Що відомо ще? Інсталяція-присвята відтворює форму мармурового бюста, який свого часу створив скульптор Володимир Беклемішев за фотознімками Шевченка. Це зображення вважають одним із найточніших портретів поета. Яскравий жовтий колір символізує барви українського прапора та уособлює Шевченка як «сонце України». Автор концепції — український художник Сергій Западня.

Усередині бюста відвідувачі можуть послухати вірші Тараса Шевченка у виконанні Богдана Ступки та перевірити свої знання про життя й творчість митця. Для цього організатори створили інтерактивну вікторину у співпраці з науковою консультанткою проєкту — головною зберігачкою фондів Національного музею Тараса Шевченка Юлією Шиленко.

Коли можна побачити? «Світ очима Шевченка» працюватиме в парку до 15 серпня, а потім стане частиною великої інтерактивної виставки Ukraine WOW, що відкриється до Дня Незалежності України.

Цитата. «Серед вічок, які переносять у різні точки світу, є одне, в якому відвідувач побачить лише темряву. Це те, що сьогодні бачать пам’ятники в Україні, адже їх часто ховають у захисні конструкції. Це нагадування про велику війну, яка торкається усього — і людей, і міст, і пам’ятників», — зазначили співзасновниці Ukraine WOW Ярослава Гресь та Юлія Соловей.

Довідка. За словами організаторів, по всьому світу встановили понад 1100 пам’ятників Тарасові Шевченку на чотирьох континентах. Вони стоять у більшості українських міст, а також у столицях таких країн, як Вашингтон, Буенос-Айрес, Париж, Рим, Варшава, Прага, Афіни, Оттава, Пекін і Канберра. Інсталяція дає змогу перенестися до цих міст і відчути зв’язок із тими, хто вимушено залишив Україну через війну. Понад сто людей відзняли матеріал для 20 інтерактивних вічок, які розмістили всередині інсталяції.

Фото: Дан Балашов для Ukraine WOW

Скільки та де буде доступна мозаїка? «Боривітер» можна побачити в Києві до 22 червня за адресою — вул. Хрещатик, 20-22. Першими зупинками після столиці стануть Харків і Львів.

Команда проєкту «Хранителі мозаїки» сподівається, що після звільнення Маріуполя відтворити мозаїку Горської вдасться й там. Долучитися і стати «хранителем мозаїки» може кожен, придбавши фрагмент панно за благодійний внесок. Зібрані кошти підуть на реставрацію мозаїки «Вітер» у Києві та її майбутнє турне. Ініціатори проєкту — ROZETKA, Ukraine WOW і Фонд Алли Горської та Віктора Зарецького.

У чому унікальність інсталяції? У проєкті взяли участь 15 художників-монументалістів та дослідників. Збірка тривала півтора місяця, а мозаїка складається з 1250 елементів. Для її  створення використали понад 700 кг матеріалів, зібраних по всій Україні та за кордоном — від смальти й плитки до металу та алюмінієвих ложок.

Хто творив? До відтворення панно долучились 15 художників-монументалістів і дослідників, серед яких Анастасія Лелюк, Тетяна Тадай, Інга Леві, Ольга Чикало, Аля Сєгал, Тамара Турлюн, Поліна Пискурьова, Анастасія Антонець, Тетяна Бакум, Андрій Фішер, Ганна Круть. Очолили команду онука Алли Горської Олена Зарецька та культурна менеджерка Настя Іщенко. 

Яка історія «Боривітру»? Художниця Олена Зарецька, розповіла, що мозаїка розміщувалася у ресторані «Україна» в Маріуполі. Її створили у 1967 році Алла Горська та Віктор Зарецький, коли в місті розвивався рух монументального мистецтва. Вони працювали над двома мозаїками — «Боривітер» і «Дерево життя», експериментуючи з матеріалами.

Цитата. «Ми цієї весни зробили потужну річ: знайшли радянську смальту, замовили українським виробникам нову імітацію радянської смальти. Нас консультували мистецтвознавці, дослідники маріупольських мозаїк. Це вперше мозаїка виглядає так, що її можна розібрати по частинах, перевезти в місто, зібрати, і вона буде стояти», — зазначила Зарецька.

У липні 2022 року російські війська знищили обидві мозаїки. Про це повідомив у Facebook фотограф та дослідник монументального радянського мистецтва Євген Нікіфоров.

Хто така Алла Горська? Українська художниця, дисидентка та громадська діячка, одна з найяскравіших постатей шістдесятництва. Вона була серед перших представниць андеграунду й активною учасницею правозахисного руху 1960-х років в Україні. Працювала в галузі монументального мистецтва, мозаїки, графіки та живопису. Радянською влада вбила Горську 28 листопада 1970 року, їй був 41 рік.

Фото: Ліля Гончарук / «Суспільне Новини»

«В Україні понад 61 тисяча укриттів, але жодного — від злочинів на ґрунті нетерпимості. Як це — бути незахищеними від ненависті інших? Зайдіть до середини, щоб відчути», — зазначають автори.

Інсталяція — це споруда з трьома прозорими стінами і однією бетонною. Це ілюструє вразливість кожного та кожної, хто заходить всередину.

Крім цього, символічна і назва укриття — 5488. Це відсилає до законопроєкту №5488, який передбачає посилення відповідальності за злочини на ґрунті ненависті. Зокрема, за такими ознаками: вік, стать, раса, колір шкіри, інвалідність, політичні, релігійні та інші переконання, етнічне та соціальне походження, громадянство, сімейний та майновий стан, сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність, місце проживання, мова. 

«Усі в Україні знають, що робити під час повітряних тривог — йти в укриття. Це спосіб вберегтися від зовнішнього агресора, від росіян. Однак є категорії людей, які абсолютно незахищені від внутрішньої агресії в суспільстві, що виникає на ґрунті нетерпимості. І саме тому ми створили метафоричне укриття 5488, яке насправді ні від чого не захищає, доки не прийнятий законопроєкт 5488», — розповідає в пресрелізі про ідею Creative Group Head [isdgroup] Оксана Гончар.

Фото: rizni.rivni

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики