвинуваченого.  

Фото: Укрінформ

Детальніше. Колишніх правоохоронців засудили за розгін учасників Майдану в ніч проти 30 листопада 2013 року. Адвокатеса родин Небесної Сотні — загиблих учасників Революції Гідності — Євгенія Закревська також додала, що за іншими статтями — 340 (перешкоджання мітингам) і 366 (службове підроблення) — ексберкутівців теж визнали винними і звільнили від відповідальності, позаяк пройшли терміни.

Пані Закревська висловила надію, що чинний міністр внутрішніх справ Арсен Аваков не зробить ексберкутівцям «зелений коридор» до Росії.

Цитата. «Дякую всім свідкам, які не обламались, не «забули все — сім років же пройшло», і свідчили про події тієї ночі, дякую журналістам, які надали фото, відео і теж свідчили. Це перший реальний вирок беркутам у справах Майдану. І перший обвинувальний вирок по подіях 30-го листопада!» — заявила адвокатеса у дописі на ФБ.

Копайте глибше:

Інтерв’ю з Євгенією Закревською (The Ukrainians)

Фото: zaxid.net

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Тієї листопадової ночі на Майдані Незалежності перебувало до 400 протестувальників. Близько четвертої ранку на головну площу Києва почали завозити вантажівки з елементами новорічної ялинки. Її зводили неподалік місця протесту. Згодом цю конструкцію у народі прозвали «йолка». Загони ще тодішньої міліції (близько 2 тисяч осіб) оточили активістів. Ця силова спецоперація офіційно називалася «розчисткою території для встановлення новорічної ялинки».

На відео, які оприлюднили очевидці у соцмережах, видно, як бійці «Беркуту» витісняли людей з-під монументу Незалежності, били їх кийками та ногами. Декого продовжували лупцювати навіть після того, як він упав. Беркутівці гналися за беззбройними людьми та переслідували їх далеко за межами Майдану. Для багатьох протестувальників місцем порятунку став Михайлівський монастир, який відкрив свої двері тієї ночі для багатьох мітингарів.

Спогади очевидиці. Євгенія Закревська, адвокатка родин Героїв Небесної Сотні, згадує розгін Майдану: «Я була там 30 листопада. Ненадовго відійшла у сусіднє кафе, але, щойно почався розгін, уже за 10 хвилин була на місці. Майдан був оточений, і туди нікого не пускали. Я бачила наслідки розгону, розбиті голови, закривавлену плитку Хрещатика, при мені беркутівці били людей, дівчину, в прямому сенсі, волочили по асфальту, ми намагалися відбити протестувальників від беркутівців. В цю ніч від рук, ніг і кийків беркутівців серйозно постраждали мої друзі. Вони й не лише вони з цієї ночі стали першими потерпілими у справах Майдану, чиї інтереси я почала захищати.»

Мовою цифр. Щонайменше 79 осіб постраждали через побиття беркутівцями. 35 людей міліціонери затримали, але згодом відпустили. Проти учасників мітингу відкрили два кримінальних провадження: за статтями «спротив представникам влади» і «хуліганство». 

Що було далі. 1 грудня 2013 року у Києві відбувся один із найвелелюдніших мітингів. Він що дав стимул для подальшого загострення протистояння між українцями та тодішньою владою. Реакція суспільства показала, що українці не допустять побиття беззбройних студентів силовиками. Тому частина суспільства почала відстоювати власне право на гідність у своїй державі і увійшла у протистояння з владою.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: radiosvoboda.org