Що відомо? У межах ініціативи волонтери зібрали персональні подарунки для 402 захисників та захисниць. Зокрема, 289 учасників не були членами спільнот, але долучилися до ініціативи через бажання підтримати або отримати підтримку особисто.

Як це працювало? Військові залишали свої побажання, а волонтери — збирали подарунок і відправляли безпосередньо адресату чи адресатці. Запити були дуже різні, зокрема найпопулярніші — павербанки, ліхтарики, теплий одяг та свічки.

Цитата. «Від військових ми отримали багато відгуків у дусі: “Дякую за те що ви робите. Так ми відчуваємо, що про нас пам’ятають, що ми потрібні суспільству”. Ми хотіли подарувати відчуття тепла, потрібності всім зголошеним, бо вони нам не байдужі», — розповіла Марія Некрасова, координаторка ініціативи у «Дотику».

Чому громадському сектору варто співпрацювати з бізнесом, а бізнесу — з громадським сектором?

Бізнес також хоче розширити свою аудиторію, а громадський сектор має для цього ефективні інструменти. Власники компаній відстежують суспільну думку, тому кожна співпраця для них — потенційно корисна. Деякі бізнеси розвивають люди, які раніше працювали у громадському секторі, але згодом через різні виклики пішли. Вони добре розуміють всі проблеми та знають, як допомогти.

У малих громадах співпраця між бізнесом і громадськими організаціями є цілком природною. Ти не просто дбаєш про свої інтереси, а й про те середовище, у якому працюєш і живеш.  

Який найкреативніший і найвдаліший запит ви бачили?

Одним із найцікавіших прикладів у моєму досвіді був запит на фінансову підтримку організації концерту. Йшлося про доволі значну суму, а компанія, до якої звернулися, працювала у сфері медицини — з музикою вона не мала нічого спільного. Але маркетологу вдалося пов’язати мистецтво з медициною: робота з людським тілом — це теж певний вид мистецтва, а музика безпосередньо впливає на стан здоров’я. Це вдалося так гарно описати, що власник бізнесу погодився підтримати концерт. 

Які є формати співпраці з бізнесами? 

Їх існує безліч, зокрема: 

• експертна підтримка, коли громадська організація запускає проєкт і залучає бізнес з їхньою експертизою;
• послуги та товари, тобто бізнес надає послуги або продукцію, щоб закрити потреби проєктів;
• фінансова підтримка, коли бізнес фінансово підсилює громадський сектор у реалізації проєктів;
• довготривале медійне партнерство, тобто громадські організації та бізнес взаємно реалізовують свої цілі. 

Який формат підтримки залучати легше, і на який масштаб варто сподіватися?

Великі компанії, які вже мають досвід корпоративної соціальної культури, часто закладають у свій бюджет підтримку громадських проєктів. Проте перед тим, як розпочати співпрацю, бізнес має познайомитись з громадською ініціативою. Цьому передуватимуть кілька зустрічей та моніторинг. Це досить тривалий процес, але саме з великими організаціями можна говорити про конкретні суми.

Малий і середній бізнес, як правило, швидше готовий підтримати послугами чи товарами в межах своїх фінансових можливостей. Найчастіше на початкових етапах співпраці громадські ініціативи можуть розраховувати саме на таку підтримку. Згодом, через декілька років успішного партнерства, зростає ймовірність отримання фінансової допомоги. 

Є випадки, коли бізнес одразу погоджується підтримати. Це залежить від наявності «теплих контактів». До прикладу, компанія розуміє, що людина, яка представляє громадську організацію, є ціннісно близькою. 

Як громадському сектору познайомитися з бізнесом?

Бізнес перш за все хоче познайомитися, бо не завжди розуміє, чим живе громадський сектор. Так само і громадський сектор з острахом дивиться на компанії і не знає, як почати комунікацію. Важливо почати знайомство з представлення конкретних напрацювань і бізнесу, і громадського сектору. 

На мою думку, для знайомства потрібно залучати місцеву владу. Можна організовувати офлайн і онлайн заходи. Якщо звернутися до місцевих органів самоврядування і пояснити задум, то свідомі представники тільки підтримають ідею та нададуть платформу. Важливо також створити ініціативне ядро, яке б на постійній основі об’єднувало та проводило заходи для трьох учасників: бізнес, державний орган і громадський сектор. 

Що варто знати під час написання запитів до бізнесу? 

Якщо у вас немає знайомих серед представників бізнесу, варто почати з надсилання листів із проханням про зворотний зв’язок. У ньому має бути коротка пропозиція щодо співпраці, опис того, чим займається організація та пропозиція фідбеку. Для бізнесу найкраще, якщо ви маєте коротку презентацію з конкретними цифрами (як довго працюєте, статистику, успішні кейси тощо). Якщо організація тільки стартує, варто детально описати ідею, план реалізації та уточнити, чи така ініціатива взагалі цікава бізнесу.

Також не бійтеся нагадувати про себе, оскільки лист може загубитися або потрапити в спам. Ви також можете зателефонувати, щоб уточнити, чи отримали вашу пропозицію. 

На що звертають увагу бізнеси, отримуючи запити від громадських організацій чи благодійних фондів?

Бізнес аналізує, наскільки пропозиція відповідає його напрямку діяльності, чи має цінність кінцевий продукт і чи можна виміряти його ефективність. Також враховують, чи готові до цього фінансово. Бувають ситуації, коли бізнес зацікавлений у співпраці, але наразі не має можливості фінансово підтримати проєкт, проте хоче долучитися в майбутньому. Також важлива репутація громадської організації чи ініціативної групи. 

У великих компаніях є окремі відділи HR та маркетингу, які планують активності на рік. Наприклад, для колективу може бути цінним спільне командотворення через висадку дерев чи інші соціальні ініціативи. Тому громадському сектору варто пропонувати різні формати співпраці, враховуючи інтереси як HR-відділу, так і маркетингової команди. 

Як правильно обрати бізнес для співпраці?

Перш за все важлива репутація: чи бізнес ціннісно відповідає організації, чи не має зв’язків з Росією, чи не продовжує реалізовувати послуги або товари в країні агресорці та на окупованих територіях. 

Далі — промоніторте діяльність компанії. Інколи буває, що бізнес великий і класний, але ви ніяк не сходитеся у своїх діяльностях. І тоді або шукаєте якісь точки дотику, або приймаєте факт, що ви не зійдетеся. 

Ви маєте розуміти, до кого з працівників компанії звертатися із запитом. Якщо це малий і середній бізнес, зазвичай або до власника компанії, або маркетолога. Якщо це великі компанії, то до маркетингових, PR або HR-відділів. Важливо не тільки пропонувати, а й просити про зворотний зв’язок.

Також варто підтримувати контакт: вітати партнерів з днем народження компанії, зі святами, пропонувати участь в активностях, щоб про вас пам’ятали. Підхід до партнерів має бути екологічним: не тільки щось очікувати, а й щось давати на заміну.

Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».

Фото: колаж НЗЛ

Президент Зеленський повідомив, що це рішення не стосується американської військової допомоги Україні. Підтвердив це і Пентагон. Але натомість про призупинення проєктів повідомила Американська агенція з міжнародного розвитку (USAID).

Що таке USAID?

Це — одна з незалежних агенцій уряду США, яка відповідає за управління американською цивільною допомогою іноземним державам та сприяння їхньому розвитку. Її заснували ще у 1961 році, і відтоді такі місії працюють у 158 країнах світу.

З початку повномасштабного вторгнення USAID надала Україні гуманітарну допомогу на суму 2,6 млрд доларів США, ще 5 млрд — на допомогу в розвитку. Крім того, 30 млрд доларів США виділили у вигляді прямої підтримки бюджету.

В Україні агенція реалізує низку соціальних проєктів: відбудову шкіл, ремонт критичної інфраструктури, надання медичних послуг та багато іншого.

Кого зачепила зупинка допомоги?

Передусім зупинка фінансування вдарила по громадському сектору. Днями VeteranHub заявив про зупинку лінії підтримки та онлайн консультування філії у Вінниці. Про тимчасове припинення фінансування психологічних консультацій і навчання фахівців з психічного здоров’я заявили й в організації «Вільний вибір», яка надає підтримку ветеранам і ветеранкам.

Зупинка допомоги відчутно зачепила й низку культурних проєктів, а також незалежні медіа, здебільшого регіональні. USAID також підтримувала програми доступності ліків і вакцин, протидії туберкульозу, подоланню епідемії ВІЛ, реабілітації та інклюзії. Американська агенція допомагала фінансувати й програми регіонального розвитку. Втім, як зазначила міністерка соціальної політики Жолнович, на державні програми зупинка допомоги США вплинула не надто помітно, адже Україна має домовленості з країнами Європи та зі Світовим банком.

Financial Times повідомляє, що низка американських дипломатів закликає нового держсекретаря США Рубіо зробити виняток для України щодо гуманітарної допомоги. Цікаво, що такі винятки вже зробили для «іноземного військового фінансування для Ізраїлю та Єгипту».

Серед усіх неприбуткових установ найбільше громадських об’єднань — понад 57 тис. До початку повномасштабної війни на другому місці були різноманітні «бюджетники», натомість наразі їх посунули об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (ОСББ) — понад 33 тис. Закривають трійку неприбуткові бюджетні організації — понад 31 тис. Майже на 30% від загальної кількості скоротилися бюджетні установи та творчі  спілки. 

Статистика у містах. У Києві зареєстровано найбільше неприбуткових організацій — майже 12% від загальної кількості. За період повномасштабної війни додалось ще чотири тисячі таких установ. Друге місце посідає Львівська область — майже 8%. На третьому — Дніпропетровщина: 7,3%. Замикають пʼятірку лідерів Одеська та Київська області — 5,8% та 5%.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Кошти отримають Червоний Хрест, Рада у справах біженців та Save the Children, які відстоюють права та інтереси дітей. Їх спрямують на допомогу людям, які втратили житло, їжу, освіту, охорону здоровʼя та психосоціальну підтримку. Також Норвегія активізує допомогу з розмінування для захисту цивільного населення.

Довідка. Минулого місяця МЗС Норвегії повідомило, що виділило 17 млн євро (майже 66 млн гривень) на розмінування України.